Рішення № 56887696, 29.03.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Калмикова Ю.О.

Доповідач - Украінцева Л.Д.

Справа № 415/4154/14-ц

Провадження № 22ц/782/474/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29 березня» 2016 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді - Украінцевої Л.Д.

суддів - Заіки В.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря - Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м.Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 07 липня 2015 року

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 (правонаступник ОСОБА_6), ОСОБА_7 про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення грошової компенсації ,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Лисичанського міського суду Луганської області із позовною заявою до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення грошової компенсації. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_7 є батьками її чоловіка - ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2007 року позивач зі своїм чоловіком проживала без реєстрації шлюбу. Після укладання шлюбу у 2010 році і до смерті чоловіка позивач із чоловіком мешкали у відповідачів за адресою: АДРЕСА_1, де за час шлюбу провели ремонт, встановили нову систему опалення та кондиціонер з установкою на суму 26 276,00 грн., придбали холодильник вартістю 10 000 грн., оформлений у кредит на позивачку, пральну машину вартістю 2000 грн. У 2014 році після смерті чоловіка ОСОБА_2 вимушена була з`їхати від ОСОБА_5, ОСОБА_7, але добровільно повернути вищевказане майно або компенсувати його вартість відповідачі відмовились. Просила суд витребувати в натурі від відповідачів наступне рухоме майно: пральну машину BOSCH 2007 року випуску вартістю 2000 грн., холодильник марки LIEBHERR вартістю 10000 грн., грошову компенсацію за придбану та встановлену систему опалення і придбаний та встановлений кондиціонер у будинку відповідачів на загальну суму 28276 грн.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 07.07.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення грошової компенсації було відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, вважаючи його необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та порушення і неправильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права, представник позивача звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції 15.08.2015 року померла відповідач ОСОБА_5, що підтверджується актовим записом про смерть № 1488 від 19.08.2015 року (а.с.135)

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 05.11.2015 року провадження по справі було зупинено до залучення до участі у справі правонаступників після смерті ОСОБА_5

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 29 березня 2016 року провадження у справі було поновлено, залучено до участі у справі після смерті відповідача ОСОБА_5 правонаступника - ОСОБА_6.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, представників позивача та відповідачів, розглянувши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що спірне майно належить саме їй на праві власності (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт на пральну машину, довіреність на розпорядження майном, договір, тощо) або спірне майно є власністю іншої особи та воно перебувало у позивача у законному володінні за відповідною правовою підставою.

Проте повністю погодиться з таким висновком суду неможливо.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішенням суду не відповідає.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Отже, позивач на підставі ст. 387 ЦК України повинен довести, а суд відповідно встановити факти, які доводять право власності позивача на майно і право на витребування цього майна; вибуття майна з володіння позивача і знаходження його у відповідача; незаконність володіння відповідача майном позивача; відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин щодо спірного майна.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 , виданого 08.10.2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лисичанського управління юстиції (а.с.8) ОСОБА_8 та ОСОБА_9 08.10.2010 р. зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис № 469. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 (а.с.8).

Згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 (а.с.8), виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зроблено актовий запис № 284 (об. сторінка а.с.8).

Як вбачається з матеріалів справи спірну пральну машинку BOSCH 2007 року випуску вартістю 2000 грн. у 2007 році придбала мати позивачки та подарувала їй ще до весілля, при цьому передала позивачці і гарантійний талон № 000362 на пральну машинку. Цей факт не заперечується і відповідачами. Тобто саме позивачка є власником пральної машинки, а тому має право витребувати спірну машинку у відповідачів.

Відмовляючи у задоволені позову у частині витребування пральної машинки, суд першої інстанції необгрунтовано послався на ту обставину, що позивачка не є власником цієї машинки.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволені позову в цій частині.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у позові у частині витребування холодильника з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що під час шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_2 у березні 2011 р. був придбаний холодильник марки LIEBHERR вартістю 10000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що для придбання холодильника марки LIEBHERR вартістю 10000 грн., позивачка 07.03.2011 р. отримала страховий кредит в сумі 3498,30 грн. (а.с.11), 05.08.2011 р. також отримала страховий кредит на придбання товару в сумі 8999 грн. Предметом застави є холодильник вартістю 9999 грн. ( а.с.13).

Ці обставини не заперечуються і відповідачами.

Відповідно до статті 60 СК України холодильник LIEBHERR є спільною сумісною власністю подружжя та право власності, на яку у розумінні статті 70 СК України є у кожного з подружжя.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Будь-яких домовленостей між сторонами судом встановлено не було. Отже, частка кожного з них складає по 1/2 частині.

Таким чином, саме позивачка є власником спірного холодильника та відповідно до ст. 387 ЦК України має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Отже позивачка у теперішній час позбавлена можливості користуватися своєю власністю, а тому обґрунтовано заявляє вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння.

За таких обставин, колегія суддів на підставі ст. 309 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволені позову про витребування пральної машинки та холодильника скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.

Що стосується вимог позивачки про стягнення грошової компенсації колегія суддів приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 була власником житлового будинку з дворовими побудовами за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується договором купівлі-продажу від 26.09.1997 р. (а.с.48).

Згідно довідки № 30178 від 07.04.2015 р. у будинку АДРЕСА_1 була зареєстрована та мешкала ОСОБА_5 (а.с.47) . У довідці від 25.03.2015 р. (а.с. 45) вказано, що ОСОБА_5 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 з 1997 року до теперішнього часу. Разом з нею мешкав син ОСОБА_8, але після одруження 05.10.2010 року за вказаною адресою не проживав.

У гарантійному талоні на котел марки Valliant власником котла вказана саме ОСОБА_5 (а.с. 57).

Колегія суддів вважає, що позивачкою не надано доказів того, що вона та її чоловік за власні кошти придбали котел марки Valliant, кондиціонер марки CH - S18USP18 та саме зі згодою ОСОБА_5 встановили у будинку, який належав на той час ОСОБА_5, систему опалення та кондиціонер марки CH - S18USP18.

Посилання апелянта на ту обставину, що суд першої інстанції не дав належної оцінки кошторису на виконання робіт по встановленню котла (а.с.9), в якому замовником вказано саме позивача не обґрунтовано, оскільки цей кошторис містить тільки відомості про об'єм та вартість робіт та не є платіжним документом. Платіжній документ, що підтверджує оплату саме нею за встановлення системи опалення, позивачем не надано.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позову у частині стягнення грошової компенсації за придбану та встановлену систему опалення і придбаний та встановлений кондиціонер у будинку відповідачів на загальну суму 28276 грн.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі у частині стягнення грошової компенсації, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, то у відповідності до ч.5 ст.88 ЦПК України колегія суддів змінює і розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 303, п.2 ч. 1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 07 липня 2015 року змінити.

Скасувати у частині відмови у задоволені позову щодо витребування пральної машинки BOSCH 2007 року випуску вартістю 2000 грн., холодильника марки LIEBHERR вартістю 10000 грн.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким витребувати у ОСОБА_6, ОСОБА_7 пральну машинку BOSCH 2007 року випуску вартістю 2000 грн., холодильник марки LIEBHERR вартістю 10000 грн., які знаходяться за адресою: будинок АДРЕСА_1

В інший частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7 судовий збір на користь ОСОБА_2 у сумі 60 грн. 30 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: