Ухвала суду № 56874577, 28.03.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2244/15-ц Номер провадження 22-ц/786/861/16Головуючий у 1-й інстанції Личковаха О. О. Доповідач ап. інст. Винниченко Ю. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Винниченка Ю.М.,

Суддів: Одринської Т.В., Буленка О.О.,

при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2016 року

по справі за позовом ТОВ Підприємство «Відродження» до ОСОБА_2 про поновлення договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2015 року ТОВ Підприємство "Відродження" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про поновлення договору оренди земельної ділянки, вказавши, що 18.11.2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ Підприємство "Відродження" було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 2, 78 гектара, для вирощування сільськогосподарських культур. Строк дії договору оренди землі належної ОСОБА_2 - пять років.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ Підприємство «Відродження» після закінчення дії договору 18 листопада 2015 року продовжує використовувати земельну ділянку ОСОБА_2 понад один місяць, ОСОБА_2 жодного листа-повідомлення про заперечення щодо поновлення такого договору до ТОВ Підприємство «Відродження» не направляв. У свою чергу ТОВ Підприємство «Відродження» зверталося до ОСОБА_2 з листом про поновлення Договору (докази додані до позовної заяви), а також належним чином виконувало договірні зобов'язання, так як заборгованість по орендній платі перед ОСОБА_2 відсутня, окрім того ОСОБА_2 як намір поновити договір отримав в ТОВ Підприємство «Відродження» орендну плату на майбутній період у рахунок продовження (поновлення) договору оренди землі.

На підставі вищевикладеного позивач прохав: 1) визнати поновленим на той же строк, і на тих самих умовах, договір оренди земельної ділянки від 18 листопада 2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємство «Відродження» та ОСОБА_2, відносно земельної ділянки площею 2,78 га ріллі, для товарного сільськогосподарського товариства, на території Петракіївської сільської ради Хорольського району, який був зареєстрований у Хорольському районному відділі Полтавської РФ центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05 березня 2012 року за № 532480004001980; 2) стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2016 року позов ТОВ Підприємство "Відродження" до ОСОБА_2 про поновлення договору оренди земельної ділянки - задоволено.

Визнано поновленим на той же строк, і на тих самих умовах, договір оренди земельної ділянки від 18 листопада 2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємство «Відродження» та ОСОБА_4, відносно земельної ділянки площею 2,78 га ріллі, для товарного сільськогосподарського товариства, на території Петракіївської сільської ради Хорольського району, який був зареєстрований у Хорольському районному відділі Полтавської РФ центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05 березня 2012 року за № 532480004001980.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ТОВ Підприємство "Відродження",ЄДРПОУ 34865259 судові витрати - судовий збір в розмірі 1218, 00 грн.

З рішенням суду не погодився представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог за недоведеністю. Підтверджуючи свої вимоги посилався на неповне з'ясування судом обставини, що мають істотне значення для справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за участю апелянта та його представників ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу, надавши у її обґрунтування копію заяви орендодавця ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Підприємство « Відродження» про припинення договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки власнику від 18 грудня 2015 року, а також квитанцію про відправлення рекомендованого листа на ім»я ВАТ « Відродження» за №19/642 від 18.12.2015 року, які були приєднані судом до матеріалів справи (а.с.98-99).

Представник відповідача ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, оскільки рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, а надані позивачем докази не спростовують висновки суду.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 18.11.2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ Підприємство "Відродження" було укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.4-6), загальною площею 2, 78 гектара, кадастровий номер НОМЕР_2, яка належить їй згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, НОМЕР_3(а.с.7) для вирощування сільськогосподарських культур строком на 5 років. Отже термін дії даного договору закінчується 18.11.2015року, що не заперечувалося сторонами по справі.

Договір зареєстровано у Хорольському районному відділі Полтавської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.03.2012 року №532480004001980(а.с.6).

18.11.2010 року між сторонами складено Акт приймання - передачі об'єкта оренди, вказаної земельної ділянки загальною площею 2, 78 гектара (а.с.3).

14.09.2015 року позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням №116/1 від 14.09.2015 року (а.с.11) про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, додавши до нього проект додаткової угоди, та доказів даного факту представником позивача в судовому засіданні не надано, але вже 16.10.2015 року позивач отримав від відповідача заяву про небажання останнього підписувати договір оренди на новий термін (а.с.32).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Оскільки Закону України «Про оренду землі» є спеціальним законом переважно перед іншими законодавчими актами, що регулюють земельні правовідносини в Україні, то саме цей Закон підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, що склались між сторонами.

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з нормою статті 791 ЗК України земельна ділянка набуває ознак об'єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр.

Разом із тим положення статті 791 ЗК України, статті 3 Закону України «Про оренду землі» щодо визначення об'єкта оренди поширюється на відносини щодо оренди земельної частки (паю) з врахуванням певних особливостей.

Так, Указом Президента України від 3 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», розділом IX "Перехідні положення" Закону України «Про оренду землі» закріплено право громадян власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, законодавством передбачено право оренди земельних часток (паїв) єдиним масивом (полем) згідно зі схемою поділу земель, без установлення меж кожної окремої ділянки та закріплення їх межовими знаками.

Саме із цих підстав укладено договір оренди землі від 18.11.2010 року між сторонами.

Пунктом 2.5 цього договору передбачалося, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно з частинами першою п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, які передбачені статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Виходячи з положень статті 11 ЦК України, статті 2 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких права і обов'язки сторін виникають з актів цивільного законодавства й укладеного договору, та частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що направлення відповідачем до закінчення строку дії договору оренди, укладеного з ТОВ "Відродження", заяви про небажання останнього підписувати договір оренди на новий термін Вхідний № 11 від 16.10.2015 року ( а.с.32) не є належним підтвердженням його відмови від продовження договору з попереднім орендарем у розумінні положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» і як наслідок не створює будь-яких прав та обов'язків для сторін.

Позивач є сумлінним орендарем, який належним чином виконував умови договору оренди землі, та сумлінно нараховував орендну плату відповідачу, що не заперечувалося відповідачем та його представником.

Після закінчення строку дії спірного договору, тобто після 18.11.2015року позивач продовжив та продовжує на даний час користуватися земельною ділянкою, що доводиться довідкою ТОВ Підприємство "Відродження" №184 від 24.12.2015 року (а.с.16) та не заперечувалося відповідачем у судовому засіданні.

При цьому, листа-повідомлення орендодавця «про заперечення у поновленні договору оренди землі» позивач протягом 1 (одного) місяця після закінчення строку договору не отримував.

Проаналізувавши доводи апелянта про направлення ним орендодавцю у місячний строк після закінчення договору оренди заяви про припинення договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки власнику від 18 грудня 2015 року, зміст вказаної заяви та квитанції про відправлення рекомендованого листа на ім»я ВАТ « Відродження» за №19/642 від 18.12.2015 року, який було вручено 22.12.2015 року особисто адресату, колегія суддів встановила, що вказана заява направлялась 18.12.2015 року на адресу Відкритого акціонерного товариства Підприємство « Відродження», а не Товариству з обмеженою відповідальністю Підприємство « Відродження», яке є орендарем за спірним договором оренди, тому вважає, що вказані докази не спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності належного повідомлення орендодавця на адресу орендаря про його відмову від продовження договору з попереднім орендарем у розумінні положень статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Виходячи зі змісту ст. 33 Закону України «Про оренду землі», звернення до суду орендодавця з позовом про припинення договору оренди також не може вважатись належним повідомленням орендаря у місячний строк після закінчення договору оренди землі.

Таким чином, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідності до імперативної норми, яку містить ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», спірний договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду зроблений на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка, а розгляд справи проведений з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом було вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : __Ю.М. Винниченко

Судді: ___ Т.В.Одринська _____ О.О.Буленко