Постанова № 56886503, 29.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/738/16-п Головуючий у І інстанції Мельник О. О.Провадження № 33/780/175/16 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 29.03.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2016 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці ДФС - Павленка С.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2016 року, якою громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 коп.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил валюту в розмірі 35000 Євро повернуто громадянину України ОСОБА_2.

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 24 грудня 2015 року о 15 годині 10 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2, який прилетів до України з Франції, м. Париж, рейсом № 1752, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», громадянину ОСОБА_2 було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він повідомив, що має при собі більше 10000 Євро.

Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу „Приліт" терміналу "D" ДП МА „Бориспіль", де ним була видана готівка в розмірі 45000 Євро.

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина ОСОБА_2 готівка належить йому особисто.

З виявленої суми громадянину України ОСОБА_2 було пропущено 10000 Євро. За протоколом про порушення митних правил затримано 35000 Євро.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин ОСОБА_2 порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та вчинив правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Постановою судді громадянина України ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без конфіскації вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил грошових коштів.

На вказану постанову представником Київської митниці подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та постановити нову постанову, якою громадянина України ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ст.471 МК України та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень та конфіскації затриманої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти в сумі 35000 Євро.

Вказує, що матеріали справи не містять посилань на можливе позбавлення громадянина ОСОБА_2 основних прав та свобод в результаті конфіскації предмету правопорушення (валюти), оскільки походження всієї суми валюти підтверджено документально - компенсація, видана роботодавцем, а не заробітна плата, заощадження.

Зазначає, що суд однобічно підійшов до вивчення матеріалів справи та оцінки наявних доказів, а вказані в постанові суду обставини, що стали підставою для повернення вилучених під час складання протоколу про порушення митних правил грошових коштів є такими, що не дають можливості зробити висновок про покладення на громадянина ОСОБА_2 "індувідуального надмірного тягара" у результаті конфіскації вилучених по справі валютних коштів.

Вважає, що постанова суду не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства України.

Вислухавши доповідь судді, думку представника Київської митниці в підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який вважає постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи і підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 24 грудня 2015 року № 0769/125120101/15; доповідною запискою головного державного інспектора ВМО № 1 МП «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил ОСОБА_2, переліком купюр та описом готівки вилученої у ОСОБА_2.

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку, що своїми діями ОСОБА_2 порушив порядок проходження митного контролю у зонах (коридорах) спрощеного контролю та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника Київської митниці в частині оскарження стягнення накладеного на ОСОБА_2.

Так, санкція ст. 471 Митного кодексу України, за якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, дійсно передбачає конфіскацію, про що суддя зазначив в оскаржуваній постанові, однак не застосував цей вид стягнення, обґрунтувавши свій висновок посиланням на практику Європейського суду з прав людини та правильно зазначив, що застосування додаткового виду стягнення у виді конфіскації покладе на ОСОБА_2 «індивідуальний надмірний тягар» .

Відповідно до матеріалів справи, вилучені у ОСОБА_2 грошові кошти він отримав законним шляхом і жодних припущень щодо незаконності їх походження іншими учасниками судового розгляду не заявлялось.

Як вбачається з матеріалів справи, переміщувані ОСОБА_2 через митний кордон України грошові кошти надані йому роботодавцем в якості компенсації за виробничу травму, які він отримав під час виконання роботи.

Крім того, під час апеляційного розгляду даної справи, ОСОБА_2 пояснив що на даний час він потребує медичної допомоги та вказані грошові кошти необхідні йому для лікування.

Враховуючи наведене, а також практику Європейського Суду з прав людини приходжу до висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано у відношенні ОСОБА_2 стягнення лише у виді штрафу без застосування додаткового стягнення у виді конфіскації, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2016 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко