Постанова № 56880176, 16.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2016 року справа № 214/9284/15-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 січня 2016 року у справі № 214/9284/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначені і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язати останнього здійснити нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунком 90% від грошового утримання судді у розмірі 27284,4 грн., на підставі подання про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.11.2015 року № 4.1-03-666/15, починаючи з 20.11.2015 року без обмежень максимального розміру.

Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, прийнятою в порядку скороченого провадження, адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, встановила наступне.

Позивач народилась 9 вересня 1951 року, з 24 червня 1987 року по 18 липня 2015 року працювала на посаді судді.

30 березня 2015 року позивач подала заяву про звільнення її з посади судді у відставку.

Згідно Постанови Верховної Ради України від 12.11.2015 року № 78-VI-ІІ, ОСОБА_1 звільнена з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області у відставку. (а.с. 14)

Наказом голови апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 оку № 261/к позивача відраховано зі штату суду з 18.11.2015 року у зв'язку з виходом у відставку. (а.с. 15)

20.11.2015 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Рішенням від 27.11.2015 року, викладеним в протоколі № 31, відповідачем відмовлено позивачу в призначені щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці з посиланням на ч. 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015за № 213-VІІІ, оскільки з 1 червня 2015 року пенсії або щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» не призначаються. (а.с. 20).

Позивач таку відмову вважає протиправною, оскільки заяву про звільнення подала до набрання законної сили Законом № 213 і до 1 червня 2015 року, але Верховна Рада України з порушенням передбачених діючим законодавством строків звільнила її лише у листопаді 2015 року.

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 1 липня 2014 року у справі № 21-244а14, правовідносини щодо пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Таким чином, до спірних правовідносини необхідно застосовувати законодавчі норми, які діяли в момент виникнення права на пенсійне забезпечення/довічне грошове утримання, а не ті, що діють під час звернення особи за призначенням пенсії чи довічного грошового утримання.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, стаж роботи судді - ОСОБА_1, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 24 червня 2007 року складав - 20 років, станом на 24 червня 2012 року - 25 років.

Враховуючи наведену вище правову позицію Верховного Суду України колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні питання щодо призначення пенсії або довічного грошового утримання позивачу необхідно виходити з тих норм законодавства, які були чинні в момент виникнення права на таке призначення.

Станом на 24 червня 2007 року статус суддів регулювався Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ, відповідно до статті 43 якого кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».

Проте, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до вказаної норми, згідно з якими щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 % грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування судді, який працює на відповідній посаді.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 визнано такою, що не відповідає Конституції України ( є неконституційною) ч.3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453 VI в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668 VI у зв'язку з тим, що вона не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить ст. 126 Основного Закону України та вказано, що підлягає застосуванню ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453 VI в редакції до змін, внесених Законом від 8 липня 2011 року № 3668-VI.

У вказаному рішенні Конституційний суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації, як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень ( суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсії) чи внаслідок припинення повноважень чи набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

Таким чином, з моменту ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року N 3-рп/2013 підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону N 2453-VI в редакції до змін, внесених Законом N 3668-VI: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання".

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 березня 2015 року у справі № 21-584а14.

З огляду на вказане колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посиланням на положення Закону № 213, оскільки право на відставку у позивача виникло до набрання законної сили вказаним Законом, а також до 1 червня 2015 року, тобто дати, з якої відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213 скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Разом з тим, перевіряючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання саме в розмірі 90 % грошового утримання судді, колегія суддів вважає такий висновок передчасним, оскільки спір між сторонами виник з приводу наявності самого права позивача на зазначене довічне утримання і саме з цього питання відповідачем прийнято відповідне рішення. Водночас, з приводу відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, про яке просить позивач, відповідачем жодного владно-розпорядчого рішення не приймалось, а відтак судова колегія зазначає, що захисту підлягає виключно порушене право, а не ймовірне порушення права у майбутньому, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183-2, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 січня 2016 року у справі № 214/9284/15-а скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, викладене в протоколі № 31 від 27 листопада 2015 року, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції станом на 24 червня 2012 року, починаючи з 20 листопада 2015 року.

В задоволенні іншої частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривні 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови, прийнятої в скороченому провадженні, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко