Ухвала суду № 56878814, 15.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2016 рокусправа № 804/15074/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного військового комісаріату

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року

у справі за позовом Дніпропетровського обласного військового комісаріату до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Дніпропетровський обласний військовий комісаріат звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області Клименко Наталії Олександрівни від 17.09.2015 року ВП№47388601 про стягнення виконавчого збору в сумі 2040 гривень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року зазначений позов залишено без розгляду. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що в силу ч. 2 ст. 181 КАС України, встановлені спеціальні строки звернення до суду для оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця. Такий позив може бути поданий у 10-ти денний строк. Разом з тим, позивач направив позовну заяву лише 13.10.2015 року, хоча дізнався про порушення його права 30.09.2015 року.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до чинного законодавства строк для подання позову повинен відраховуватися з 01.10.2015 року та закінчується 10.10.2015 року. Однак, зазначає, що вказана дата, що 10.10.2015 року перепадає на суботу, що є вихідним днем. Тому, вказує, що останнім днем подання позову згідно із обчисленням процесуальних строків є 12.10.2015р., саме 12.10.2015 року позивач через пошту надав свій позов (що підтверджується штемпелем на конверті), а не 13.10.2015 року, як зазначає суд першої інстанції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в позовній заяві позивач зазначав, що Дніпропетровський обласний військовий комісаріат отримав оскаржувану постанову 30.09.2015 року. Отже, позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів 30.09.2015 року. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач направив позовну заяву на адресу суду 13.10.2015 року, що підтверджується штемпелем про отримання позовної заяви відділенням поштового зв'язку ДП «Укрпошти» на конверті.

Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений ст. 181 КАС України строк на звернення до суду.

Натомість, з даним висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки матеріали справи не містять такого підтвердження, а саме штемпеля на конверті про отримання кореспонденції відділенням поштового зв'язку ДП «Укрпошти» 13.10.2015 року. При цьому матеріали справи містять копію фіскального чеку, датованого 12.10.2015 року, що підтверджує дату звернення особи до поштового відділення (а.с. 21).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 99 цього Закону для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби встановлено ст. 181 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 2 ст. 181 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що перебіг десятиденного строку на звернення до суду з позовом про скасування постанови органу державної виконавчої служби починається з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Суд першої інстанції, залишаючи адміністративний позов без розгляду, зазначив, що позивачем пропущено встановлений ч. 2 ст. 181 КАС України десятиденний строк на звернення до.

Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1, 6 ст. 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, строк для подання позову повинен відраховуватись з 01.10.2015 року та закінчується 10.10.2015 року. однак, вказана дата (10.10.2015 року) згідно календаря на 2015 рік припадає на суботу, що є в свою чергу вихідним днем. Тому останнім днем подачі позовної заяви є перший робочий день, що настає після вихідних днів, тобто 12.10.2015 року.

Виходячи з цього, підстави для застосування наслідків, передбачених ст. 100 КАС України, в суду першої інстанції були відсутні, а тому висновок суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без розгляду є необґрунтованим.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 204, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного військового комісаріату - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна