Постанова № 56879920, 28.03.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/186/16

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Михальченко Д.С.,

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - Горбенка Є.С.,

від третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ліквідаційної комісії головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганської області, про стягнення винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі - Позивач) до ліквідаційної комісії головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганської області, про стягнення винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення.

В обґрунтування позову зазначив, що з 25.06.2014 по 24.10 2014 проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді міліціонера взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Луганськ 1» ГУ МВС України в Луганській області наказ № 171 о/с від 25.06.2014 року в зоні проведення АТО, та у встановленому порядку був визнаний учасником АТО.

При звільненні з органів внутрішніх справ 24.10.2014 не була сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операцій в розмірі сто відсотків місячного грошового забезпечення. Неодноразово звертався за виплатою зазначеної суми але отримував відмову.

З посиланням на вимоги Постанови кабінету міністрів від 04.06.2014 № 158 з урахуванням інформації та даних викладених у відповіді № 2/111/22-2016 від 20.01.2016 просив стягнути грошове забезпечення в наступному розмірі за: за червень 2016 року - 196,94 грн, за липень 2014 року - 4673,10 грн, за серпень 2014 року - 4483,08 грн, за вересень 2014 року - 4483,08 грн, за жовтень 2014 року - 4530,23 грн.

Відповідач позов не визнав в обґрунтування заперечень зазначив, що для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат. Тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою. Відповідно до частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду. Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 Позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 01.10.2014. Однак оскільки зазначений наказ виданий вже по закінченню бюджетного періоду, тому Відповідач був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, просив розглянути справу без участі представника управління (а.с. 26). Надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що Відповідач не внесений до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів та не обслуговується в управлінні Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, у задоволенні позовних вимог просив відмовити (а.с. 25-26).

З урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої статті 17 КАС України).

Наказом ГУ УМВС в Луганській області від 25.06.2014 № 171 о/с Позивача було зараховано рядовим міліціонером взводу № 1 роти особливого призначення «Луганськ 1» (а.с. 42) та звільнено з зазначеної посади з 01.11.2014 у зв'язку з не проходженням випробування (а.с. 43).

Згідно запису в трудовій книжці у період з 25.06.2014 по 24.10.2014 Позивач знаходився у трудових відносинах з Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ в Луганській області (а.с. 8-9).

Згідно із довідкою у зазначений період Позивач отримав грошове забезпечення в сумі 18856,74 грн (а.с. 29).

Таким чином в період 25.06.2014 до 01.11.2014 Позивач проходив службу та отримував заробітну плату в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ в Луганській області.

Відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 13.12.2014 № 98 Позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерирористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення у період часу з 25.06.2014 по 01.11.2014 (а.с. 39-41).

Рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ від 29.10.2015 № 20/I/ХIII/24 Позивача визнано учасником бойових дій (а.с. 14).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі - Постанова № 158) військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 158 за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (не військовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Статтею 43 Конституції України, зокрема, передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно до статті 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108), заробітна плата виплачується працівникові власником або уповноваженим органом, та виплата заробітної плати проводиться за місцем роботи (статті 24 цього Закону). Крім того, відповідно до пункту 27 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам необхідно враховувати, що згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.

Оскільки Позивач безпосередньо перебував у трудових відносинах та отримував заробітну плату в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ в Луганській області, саме цей орган внутрішніх справ є належним відповідачем у справі.

Відповідно до пункту 2 наказу від 23.07.2014 № 719 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України» винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.

Згідно із вимогами статті 2 Закону № 108 в структуру заробітної плати входять: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях встановлених пунктом 2 Постанови № 158 входить до структури заробітної плати.

Спірна винагорода Позивачу не нараховувалась. З пояснень представника Відповідача остання мала б дорівнювати грошовому забезпеченню.

Відповідач неодноразово відмовляв Позивачу у виплаті винагороди стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції (а.с.15, 16).

Виходячи зі змісту пункту 2 Постанови № 158 винагорода повинна нараховуватись в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Судом критично оцінюються посилання представника Відповідачів на необхідність виплати винагороди за участь в АТО саме за кількість днів, в яких Позивач приймав участь в антитерористичній операції, оскільки вищезазначені нормативно-правові акти не містять посилань на виплату коштів пропорційно кількості днів, відбутих у відрядженні, проте містять застереження та гарантії згідно з якими сума винагороди не може бути менша за 3000 грн.

З системного аналізу наведених вище правових положень Постанови № 158 та Наказу № 719, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті пункту 2 Постанови № 158, суд дійшов висновку, що спірна винагорода обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000,00 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі.

Оскільки згідно із довідкою за 2014 рік грошове забезпечення Позивача перевищувало 3000,00 грн на місяць винагорода за зазначені місяці повинна бути в розмірі 100% грошового забезпечення крім червня, в якому сума складала 196,94 грн.

Таким чином за червень 2014 року сума винагороди повинна складати 3000,00 грн, за липень 2014 року - 4 673,10 грн, за серпень 2014 року - 4 483,08 грн, за вересень 2014 року - 4 483,08 грн, в жовтні 2014 року - 4 530,23 грн, а всього 21169,49 грн.

Приймаючи до уваги викладене та зроблений розрахунок, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в частині суми винагороди за червень 2014 року.

Суд не приймає посилання представника відповідача на відсутність у ліквідаційної комісії видатків на виплату Позивачеві винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, оскільки Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Відповідно до пункту 1 Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стосовно посилання Відповідача на його ліквідацію суд виходить з наступного.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, юридична особа публічного права Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області - ліквідується.

Згідно інформації, зазначеній в наказі Міністерства внутрішніх справ від 30.10.2015 № 1325 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», зі змінами внесеними наказом від 24.11.2015 № 1503 утворено ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Луганській області, яка є відповідно правонаступником Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Луганській області (а.с. 30-36).

Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ в Луганській області перебуває у стані припинення за рішенням засновників (а.с. 55).

Відомості, щодо початку ліквідації ГУМВСУ були внесенні 06.11.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних-осіб підприємців.

В свою чергу відповідно до статі 105 ЦК України зазначено, що після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк пред'явлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Згідно наказу МВС України від 30.10.2015 № 1325 «Про затвердження голів ліквідаційних комісій територіальних органів МВС по Луганській області», установлено двомісячний строк з дати публікації оголошення про ліквідацію територіального органу для заяви кредиторами претензій до нього, які подаються в письмовій формі з наданням документів, що їх підтверджують.

Відповідно до відомостей оприлюднених з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних-осіб підприємців № 335(30) 2015, зазначено, що строк пред'явлення вимог до ГУМВСУ встановлений до 09.01.2016.

Згідно з частиною восьмою статті 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

На виконання вимог частини другої статті 71 КАС України Відповідачем не надано проміжний ліквідаційний баланс та інформацію про його затвердження. При цьому в розумінні вимог статей 111, 112 ЦК України знаходження Відповідача на зазначеній стадії ліквідації не звільняє останнього від обов'язку нарахувати та сплатити винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Пунктом 2 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби -у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача суми грошового забезпечення за один місяць, а саме за червень 2014 року у розмірі 3000 грн.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 28 березня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до ліквідаційної комісії головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганської області, про стягнення винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення задовольнити повністю.

Стягнути з ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (код ЄДРПОУ 08592129, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, буд. 16) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за червень - жовтень 2014 року в загальному розмірі 21169 (двадцять одну тисячу сто шістдесят дев'ять) гривень 49 копійок, в тому числі за червень 2014 року - 3000 (три тисячі) гривень, за липень 2014 року - 4673 (чотири тисячі шістсот сімдесят три) гривні 10 копійок, за серпень 2014 року - 4483 (чотири тисячі чотириста вісімдесят три) гривні 08 копійок, за вересень 2014 року - 4483 (чотири тисячі чотириста вісімдесят три) гривні 08 копійок, за жовтень 2014 року - 4530 (чотири тисячі п'ятсот тридцять) гривні 23 копійки.

Допустити негайне виконання постанови в межах суми стягнення за один місяць, а саме за червень 2014 року в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 31 березня 2016 року.

Суддя С.М. Чиркін