Ухвала суду № 56881131, 31.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року м. Київ К/800/44136/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Зайця В.С., Голяшкіна О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року

у справі №810/2796/15

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у

Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл»

про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИЛА:

Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи АЗК ТОВ «Стейт Оіл» за адресою: урочище Поле, с. Лютіж, Вишгородський район, Київська область шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері ТОВ «Стейт Оіл». Обов'язок щодо виконання рішення суду позивач просив покласти на нього.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області направило на адресу Вищого адміністративного суду України клопотання про закриття касаційного провадження, оскільки ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року у справі №810/2796/15 є остаточною та оскарженню відповідно до частини 11 статті 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає.

Постанова Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року прийнята за загальними правилами. Норми частини 11 статті 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюються на порядок оскарження.

Таким чином, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року у справі №810/2796/15 може бути оскаржена в касаційному порядку, а тому в клопотанні про закриття касаційного провадження судова колегія відмовляє.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 року № 317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки» Вишгородським районним відділом Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було видано наказ від 20.05.2015 року № 8 (далі - Наказ) про проведення перевірок, зокрема, планової перевірки стосовно додержання виконання законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки АЗК ТОВ «Стейт Оіл», яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Лютіж, урочище «Поле» в період з 09.06.2015 року по 19.06.2015 року.

22 травня 2015 року на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом було направлено повідомлення № 331 від 22.05.2015 року про проведення планової перевірки (а.с.19).

Відповідно до зазначеного Наказу та посвідчення про проведення перевірки від 09.06.2015 року № 42, у період з 09.06.2015 року по 19.06.2015 року головним інспектором Вишгородського РВ ГУ ДСНС України у Київській області було проведено перевірку позивача з питань додержання вимог законодавства у сферах пожежної безпеки, за результатами якої складено акт № 402 від 19.06.2015 року.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- відстань від паливо-роздавальних колонок до будівлі операторної з магазином менша 15 м., чим порушено п.п.10.1 п.10 розділу 6 табл. 1 Наказу ВМС України від 30.12.14р. №1417; НАПБ Б.05.019-2005;

- відстань від резервуарного парку АЗС до лісового масиву менше 25 м., чим порушено вимоги табл. 7.9 зміни №10 ДБН 360-92**;

- відстань від технологічного обладнання АЗС до автомобільної дороги до краю проїзної частини менше 25 м., чим порушено вимоги п.п.10.1 п.10 розділу 6 табл. 9 Наказу МВС України від 30.12.14р. №1417; НАПБ Б.05.019-2005;

- підземні резервуари зберігання СВГ розміщені на відстані менше 20м від резервуарів для зберігання рідкого моторного палива, паливо роздавальних колонок рідкого моторного палива та паливо роздавальної колонки СВГ, чим порушено вимоги п.п.10.1 п.10 розділу 6 табл. 10 Наказу МВС України від 30.12.14р. №1417; НАПБ Б.05.019-2005;

- водозабірні колодязі пожежних резервуарів виконані на відстані менше 35 м від вибухонебезпечних пристроїв АЗС, чим порушено вимоги п.п.10.1 п.10 розділу 6 п.4.3 Наказу МВС України від 30.12.14р. №1417; НАПБ Б.05.019-2005;

- на виїзді з території АЗК відсутні пологі підвищення висотою не менше 0,2 м або дренажні лотки; чим порушено вимоги п.п.10.1 п.10 розділу 6 п.3.1.17 Наказу МВС України від 30.12.14р. №1417; НАПБ Б.05.019-2005;

- відсутній резервуар для пролитих нафтопродуктів об'ємом не менше ніж на 10% більшим за місткість автоцистерн, що використовуються на АЗС, чим порушено вимоги п.п.10.1 п.10 розділу 6 п.2.1.1 Наказу МВС України від 30.12.14р. №1417; НАПБ Б.05.019-2005;

- майданчик для автоцистерни не виконано огородженим по периметру бортиком висотою не менше як 0.2 м з ухилом біля в'їзду (виїзду) не менше 0.2%, чим порушено вимоги п.п.10.1 п.10 розділу 6 п.2.1.1 Наказу МВС України від 30.12.14р. №1417; НАПБ Б.05.019-2005;

- двері технічних приміщень та комори не встановлені протипожежні 2-го типу, чим порушено вимоги п.4.30 ДБН В.1.1-7-2002;

- з блоку приміщень роздягальні відсутній евакуаційний вихід безпосередньо назовні, чим порушено вимоги п.5.9 ДБН В.1.1-7-2002;

- відкривання дверей виходу з приміщення магазину в коридор не передбачено у напрямку виходу з будівлі, чим порушено вимоги п.5.18 ДБН В.1.1-7-2002;

- ЩВ та ВРП не встановлено в приміщенні відокремленому від суміжних протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу, чим порушено вимоги п.4.30 ДБН В.1.1-7-2002;

- на території АЗК відсутні світлові покажчики місць знаходження пожежних резервуарів згідно ГОСТ 12.4.026, чим порушено вимоги п.13.3.2 ДБН В.2.5-74:2013;

- відсутній резервний запас пожежних сповіщувачів (димових, теплових, ручних, тощо), що становить не менше 10% від загальної кількості їх в СПС, чим порушено вимоги 6.2.22 ДБН В.2.5-56:2010;

- АЗК не забезпечено розрахунковою кількістю піноутворювача, чим порушено вимоги п.31 розділу 7 НАПБ В.01.058-2008/112;

- по периметру меж території АЗК відсутня смуга з наземним покриттям що не поширює полум'я по своїй поверхні шириною не менше 5 м., чим порушено вимоги п.п.10.1 п.10 розділу 6 п.2.1.5 Наказу МВС України від 30.12.14р. №1417; НАПБ Б.05.019-2005;

- майданчик для автоцистерни не обладнано резервуаром аварійного зливу палива, чим порушено вимоги п.п.10.1 п.10 розділу 6 п.3.1.17 Наказу МВС України від 30.12.14р. №1417; НАПБ Б.05.019-2005;

- допускається влаштування суміщених в одному корпусі паливо роздавальних колонок СВГ та рідкого моторного палива, чим порушено вимоги п.п.10.1 п.10 розділу 6 п.2.7.6 Наказу МВС України від 30.12.14р. №1417; НАПБ Б.05.019-2005;

- навіс паливо-роздавальних колонок влаштовано з горючих матеріалів, чим порушено вимоги п.п.10.1 п.10 розділу 6 п.3.1.14 Наказу МВС України від 30.12.14р. №1417; НАПБ Б.05.019-2005;

- не влаштовано автоматичне відключення паливо-роздавальних колонок, компресорного та насосного обладнання, вентиляції будівлі АЗК, закривання вогнезатримуючих клапанів, припинення зливо-наливних операцій при спрацюванні пожежної сигналізації, чим порушено вимоги п.п.10.1 п.10 розділу 6 п.4.14, п.6.1 Наказу МВС України від 30.12.14р. №1417; НАПБ Б.05.019-2005;

- наказом не призначено осіб відповідальних за пожежну безпеку, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту, чим порушено вимоги п.3 розділу ІІ Наказу МВС України від 30.12.14р. №1417;

- відсутні накази, положення, інструкції, розпорядження щодо виконання вимог цивільного захисту та техногенної безпеки, чим порушено вимоги п.3 ПТБ;

- відсутні плани заходів для захисту своїх працівників, об'єктів господарювання та довкілля від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, чим порушено вимоги ст. 25 Закону №1809;

- відсутня система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, її експлуатація та обслуговування відповідно до вимог нормативних документів та технічний стан, чим порушено вимоги ст. 8, п.п.3.1.1. п.4.4, п.4.1 Закону №2974, ПТБ, Правил улаштування СРВНС;

- відсутня ідентифікація потенційно небезпечного об'єкта, чим порушено вимоги п.2 Методики ідентифікації ПНО;

- відсутній паспорт потенційно небезпечного об'єкта, чим порушено вимоги п.17 Положення про паспортизацію ПНО;

- відсутня ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки суб'єкту господарювання, чим порушено вимоги ст.9 Закону №2245, п.3 ПКМУ від 11.07.02р. №956;

- відсутня декларація безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, чим порушено вимоги ст. 10 Закону №2245, п.3 ПКМУ від 11.07.02р. №956;

- відсутній План ліквідації аварій (план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій), чим порушено вимоги ст. 11 Закону №2245;

- відсутній інформаційно-довідковий куточок щодо дій персоналу об'єкта у разі виникнення надзвичайних ситуацій або інших нестандартних подій у побуті, чим порушено вимоги п.6 Порядку здіснення підготовки населення;

- відсутнє посвідчення встановленого зразка про проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб, чим порушено вимоги п.2.4 Порядку здіснення підготовки населення;

- відсутній розпорядчий акт про проведення занять за тематикою спеціальних програм підготовки населення на підприємствах, в установах і організаціях на рік та його відповідність вимогам нормативно-правових документів, чим порушено вимоги ст. 33 Закону №1809, п.п.4.5.2 ПТБ;

- відсутній об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків, чим порушено вимоги ст. 25 Закону №1809, п.4.2 ПТБ, п.4 Порядку здіснення підготовки населення.

Таким чином, у зв'язку з виявленням під час перевірки ряду порушень правил техногенної і пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що виявлені під час перевірки порушення вимог техногенної і пожежної безпеки становлять небезпеку життю та здоров'ю людей; відповідачем не надано доказів на усунення виявлених порушень як і не спростовано факт порушень; перевірка відповідача була проведена у межах та у спосіб повноважень, визначених законом.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

За визначенням у статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України, зокрема, є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

За правилами статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).

У силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

За приписами частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно положень частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

За правилами частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

За нормами частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відповідно до пунктів 6.2 та 6.4 Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом МНС України від 21.10.2004 року №130, зареєстрованим в Мін'юсті України 08.11.2004 року за №1416/10015, постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію. Зупинення роботи підприємства, окремого виробництва, експлуатації будівель, споруд, випуску пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного призначення шляхом знеструмлення може здійснюватися в присутності спеціаліста служби енергонагляду району (міста), а відключення виробничих дільниць, агрегатів, опалювальних приладів, дільниць електромережі - за присутності енергетика (електрика) відповідного об'єкта, на якому застосовується запобіжний захід. При залученні спеціаліста служби енергонагляду району (міста) посадова особа органу держпожнагляду, якій доручено приведення постанови в дію, направляє на адресу керівництва, де працює спеціаліст, відповідний лист із зазначенням дати та часу приведення постанови в дію.

Скаржник обґрунтовує касаційну скаргу тим, що перевірку проведено з порушенням вимог законодавства; виявлені під час перевірки порушення не є такими, що загрожують життю чи здоров'ю людей; позивач в межах наділених повноважень може приймати приписи, розпорядження чи постанови обов'язкові до виконання, однак такі рішення прийняті не були, а відтак звернення до суду з даним позовом є передчасним; товариством були усунуті виявлені під час перевірки порушення, однак відсутня можливість надати такі докази, з огляду на те, що документи підприємства були вилучені правоохоронними органами при здійсненні обшуку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з твердженнями скаржника, з огляду на наступне.

Стосовно доводів ТОВ «Стейт Оіл» щодо відсутності повноважень у посадових осіб ДСНС на проведення перевірки, зокрема відсутності посвідчень, дозволу Кабінету Міністрів України, то, по-перше, такі документи наявні у матеріалах справи (а.с.15, 18). По-друге, колегія суддів наголошує, що у відповідності до частини п'ятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею. Разом із тим, у спірному випадку посадових осіб позивача було допущено до її проведення. У зв'язку із викладеним, колегія суддів відхиляє доводи товариства у цій частині.

Необґрунтованими є також доводи скаржника, що звернення позивача до суду з даним позовом є передчасним, оскільки чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності. Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. І лише у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» стверджує, що виявлені під час перевірки порушення не є такими, що загрожують життю чи здоров'ю людей, а також, що вказані порушення усунені, однак відсутня можливість надати такі докази, з огляду на те, що документи підприємства були вилучені правоохоронними органами при здійсненні обшуку.

Разом із тим, колегія суддів не погоджується із такими доводами, оскільки такі порушення як недотримання мінімально допустимих протипожежних відстаней від паливо-роздавальних колонок до будівлі операторної з магазином, від резервуарного парку АЗС до лісового масиву, від технологічного обладнання АЗС до автомобільної дороги до краю проїзної частини, від резервуарів для зберігання рідкого моторного палива, паливо роздавальних колонок рідкого моторного палива та паливо роздавальної колонки СВГ до підземних резервуарів зберігання СВГ; відсутність по периметру меж території АЗК смуги з наземним покриттям що не поширює полум'я по своїй поверхні шириною не менше 5 м.; відсутність системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення; необладнання майданчику для автоцистерни резервуаром аварійного зливу палива; невлаштування автоматичного відключення паливо-роздавальних колонок, компресорного та насосного обладнання, вентиляції будівлі АЗК, закривання вогнезатримуючих клапанів, припинення зливо-наливних операцій при спрацюванні пожежної сигналізації та інші перераховані у акті перевірки недоліки є порушеннями, які очевидно створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Крім того, ТОВ «Стейт Оіл» не надано судам попередніх інстанцій доказів в спростування виявлених під час перевірки порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, як і не надано доказів того, що вилученні під час обшуку документи спростують виявленні в ході перевірки порушення, оскільки порушення стосуються здебільшого технічних можливостей та характеристик приміщення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що недотримання АЗК ТОВ «Стейт Оіл» вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту та високий ступінь небезпечності зазначених в акті перевірки порушень, свідчать про наявність реальної загрози життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері ТОВ «Стейт Оіл».

Доводами касаційної скарги наведених обставин не спростовано.

В обґрунтування касаційної скарги скаржником фактично покладені доводи апеляційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів у справі та не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про закриття касаційного провадження у справі №806/1146/15 - відмовити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» - відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року у справі №806/1146/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді