Рішення № 56876855, 28.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2827/16 Справа № 199/2066/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Якименко Л. Г. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 червня 2015 року

у цивільній справі за позовом Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради, в інтересах малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи: Управління - служба у справах дітей Амур - Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради та ОСОБА_6, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів. В обґрунтуванні позову посилається на те, що батьками дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_4, 1979 року народження, та ОСОБА_5, 1974 року народження, актовий запис про народження №26 від 12.02.2003 року. Відповідачі перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.06.2002 року, який був розірваний 09.10.2008 року, актовий запис № 93. Мати дитини - ОСОБА_4 є інвалідом дитинства III групи. Батько дитини - ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_3, також є інвалідом дитинства III групи. З моменту припинення шлюбних відносин, батьки дитини не займаються вихованням свого сина, його розвитком та матеріальним утриманням, станом здоров'я не цікавляться та фактично самоусунулися від виконання батьківських обов'язків. Після розірвання шлюбу батьків ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає у сім'ї дідуся ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2. Рішенням Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради від 16.12.2011 року № 379/2 ОСОБА_6 призначений опікуном над ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилаючись на викладене, представник позивача просив позбавити відповідачів батьківських прав у відношенні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягунути з них щомісяця аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь опікуна ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини від усіх видів їх заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 20.03.2015 року; вирішити питання щодо накладення заборони на відчуження житла та майна за адресами: домоволодіння АДРЕСА_5 та квартиру АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 червня 2015 року позовні вимоги Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради - задоволено.

Позбавлено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьківських прав у відношенні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позбавлено ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, батьківських прав у відношенні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягунуто щомісяця з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Дніпропетровська, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь опікуна ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 20.03.2015 року.

Стягнуто щомісяця із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь опікуна ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 20.03.2015 року.

Накладено заборону на відчуження домоволодіння АДРЕСА_5.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням, з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_2, в якій ставить питання про скасування рішення суду в частині накладення заборони на відчуження домоволодіння АДРЕСА_3 та просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог в цій частині.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині накладення заборони на відчуження домолодіння № АДРЕСА_3, перевірка законності та обґрунтованості рішення проведена в цих межах.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в цій частині вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи вимогу про накладення заборони на відчуження домоволодіння АДРЕСА_3, суд першої інстанції керувався положеннями ч.4 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства».

Проте, колегія судів не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне.

Судом встановлено, що батьками дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_4, 1979 року народження, та ОСОБА_5, 1974 року народження, актовий запис про народження № 26 від 12.02.2003 року. Відповідачі перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.06.2002 року, який було розірвано 09.10.2008 року, актовий запис № 93. Мати дитини - ОСОБА_4 є інвалідом дитинства III групи. Батько дитини - ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_4, також є інвалідом дитинства III групи.

З моменту припинення шлюбних відносин, батьки дитини ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не займаються вихованням свого сина, його розвитком та матеріальним утриманням, станом здоров'я не цікавляться та фактично самоусунулися від виконання батьківських обов'язків.

Членами комісії з питань захисту прав дитини 25.02.2015 року прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також Солонянською районної державною адміністрацією був наданий висновок від 11.06.2015 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради від 16.12.2011 року № 379/2 ОСОБА_6 призначений опікуном над ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу батьків проживає у сім'ї дідуся ОСОБА_6 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства», суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Відповідно до ч.3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками.

На час ухвалення рішення суду першої інстанції малолітній ОСОБА_6 не проживав та не був зареєстрований за адресою домоволодіння АДРЕСА_3. Дитина не мала ані права власності, ані права користування зазначеним майном, що унеможливлює застосування судом приписів ч.4 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства».

Крім того, з 28.05.2015р. спірне домоволодіння належить заявнику апеляційної скарги ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 436, який є дійсним та ніким не оспорювався.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання свої майном.

Статтею 321 ЦК України закріплено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині накладення заборони на відчуження домолодіння № АДРЕСА_3 та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні вимог Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради в цій частині.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 червня 2015 рокув частині накладення заборони на відчуження домолодіння № АДРЕСА_3 - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити Виконавчому комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради в накладенні заборони на відчуження домолодіння № АДРЕСА_3.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова