Постанова № 56886502, 29.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1051/16-п Головуючий у І інстанції Ткаченко Д. В.Провадження № 33/780/168/16 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 29.03.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2016 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці ДФС - Павленка С.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2016 року, якою громадянку України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та накладено на неї стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 коп.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил валюту в розмірі 5450 швейцарських франків повернуто громадянці України ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 04 січня 2016 року о 18 годині 10 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_2, яка прибула до України із Швейцарії, м. Цюріх, рейсом № 0472, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», громадянці ОСОБА_2 було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона повідомила, що має при собі 10000 швейцарських франків.

Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу „Приліт" терміналу "D" ДП МА „Бориспіль", де нею була видана готівка в розмірі 16260 швейцарських франків, які знаходились у сумочці.

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів пасажирки готівка належить їй особисто.

З виявленої суми громадянці України ОСОБА_2 було пропущено 10810 швейцарських франків. За протоколом про порушення митних правил вилучено 5450 швейцарських франків.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадянка України ОСОБА_2 не надала, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці не зверталася.

Таким чином, своїми діями громадянка ОСОБА_2 порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та вчинила правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Постановою судді ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень без конфіскації вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти.

На вказану постанову представником Київської митниці подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та постановити нову постанову, якою громадянку України ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні порушення митних правил за ст.471 МК України та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень та конфіскації затриманої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти в сумі 5450 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) швейцарських франків.

Вказує, що матеріали справи не містять посилань на можливе позбавлення громадянки ОСОБА_2 основних прав та свобод в результаті конфіскації предмету правопорушення (валюти), а співвідношення суми предмету правопорушення до всієї кількості пропущеної через митний кордон готівки не вказує на покладення на громадянку ОСОБА_2 "індувідуального надмірного тягара". На думку апелянта, судом не враховано, що ОСОБА_2 не позбавлена права та можливості продовжувати трудову діяльність, в тому числі і працювати за кордоном. Вказує, що суд не визначив загальний майновий стан ОСОБА_2, не зазначив рівень її щорічного прибутку, джерела, інших, крім роботи за кордоном прибутків, не встановив рівень витрат ОСОБА_2, а послався лише на наявність на її утриманні матері пенсійного віку.

Зазначає, що суд однобічно підійшов до вивчення матеріалів справи та оцінки наявних доказів, а вказані в постанові суду обставини, що стали підставою для повернення вилучених під час складання протоколу про порушення митних правил грошових коштів є неправомірними. Вважає, що постанова суду не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушниці в дусі додержання чинного законодавства України.

Вислухавши доповідь судді, думку представника Київської митниці в підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її представника, які вважають постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи і підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 04 січня 2016 року № 0002/125120104/16; доповідною запискою старшого державного інспектора ВМО № 4 МП «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил ОСОБА_2, переліком купюр та описом готівки вилученої у ОСОБА_2

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку, що своїми діями ОСОБА_2 порушила порядок проходження митного контролю у зонах (коридорах) спрощеного контролю та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника Київської митниці в частині оскарження стягнення накладеного на ОСОБА_2

Так, санкція ст. 471 Митного кодексу України, за якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, дійсно передбачає конфіскацію, про що суддя зазначив в оскаржуваній постанові, однак не застосував цей вид стягнення, обґрунтувавши свій висновок посиланням на практику Європейського суду з прав людини та правильно зазначив, що застосування додаткового виду стягнення у виді конфіскації покладе на ОСОБА_2 «індивідуальний надмірний тягар» .

Відповідно до матеріалів справи, вилучені у ОСОБА_2 грошові кошти вона отримала законним шляхом і жодних припущень щодо незаконності їх походження іншими учасниками судового розгляду не заявлялось.

Як вбачається з матеріалів справи, переміщувані ОСОБА_2 через митний кордон України грошові кошти вона отримала тяжко працюючи за кордоном, має на утриманні батьків пенсійного віку, які потребують лікування і вилучені грошові кошти є єдиним засобом для потреб родини.

Враховуючи наведене, а також практику Європейського Суду з прав людини приходжу до висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано у відношенні ОСОБА_2 стягнення лише у виді штрафу без застосування додаткового стягнення у виді конфіскації, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2016 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко