Ухвала суду № 56880400, 24.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 753/21611/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Даниленко В.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

24 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 28.01.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 28.01.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва щодо проведення нарахування пенсії ОСОБА_2 з урахуванням показника середньої заробітної плати працівника в середньому на одну застраховану особу в цілому за 2007 рік. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки (2012-2014 роки), що передають року звернення за призначенням пенсії (2015 рік) із врахуванням раніше виплаченої пенсії, з 16.07.2015.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, має загальний трудовий стаж 36 років 0 місяців 5 днів, з 01.06.2008 перебувала на обліку та отримувала пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно матеріалів справи, 16.07.2015 позивач подала до пенсійного органу заяву про призначення пенсії за віком.

01.08.2015 позивачу призначено пенсію за віком у розмірі 1200, 80 грн із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

21.08.201.5 позивач звернулась із заявою про надання роз'яснення відносно того чи застосовано при нарахуванні пенсії показник середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, у разі не застосування показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - із вимогою про перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення.

Згідно відповіді відповідача № 498/Ш-451 від 27.08.2015 пенсія позивача призначена із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, оскільки це слід рахувати не як нове призначення, а як перехід на інший вид пенсії за іншим законом.

Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком.; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що питання щодо виплати пенсії за вислугою років не входять до правового поля Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", а регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Однак, будь-які докази, які б підтверджували наявність такого бажання у позивача відсутні.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містить жодного посилання на показник середньої заробітної плати в Україні (тим більше саме за 2007 рік).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в частині третій статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбачені статтею 9 зазначеного Закону (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), в той час як у спірних правовідносинах має місце перехід на інший вид пенсії за іншим Законом (призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яким пенсія за вислугу років не передбачена), тому положення частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині переведення з одного виду пенсії на інший до спірних відносин не підлягають застосуванню, а показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії" застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини 4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

В цьому випадку пенсія призначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2016 скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України «Про судовий збір» з урахуванням змін до вказаного Закону, що набрали чинності з 01.09.2015.

Сума судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги на постанову суду за вимогами немайнового характеру становить 606,32 грн (0,4 розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року *100%).

Відповідно до абзацу 2 п. 3 ст. 6 вказаного Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру. Судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Виходячи зі змісту позовної заяви, представник відповідача при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був оплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, тобто 1212,64 грн.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 28.01.2016 - без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 1212,64 грн.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Аліменко В.О.