Рішення № 56876961, 28.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2759/16 Справа № 183/2824/15 Головуючий у 1 й інстанції - Майна Г. Є. Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Черненкової Л.А., Пономарь З.М.

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Моторно (транспортного) страхового бюро України на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2016 року у цивільній справі за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2, фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулось до суду з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що 15 жовтня 2012 року відбулася дорожня транспортна пригода за участю автомобіля КРАЗ, держаний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля DEWOO, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, належній ОСОБА_5

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до звіту при визначення розміру матеріального збитку від 06 грудня 2012 року, складеного оцінювачем ОСОБА_6 вартість збитку, завданого власнику автомобіля DEWOO, становить 12 812,68 грн.

Зазначало, що цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, у зв'язку з чим бюро на підставі ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 08 лютого 2013 року здійснило регламентну виплату ОСОБА_4 у розмірі 10 677,23 грн. Також бюро понесло витрати для встановлення розміру збитків та збору документів у розмірі 720 грн.

Враховуючи наведене, позивач просив у порядку регресу стягнути на його користь з відповідача суму понесених витрат у розмірі 11 397,23 коп.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2016 року у задоволенні позовних вимог МТСБУ відмовлено (а.с.168-171).

В апеляційній скарзі МТСБУ, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог (а.с.182-184).

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів у справі про власника автомобіля, яким потерпілій особі завдано шкоду та правових підстав для керування вказаним автомобілем у відповідача ОСОБА_2

Проте повністю погодитись з такими висновками суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2012 року відбулася дорожня транспортна пригода за участю автомобіля КРАЗ, держаний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля DEWOO, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, належній ОСОБА_5

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до звіту при визначення розміру матеріального збитку від 06 грудня 2012 року, складеного оцінювачем ОСОБА_6 вартість збитку, завданого власнику автомобіля DEWOO, становить 12 812,68 грн.

Проте шкода ОСОБА_2 не була відшкодована ОСОБА_4, оскільки на час дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність винної особи не була застрахована.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, МТСБУ відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У ч. 1 ст. 1191 ЦК України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що 08 лютого 2013 року МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 10 677, 23 грн. на ім'я власника пошкодженого автомобіля ОСОБА_4

Відтак, відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ч. 1 ст. 1191 ЦК України МТСБУ набуло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача ОСОБА_2, у зв»язку із чим, 07 травня 2015 року звернулось до суду з указаним позовом.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України, не визначився належним чином з характером спірних правовідносин, на вказані обставини уваги не звернув, не надав належної оцінки наявним у справі доказам, зокрема, зауваживши, що позивачем не надано доказів як про власника автомобіля, яким потерпілій особі завдано шкоду так і правову підставу управління автомобілем водієм ОСОБА_2, залишив поза увагою, що позивачем було відшкодовано потерпілому завдану відповідачем ОСОБА_2 майнову шкоду відповідно до положень пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону, оскільки цивільно-правова відповідальність останнього не була застрахована. Крім того, залишив поза увагою, що позивачем заявлено солідарні вимоги як до винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 так і до можливого роботодавця СПД ОСОБА_3.

Враховуючи відсутність підстав для спільної відповідальності відповідачів, через недоведеність факту трудових відносин, суд першої інстанції повинен був врахувати частину відповідальності винуватця дорожньо-транспортної пригоди при відшкодуванні шкоди.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що обставини справи судом встановлені, додаткового дослідження доказів чи встановлення інших фактичних обставин у справі не вимагається, однак при ухваленні рішення судом першої інстанції не застосовано положення закону, які підлягали застосуванню, тому оскаржене рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог МТСБУ до ОСОБА_2 про стягнення в порядку регресу суми та витрат для встановлення розміру збитку підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому не переглядається.

На підставі ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення то відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Моторно (транспортного) страхового бюро України - задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу понесені витрати у розмірі 11 397, 23 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 511, 56 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

Л.А. Черненкова

З.М. Пономарь