Постанова № 56880305, 31.03.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року Чернігів Справа № 825/544/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату, Військової частини А 2622 про стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Військової частини А 2622, Чернігівського обласного військового комісаріату та просить стягнути з Військової частини А2622 нараховану грошову компенсацію в сумі 6219,86 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно наказу військового комісара Городнянського РВК він був призваний на військову службу по мобілізації та призначений на посаду «офіцер відділення формування і відправки команд і партій». Всупереч п.п. «н» до норми № 1 (загальновійськова) Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації» його не було зараховано на продовольче забезпечення з дня прибуття до військового комісаріату, в результаті чого він не був забезпечений харчуванням за встановленими нормами за рахунок держави.

Позивач в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Представник Чернігівського обласного військового комісаріату в письмовому клопотанні просив розглянути справу за його відсутності, в письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити та пояснив, що відповідно до розпорядження начальника центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012 року № 905 «Про прикріплення на продовольче забезпечення військовослужбовців військових частин (установ) Чернігівського гарнізону, які самостійно не ведуть військове господарство», Чернігівський ОВК прикріплений на продовольче забезпечення з 01.09.2012 року до Військової частини А 2622. Виходячи із наведеного, обов'язок проводити харчування військовослужбовців Чернігівського обласного військового комісаріату чи виплачувати замість установлених норм харчування грошову компенсацію, лежить на в/ч А2622. Відповідно до наказу військового комісара Городнянського РВК від 18.03.2014 року № 9 позивача було зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення (включно продовольче). Таким чином, позовні вимоги позивача щодо не зарахування на продовольче забезпечення є безпідставними. З метою приведення власної діяльності до вимог законодавства України та відновлення порушених прав позивача наказом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 10.12.2014 року наказом № 575 позивача було зараховано на продовольче забезпечення при військовій частині А2622. Враховуючи неможливість забезпечення гарячою їжею позивача, приймаючи до уваги пункт 2.10. Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, було прийнято рішення про виплату позивачу грошової компенсації замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою № 1 - загальновійськова. Вказаний наказ був направлений на адресу військової частини А2622. Таким чином, Чернігівський ОВК вважає, що позивач був поновлений в правах, що стосуються зарахування його на продовольче забезпечення та виплати грошової компенсації та виплати грошової компенсації замість установлених норм харчування 10.12.2014 року.

Представник Військової частини А2622 в письмовому клопотанні просив розглянути справу за його відсутності, надав суду письмові заперечення на позовну заяву в яких зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Тобто вказаною нормою не передбачено право військовослужбовців на отримання грошової компенсації за не отримане продовольче забезпечення. Відповідно до пункту «н» приміток до норми № 1 - загальновійськова, затвердженої Постановою, встановлено нові норми харчування для військовослужбовців, призваних на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, однак положення вказаної норми також не передбачають права зазначеної категорії військовослужбовців на компенсацію за не отримане продовольче забезпечення. Відповідач вважає, що на момент звернення позивача щодо отримання грошової компенсації замість продовольчого забезпечення, як Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так і Постанова КМУ № 426, не передбачали такого права для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, а пункт 2.3 Положення не підлягає застосуванню, оскільки стосується виключно військовослужбовців, а не осіб звільнених з військової служби. Відповідач наполягає, що аналогічний правовий висновок наведено в постанові Верховного суду України від 19.03.2013 року № 21-38а13. Окрім того, відповідно до розпорядження командувача військ оперативного командування «Північ» № 502/10/1580 від 09.12.2015 Чернігівський обласний військовий комісаріат знятий з продовольчого забезпечення при військовій частині А 2622, а відтак відсутні підстави щодо нарахування та виплати грошової компенсації за харчування військовослужбовцям зазначеного органу військового управління саме військовою частиною А 2622. Також відповідач заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що наказом від 18.03.2014 № 9 військового комісара Городнянського районного військового комісаріату (по стройовій частині) (а.с. 8) ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації та призначений офіцером відділення формування та відправки команд і партій, а також зарахований до списків особового складу Городнянського військового комісаріату та на всі види забезпечення.

Наказом військового комісара Городнянського районного військового комісаріату № 45 від 16.03.2015 року на виконання мобілізаційної директиви Генерального штабу Збройних сил України від 04.03.2015 року № 322/2/715 дск та з метою підтримання готовності системи військових комісаріатів до виконання визначених завдань впродовж 2015 року, мобілізаційної директиви оперативного командування «Північ» № М33дск молодшого лейтенанта ОСОБА_1 було призвано на військову службу та призначено офіцером відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдат запасу Городнянського районного військового комісаріату, а також зараховано до списків особового складу Городнянського військового комісаріату та на всі види забезпечення (а.с. 9).

Згідно довідки Військової частини А2802 від 30.09.2015 № 2430/93 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Військовій частині А 2802, а з 19.09.2015 перебуває в зоні проведення антитерористичної операції Донецької та Луганської областей (а.с. 11).

Призначення та звільнення позивача на військову службу підтверджують дані посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

Таким чином, на момент звернення до суду ОСОБА_1 продовжує проходити військову службу та перебуває в статусі військовослужбовця.

Згідно статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист Згідно статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту "н" пункту 1 приміток до "норми № 1 - загальновійськова" Норм харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 за рахунок держави харчуванням забезпечуються громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, - з дня прибуття їх до військового комісаріату.

Пункт 1.10 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2002 за № 992/7280 передбачено, що військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.

Відповідно до пункту 2.3. вищевказаного Положення у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Відповідно до розпорядження начальника центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012 № 905 «Про прикріплення на продовольче забезпечення військовослужбовців військових частин (установ) Чернігівського гарнізону, які самостійно не ведуть військове господарство» Чернігівський обласний військовий комісаріат перебуває на продовольчому забезпеченні при Військовій частині А2622 з 01.09.2012 року (а.с. 55-57).

Судом встановлено, що позивача не було зараховано на продовольче забезпечення у зв'язку з мобілізацією, в результаті чого він не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування.

Відповідно до наказу ТВО військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 10.12.2014 № 575 ОСОБА_1 було зараховано на продовольче забезпечення при Військовій частині А2622 з 01.12.2014 року та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року включно в сумі 4545,96 грн. (додаток № 18). Відповідно до наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 16.04.2015 року № 275 було внесено зміни до наказу від 10.12.2014 № 575, а саме додатки 2-5, 7-18 до цього наказу вважаються недійсними, та викладені в іншій редакції. Згідно додатку № 18 до наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 16.04.2015 року № 275 ОСОБА_1 встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 включно в сумі 4545,96 грн.

Зазначена сума також підтверджується актом взаємозвірки вартості компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців призваних на військову службу по мобілізації Городянського РВК.

Згідно з наказом ТВО військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 02.01.2015 № 2 (додаток 18) встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за грудень 2014 року ОСОБА_1 в розмірі 123,34 грн.

Наказом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 04.02.2015 № 90 (додаток 18) визначено, що грошова компенсація позивача замість встановлених норм харчування за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року складає 17,62 грн.

Згідно наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 04.03.2015 № 169 (додаток 18) визначено, що грошова компенсація ОСОБА_1 замість встановлених норм харчування за лютий 2015 року складає 264,30 грн.

Відповідно до наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 06.04.2015 № 244 (додаток 18) визначено, що грошова компенсація ОСОБА_1 замість встановлених норм харчування за березень 2015 року складає 493,36 грн.

Згідно наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 05.05.2015 № 321 (додаток 18) визначено, що грошова компенсація ОСОБА_1 замість встановлених норм харчування за квітень 2015 року складає 528,60 грн.

Наказом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 08.06.2015 № 420 (додаток 18) визначено, що грошова компенсація позивача замість встановлених норм харчування за травень 2015 року складає 246,68 грн.

В судове засідання Чернігівським обласним військовим комісаріатом було надано витяг з наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату № 783 від 02.11.2015 року «Про внесення змін до наказів щодо організації продовольчого забезпечення військовослужбовців призваних на військову службу по мобілізації у березні 2014 року», відповідно до якого до наказу № 575 від 10.12.2014 року внесено такі зміни: п. 3 викладено в редакції «Виплатити військовослужбовцям, призваним у зв'язку із мобілізацією, грошову компенсацію замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою № 1 (загальновійськова), за період з 18 березня 2014 року по 30 листопада 2014 року включно, відповідно до кількості діб перебування на військовій службі, згідно затверджених відомостей (додатки 1-18 до цього наказу)», внесено зміни у додатки 1-18 до наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 10.12.2014 року № 575 та викладено їх у редакції без зазначення сум грошової компенсації замість встановлених норм харчування. Наказом № 783 від 02.11.2015 року внесено також зміни до наказів військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату та додатки до них № 2 від 02.01.2015 року (додатки 1-18), № 90 від 04.02.2015 року (додатки 1-18), № 169 від 04.03.2015 року (додатки 1-18), № 244 від 06.04.2015 року (додатки 1-18), № 321 від 05.05.2015 року (додатки 1-18), № 420 від 08.06.2015 року (додатки 1-18) та виключено з цих наказів та додатків до них суми грошової компенсації замість встановлених норм харчування. Пункти 1 зазначених наказів викладено в новій редакції, а саме у зв'язку із неможливістю забезпечення гарячою їжею, військовослужбовцям районних (міських) військових комісаріатів Чернігівської області, які призвані у зв'язку з мобілізацією, на підставі наданих рапортів, необхідно виплатити грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за відповідні періоди відповідно до кількості діб перебування на військовій службі наведених у додатках до наказів.

