Постанова № 56880533, 24.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4626/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Ексімтрейд» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100000011/2015/000128/1 від 28.08.2015, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації № 100250001/2015/00131.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.07.2005 між позивачем (покупець) та фірмою «Промінвест Юніон, ЛЛC» (продавець) укладений контракт № 804-002, відповідно до якого останній постачає товар відповідно до додатків до контракту, які є невід'ємною його частиною. Пунктом 4 контракту визначено, що продавець постачає товар покупцю на умовах СІР Київ або DAF кордон України згідно Іncoterms 2000. У відповідності до пункту 7 продавець має право застрахувати товар відповідно умовам поставки.

27.08.2015 ТОВ «ЕКСІМТРЕЙД» пред'явило до митного оформлення на Київську міську митницю ДФС Товар - чай китайський зелений неферментований байховий нефасований листовий у мішках вагою 38 кг (89374А) та чай китайський неферментований байховий нефасований дрібний у мішках вагою 48 кг (G2077) - придбаний у компанії «PROMINVEST UNION LLC» (США) на підставі контракту № 804-002 від 01.07.2005.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Київської регіональної митниці митну декларацію (МД-2) № 100250001/2015/010180 (Додаток № 5), в якій задекларував товар, заявив вартість товару у загальній сумі 65531,30 Дол. США, що за офіційним курсом НБУ долару США до гривні на дату митного оформлення (курс дол. США -21,425702) склало 1 404 054,11 грн.

Митна вартість заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано митному органу наступні документи згідно переліку, що зазначений у графі 4 МД, зокрема: Декларація митної вартості до МД № 100250001/2015/010180, в якій визначив митну вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту)); Контракт № 804-002 від 01.07.2005 з додатковими угодами № 1 від 01.07.2008, № 2 від 08.07.2008, № 3 від 01.02.2009, № 4 від 30.12.2010, № 5 від 30.06.2011, № 6 від 20.04.2012, № 7 від 28.08.2012, № 8 від 11.06.2014, № 9 від 15.11.2014, № 11 від 22.12.2014; Додаток № 1182 від 30.06.2015 до Контракту № 804-002 від 01.07.2005; Інвойс № 804-031/81 від 30.06.2015; Коносамент № 906179 від 13.07.2015; CMR № 5546 від 25.08.2015; Сертифікат походження № G1543000440A0069 від 09.07.2015.

Митним органом проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення за вказаною митною декларацією та 27.08.2015 повідомлено позивача в електронному вигляді про те, що відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту необхідно подати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, а саме: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За результатами розгляду поданих позивачем документів митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 100000011/2015/000128/1 від 28.08.2015, відповідно до якого вартість задекларованого товару відповідач визначив за резервним методом у зв'язку з чим було збільшено митну вартість з 65531,30 доларів США до 83108, 90 доларів США.

Як зазначено в оскарженому позивачем Рішенні відповідача, декларантом не дотримано вимог ст. 53 МК, а саме не надано документи, які підтверджують митну вартість товарів: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Проведено консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у декларанта та в митному органі. Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Митна вартість визначена за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого уже здійснено за МД від 05.06.2015 № 50060001/2015/10886.

На підставі вищезазначеного рішення відповідачем прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/0013.

Як вбачається з Картки відмови у митному оформленні товарів № 100250001/2015/00131, причиною відмови є те, що у відповідності до статті 54 Митного кодексу України неможливе митне оформлення за митною декларацією, так як невірно розраховано митну вартість та вибрано метод визначення митної вартості.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.08.2015 позивач подав нову митну декларацію № 100250001/2015/010180 з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товару, згідно якої митне оформлення товарів здійснено в режимі «під гарантійне зобов'язання» відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.

Розмір фінансової гарантії, сплаченої позивачем внаслідок коригування митної вартості товару становить 119904,90 грн (з них: 37470,28 грн - додатковий імпортний збір, 82434,62 - ПДВ).

27.08.2015 товар випущено у вільний обіг на території України.

Так, основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України № 4495-УІ від 13.03.2012 (далі - Митний кодекс України, МК України).

Відповідно до статті 49 цього Кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Згідно із статтею 52 вказаного Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною першою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 вказаного Кодексу передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною другою цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 вказаного Кодексу орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша статті 55 МК України).

За правилами статті 264 Митного кодексу України, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті такої митної декларації (частина одинадцята статті).

Так, згідно умов поставки СІР Київ, до вартості товару включаються витрати на страхування (продавець - забезпечує страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення), проте позивачем не надані страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як зазначено, пунктом 4 контракту № 804-002 від 05.07.2005 визначено, що продавець постачає товар покупцю на умовах СІР Київ або DAF кордон України згідно Іncoterms 2000. У відповідності до пункту 7 продавець має право застрахувати товар відповідно умовам поставки.

Також, згідно матеріалів справи 01.07.2008 між позивачем та продавцем укладено доповнення № 1, згідно пункту 4 якого умови поставки уточнюються в додатках.

Так, 30.06.2015 між сторонами контракту укладено додаток до контракту, яким визначено найменування товару - чай китайський зелений неферментований байховий нефасований листовий у мішках вагою 38 кг (89374А), мілкий в мішках вагою 48 кг (G2077).

При цьому, в додатку визначено, що ціна поставленого товару включає вартість упаковки, маркування, перевезення та інший збір.

Згідно декларації митної вартості умовами поставки визначено СІР UA.

Відповідно до Офіційних правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) Інкотермс, термін СІР (CARRIAGE AND INSURANCE PAID TO (... named place of destination)/ФPAXT/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА СТРАХУВАННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. Однак за умовами терміна СІР на продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.

Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна СІР від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Оскільки з поданих до митного оформлення документів неможливо зробити висновок щодо того, чи були здійснені витрати на страхування та ким саме (продавцем або покупцем), а також чи були включені вищезазначені витрати до фактурної та/або митної вартості товару і в якому розмірі, на підставі поданих до митного оформлення документів, колегія суддів доходить висновку про неможливість обчислення митної вартості товару через відсутність однієї зі складових митної вартості.

Відповідно, у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості імпортованих товарів.

У статті 57 вказаного Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно з ч. 1 цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Приписами 2-5 частин статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною другою статті 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально, тому митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України).

Отже, колегія суддів вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ексімтрейд».

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 скасувати та постановити нову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 29.03.2016.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.