Ухвала суду № 56872959, 24.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №758/1817/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/5157/2016 /2014Головуючий у суді першої інстанції: Зарицька Ю.Л.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І. 24 березня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.

суддів Барановської Л.В., Панченка М.М. при секретарі Литвиненку Р.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року про відкриття провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Технолоджі Компані» до ОСОБА_3, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_5 про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року відкрито провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Технолоджі Компані» до ОСОБА_3, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_5 про визнання дій протиправними.

В апеляційній скарзіпредставник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права, зокрема правил підсудності. Зазначає, що обставини викладені в позовній заяві вказують на те, що представник позивача не визнає загальні збори учасників Товариства, які були проведені 25.11.2015р. та не визнає рішення прийняті на цих зборах, а також нібито було порушено права Товариства та його учасників. Тому з урахуванням положень ст.167 ГК України вказані обставини мають корпоративний характер. Крім того, позовні вимоги представника позивача до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві не можуть бути предметом спору для розгляду в порядку цивільного процесуального законодавства, оскільки оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень має розглядатися в порядку адміністративного судочинства (ст.17 КАСУ).

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності. Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108-114 ЦПК).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Визначаючи, чи є спір таким, що виникає з корпоративних відносин та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 4 частини першої статті 12 ГПК, стаття 15 ЦПК), слід враховувати роз'яснення, надані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Наприклад, у порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у спорі є фізична особа. При цьому положення пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, враховуючи її імперативний характер, не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних з діяльністю інших суб'єктів господарювання (споживчих, садових товариств тощо), а також стосовно справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, який вибув. Це стосується і спорів за участю спадкоємців учасників господарських товариств, які ще не стали їх учасниками. Наприклад, спір між спадкоємцем учасника господарського товариства та товариством щодо розміру належної йому до передачі у грошовій формі частки у майні товариства, яка належала спадкодавцю; спір між сторонами з приводу виконання цивільно-правового договору (зокрема, виконання договору купівлі-продажу частки статутного фонду господарського товариства), оскільки він виник не з корпоративних відносин.

Спори між господарським товариством і його учасником (акціонером, засновником), які є трудовими, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відкриваючи провадження по справі, суд першої інстанції не з'ясував певних обставин та неналежним чином перевірив відповідність заявлених позовних вимог ст.15,16 ЦПК України, а тому ухвала підлягаю скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307,312,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року про відкриття провадження по справі скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сила з моменту проголошення.

В касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий-

Судді-