Таким чином, зазначеним наказом виключено із наказів військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату визначені суми грошової компенсації військовослужбовцям замість встановлених норм харчування, що були розраховані шляхом множення установленої норми харчування № 1 - загальновійськова в розмірі 17,62 грн. на кількість діб перебування на військовій службі. Розмір установленої норми харчування № 1 - загальновійськова в сумі 17,62 грн. також підтверджується довідкою № 1643 від 16.03.2015 року.

З витягу з Аудиторського звіту від 26.12.2014 № 234/31/82 про результати планового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А2622 за період з 10.07.2012 по 26.11.2014 та довідки про результати внутрішнього аудиту відповідності продовольчої служби військової частини А2622 за період з 30.07.2012 по 26.11.2014 вбачається, що внаслідок не доведення встановлених норм продовольчого забезпечення до військовослужбовців, які були призвані із мобілізацією, посадовими особами Чернігівського обласного військового комісаріату були допущені втрати доходів фізичними особами на загальну суму 2446343,18 грн., а тому визначено організувати відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців Чернігівського обласного військового комісаріату, які призвані на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації, на загальну суму 2446343,18 грн. в термін до 26.01.2015 року.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення стягнути з Військової частини А2622 нарахованої грошової компенсації в сумі 6219,86 грн. Так, матеріалами справи підтверджується, що наказом ТВО військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату № 575 від 10.12.2014 року, з врахуванням змін, внесених наказом від 16.04.2015 року № 275, позивача було зараховано на продовольче забезпечення при Військовій частині А2622 та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування в розмірі 4545,96 грн. Також згідно наказів ТВО військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 02.01.2015 року № 2, від 08.06.2015 року № 420 та військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 04.02.2015 року № 90, від 04.03.2015 року № 169, № 244 від 06.04.2015 року № 321 від 05.05.2015 позивачу встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за грудень 2014 року в розмірі 123,34 грн., за січень 2015 року в сумі 17,62 грн., за лютий 2015 року в сумі 246,3 грн., за березень 2015 в сумі 493,36 грн., за квітень 2015 року в сумі 528,6 грн., за травень 2015 року в сумі 246,68 грн. На час розгляду справи грошова компенсація не була виплачена позивачу.

Суд зазначає, що стягненню підлягає саме сума 6219,86 грн., оскільки шляхом множення установленої норми харчування № 1 - загальновійськова в розмірі 17,62 грн. на кількість діб перебування ОСОБА_1 на військовій службі сума грошової компенсації позивача відповідає сумі 6219,86 грн., що була зазначена в старій редакції наказів військового комісара.

Також, суд вважає, що саме Військова частина А 2622 має виплатити ОСОБА_1 суму грошової компенсації, оскільки відповідно до розпорядження начальника центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012 № 905 «Про прикріплення на продовольче забезпечення військовослужбовців військових частин (установ) Чернігівського гарнізону, які самостійно не ведуть військове господарство» Чернігівський обласний військовий комісаріат перебуває на продовольчому забезпеченні при Військовій частині А2622, тому саме зазначена частина повинна забезпечити позивача харчуванням, або замість харчування виплатити грошову компенсацію.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з Військової частини А2622 на користь ОСОБА_1 нарахованої грошової компенсації в сумі 6219,86 грн. підлягають задоволенню.

Щодо посилань Військової частини А2622 про пропущення позивачем строку звернення то суду із позовною заявою, то суд вважає їх необґрунтованими. В даному випадку необхідно зауважити на рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно якого, правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Так, згідно вищевказаних наказів позивачу була нарахована грошова компенсація замість встановлених норм харчування, але не виплачена, а тому звернення щодо стягнення належних виплат в даних правовідносинах не обмежується будь-яким строком.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про стягнення з Військової частини А 2622 суми грошової компенсації замість установлених норм харчування в сумі 6219,86 грн., а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Військової частини А2622 на користь ОСОБА_1 нараховану грошову компенсацію замість встановлених норм харчування в сумі 6219 (шість тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 86 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур