Ухвала суду № 56875126, 15.02.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/669/16-ц

У Х В А Л А

15.02.2016 р. м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Руськокомарівської сільської ради та приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності на землю та права на одержання свідоцтва про право власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою до Руськокомарівської сільської ради та приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності на землю та права на одержання свідоцтва про право власності.

Ухвалою судді від 27.01.2016 р. вказана позовна заява залишена без руху, так як не відповідає вимогам п. 2 ч. 2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України, а саме: не містить номери засобів звязку, якщо такі відомі, позивача і відповідача, а також представника позивача; до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Позовна заява містить ціну позову щодо вимоги майнового характеру 14287.68 грн.

Згідно прохальної частини позовної заяви одночасно заявляються вимоги майнового (визнання права власності на землю) і немайнового характеру (визнання права на одержання свідоцтва про право власності). При цьому до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 487.2 грн. Також додано квитанцію про сплату 64.01 грн., які зараховані на неналежні платiжнi реквiзити для перерахування судового збору.

Таким чином, позивачеві необхідно було доплатити суму судового збору та додати до позовної заяви оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору за вимогу майнового характеру в сумі 64 грн., а також за вимогу немайнового характеру 551.2 грн.

Крім того, у порушенням вимог ч. 8 ст. 119 ЦПК України, до суду подана ксерокопія довіреності представника позивачки, яка не завірена належним чином, а тому останньому необхідно було подати належним чином завірену ксерокопію довіреності.

З огляду на викладене, до даної позовної заяви було застосовано правила ст. 121 ч. 1 ЦПК України та залишено без руху.

Копію ухвали надіслано позивачу та надано строк для виправлення недоліків позовної заяви протягом пяти днів з дня її отримання.

На виконання вимог ухвали судді про залишення позовної заяви без руху, 09.02.2016 р. представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог у трьох примірниках, ксерокопію паспорта ОСОБА_2 та довіреність посвідчену секретарем Руськокомарівської сільської ради на представництво ним інтересів ОСОБА_1

Таким чином, вимоги ухвали виконано лише частково, так як до позовної заяви не додано оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору за вимогу майнового характеру в сумі 64 грн.

При цьому представник ОСОБА_1 подав до суду на усунення недоліків ухвали судді заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої на підставі ст.ст. 27, 31 ЦПК України зменшив розмір позовних вимог в частині немайнової вимоги та зазначив, що решта вимог позовної заяви від 26.01.2016 р. залишається без змін та вимоги даної позовної заяви необхідно читати у новій редакції, а саме лише в частині майнових вимог.

Позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову. При цьому можливість реалізації цього права обмежується стадією розгляду справи, тобто до винесення судом рішення. Позов у цивільному процесі це письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). Збільшення (зменшення) розміру позовних вимог це зміна позивачем ціни первісно заявлених вимог. Розмір позовних вимог визначається у відповідності до ст. 80 ЦПК України.

З наведеного вбачається, що представником ОСОБА_1 зменшено позовні вимоги до відкриття провадження у справі, про що подано відповідну заяву, тобто не на стадії розгляду справи, а на стадії предявлення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 2 ст. 121 ЦПК України та вважати її неподаною і повернути позивачу.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Руськокомарівської сільської ради та приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності на землю та права на одержання свідоцтва про право власності вважати неподаною та повернути позивачу.

Розяснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Сарай А.І.