Ухвала суду № 56881483, 31.03.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

31 березня 2016 року м. КиївСуддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 1 вересня 2015 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про повернення депозитного вкладу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із зазначеною заявою та клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень.

В обґрунтування зазначеного клопотання ОСОБА_1 посилається на положення Конституції України, Закону України «Про захист прав споживачів», постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10 та Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2012 року № 10-1386/0/4-12, рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011, ухвали Верховного Суду України від 26 жовтня 2015 року та 12 січня 2016 року про відкриття провадження у справах, рішення Європейського суду з прав людини у справах «Подбіелські та ППУ Полпуре проти Польщі», «Крейц проти Польщі», «ФК Мретебі проти Грузії».

Проаналізувавши зазначені положення законодавства та судової практики, зміст клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень, та додані до нього документи, не знаходжу підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Оскільки першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», то саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону.

За змістом змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання заявника на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не були взяті до уваги.

До того ж, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору саме за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Таким чином, навіть і в Законі України «Про захист прав споживачів» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору за подання заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

З приводу посилання ОСОБА_1 на вищезазначені рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) варто вказати наступне.

Згідно з частиною першою статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

У наведених вище справах Україна не була стороною, тому положення вказаних рішень Суду не можуть бути застосовані до правовідносин щодо обчислення судового збору, його сплати, а також звільнення осіб від його сплати, які регулюються національним законодавством України.

Тому, дана заява не відповідає вимогам ст. 358 ЦПК України. У матеріалах, доданих до заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень, відсутній документ про сплату судового збору.

Так, відповідно до п. п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Отже, за вимогу майнового характеру заявникові слід було сплатити судовий збір у розмірі 130 % від 1 відсотку ціни позову (11850 доларів США) у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

З огляду на викладене, для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень судовий збір у розмірі, визначеному у відповідності до чинного законодавства, повинен бути доплачений та перерахований на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102 р/о 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "судовий збір (Верховний Суд України, 060)" символ звітності 207.

На адресу Верховного Суду України слід надіслати оригінал документу про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 359 ЦПК України у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

Керуючись ст. ст. 358, 359 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень залишити без руху та надати заявникові строк до 14 квітня 2015 року для усунення зазначених недоліків заяви.

Роз'яснити, що у разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України А.Г. Ярема