Постанова № 56878809, 16.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2016 року справа № 181/932/15-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області на постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2016 року у справі № 181/932/15-а (2-а/181/1/16) за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії комісії з призначення пенсій в управлінні пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області за протоколом № 41 від 01.09.2015 щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років в порядку ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язати відповідача визнати право на пенсію за вислугу років, врахувавши період роботи ОСОБА_1 з 09.08.1993 року по 13.10.1993 року на посаді державного податкового ревізора-інспектора відділу податкових розслідувань державної податкової інспекції по Межівському районі, з 13.10.1993 по 01.02.1995 на посаді державного податкового інспектора відділу обслуговування платників податків державної податкової інспекції по Межівському районі, з 01.02.1995 по 20.01.1997 на посаді юрисконсульта 1 категорії державної податкової інспекції по Межівському районі, з 21.01.1997 по 14.07.1998 на посаді юрисконсульта-провідного спеціаліста державної податкової інспекції по Межівському районі, з 15.07.1998 по 25.11.1999 на посаді головного державного податкового інспектора відділу примусового стягнення податків Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції, до стажу який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції 1991 року) та статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції 2014 року) та призначити пенсію за вислугу років в порядку ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру».

Постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 25 серпня 2015 року звернулась із заявою до відповідача щодо призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

На підтвердження свого права на пенсію за вислугою років позивач надала копію трудової книжки БТ-ІІ № 721821 від 10 серпня 1993 року (а.с.13-16), з якої вбачається, що з 09.08.1993 року по 13.10.1993 року обіймала посаду державного податкового ревізора-інспектора відділу податкових розслідувань державної податкової інспекції по Межівському району, з 13.10.1993 року по 01.02.1995 року обіймала посаду державного податкового інспектора відділу обслуговування платників податків державної податкової інспекції по Межівському району, з 01.02.1995 року по 20.01.1997 року обіймала посаду юрисконсульта 1 категорії державної податкової інспекції по Межівському району. З вказаної посади звільнена у зв'язку із переведенням до державної податкової адміністрації у Межівському районі, де з 21.01.1997 року по 14.07.1998 року обіймала посаду юрисконсульта-провідного спеціаліста. З вказаної посади звільнена у зв'язку із переведенням до Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції, де з 15.07.1998 року по 25.11.1999 року обіймала посаду головного державного податкового інспектора відділу примусового стягнення податків. Після звільнення з останньої посади за власним бажанням з 26.11.1999 року обіймала посади помічника прокурора Межівського району, з 08.06.2012 року - прокурора прокуратури Межівського району, з 21.06.2012 року - старшого прокурора прокуратури Межівського району по даний час.

Згідно копії диплому НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 в 1993 році закінчила з відзнакою Донецький кооперативний технікум за спеціальністю «правознавство», присвоєно кваліфікацію юрист (а.с. 17).

Згідно копії диплому НОМЕР_2 вбачається, що позивач закінчила у 2000 році Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (а.с. 18).

Відповідачем витягом з протоколу № 41 від 01.09.2015 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», оскільки згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року (далі - Закон № 213) з 1 червня 2015 року система спецпенсій в Україні не існує, тобто всі пенсії призначаються відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 21).

Позивач таке рішення вважає протиправним, оскільки діючий станом на час її звернення до органу ПФУ Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697), який набрав законної сили 15 липня 2015 року, передбачає право працівників прокуратури на пенсійне забезпечення за вислугу років. Крім того, вважає, що у неї достатньо відповідного стажу для призначення їй пенсії за вислугу років.

При вирішенні справи по суті колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 50? Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789), яка втратила чинність 15 липня 2015 року, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років;

Згідно пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону № 1789 щодо права прокурорів і слідчих на пенсійне забезпечення за вислугу років і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Проте 15 липня 2015 року Закон № 1789 частково втратив свою чинність, зокрема, і частина 1 статті 50? цього Закону, у зв'язку з набранням законної сили Законом № 1697.

Аналізуючи правову конструкцію та вищезазначені положення пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 колегія суддів приходить до висновку, що ним скасовані діючі станом на 1 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема, і відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а не система спецпенсій взагалі, як помилково вважає відповідач.

До такого висновку колегія суддів приходить у зв'язку з тим, що пенсії за вислугу років, зокрема, після 1 червня 2015 року призначаються згідно Закону України «Про міліцію» (стаття 23?), розділу ІІ Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (стаття 102), Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (статті 54, 55) тощо.

15 липня 2015 року набрав законної сили Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, відповідно до частини 1 статті 86 якого прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років.

Вказана норма набрала законної сили після 1 червня 2015 року, станом на вказану дату не була діючою, а тому положення Закону № 213 на неї не розповсюджуються, ця норма іншими законами не скасовувалась, її дія не зупинялась, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що з 15 липня 2015 року право прокурорів на пенсійне забезпечення за вислугу років законодавцем відновлено і прокурори з вказаної дати мають таке право.

Позивач 25 серпня 2015 року звернулась до відповідача із заявою щодо призначення їй пенсії за вислугу років саме відповідно до статті 86 Закону № 1697 (а.с. 20) і відповідач протиправно прийняв рішення щодо відмови у призначенні пенсії з посиланням на положення Закону № 213, у зв'язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню.

Щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу таку пенсію колегія суддів вважає, що судом першої інстанції передчасно без наявності спору в цій частині прийнято рішення про задоволення позову, оскільки відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії не у зв'язку з недостатністю стажу роботи, а у зв'язку з відсутністю в Україні системи спецпенсій. При цьому питання наявності у ОСОБА_1 достатнього стажу для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697 предметом розгляду органом ПФУ не було, у зв'язку з чим суд не може підміняти собою компетентний орган в питанні обчислення стажу позивача без наявності на даному етапі спору про це, оскільки це буде втручанням в діяльність такого органу.

З огляду на вказане колегія суддів вважає необхідним в цій частині позов задовольнити частково і зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача по суті призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2016 року у справі № 181/932/15-а (2-а/181/1/16) скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області, викладене в проколі № 41 від 01.09.2015 року, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України « Про прокуратуру».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко