Вирок № 56869790, 24.02.2016, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2389/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марціцкої І.Б.

з участю секретаря Пасько І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Теребовля кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015210170000357, №12015210170000461 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Тернопіль, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15 - ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Яловіца В.Я. обвинуваченого ОСОБА_1, представника потерпілого ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

28 липня 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, переслідуючи корисливі цілі з метою особистого збагачення вступили між собою в попередню злочинну змову направлену на скоєння крадіжки мідного електродроту із тролейної лінії електрокозлового крану, який знаходиться на залізничній станції Микулинці - Струсів що по вулиці Лесі Українки, 23 смт. Дружба, Теребовлянського району та належить ВП «Тернопільська дирекція залізничних перевезень». ОСОБА_1 та ОСОБА_3, попередньо змовились між собою, що вчинять крадіжку електропроводу, а ОСОБА_4 буде знаходитись поблизу спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб у разі появи сторонніх осіб, попередити про даний факт. Реалізуючи спільний злочинний намір направлений на скоєння даного кримінального правопорушення та керуючись єдиним злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, 29 липня 2015 року близько 02.00 год. ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, діючи таємно, умисно, прибули на територію залізничної станції, що по вулиці Лесі Українки, 23 в смт. Дружба, Теребовлянського району. Згідно розприділених ролей ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вилізли на електрокозловий кран. ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за допомогою пилки по металу перепиляли два мідних електропроводи. ОСОБА_4 залишалась неподалік та створювала безпечні умови скоєння злочину, спостерігаючи, щоб ніхто із сторонніх осіб не виявив злочинної діяльності. Продовжуючи свою діяльність, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перепиляли за допомогою пилки електропроводи, які звисали з електроопори, загальною довжиною 103,4 м., вагою 92 кг., по ціні 210,00 грн./кг міді, загальною вартістю 19320,00грн. В подальшому, намагаючись викрасти приготований мідний електропровід ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та не змогли довести свій злочинний намір на таємне викрадення до кінця, так як були помічені стороннім невідомим чоловіком.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 01 серпня 2015 року близько 19.00 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 переслідуючи корисливі цілі з метою особистого збагачення, вирішили знову скоїти крадіжку мідного етлетропроводу із тролейної лінії електрокозлового крану, який розташований на залізничній станції в смт. Дружба по вулиці Лесі Українки, 23. Реалізовуючи свій злочинний намір 01 серпня 2015 року близько 23.00 год., ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прибули на територію залізничної станції, за допомогою пилки по металу на двох електроопорах перепиляли мідні електропроводи загальною довжиною 51,6 м., вагою 46 кг, по ціні 210 грн. / кг міді, загальною вартістю 9660 грн. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд, а саме доставили в м. Теребовля, продали ОСОБА_5, а виручені гроші потратили на власні потреби.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 10 серпня 2015 року близько 19.00 год. Переслідуючи корисливі цілі, з метою особистого збагачення, вирішив знову скоїти крадіжку мідного електропроводу із тролейної лінії електрокозлового крану. Реалізовуючи свій злочинний намір, 11 серпня 2015 року ОСОБА_1 близько 23.00 год. Діючи умисно, таємно прибув на територію залізничної станції, що по вулиці Л.Українки, 23 смт. Дружба, за допомогою пилки по металу намагався перепиляти електропровід, однак не довів свій злочинний намір до кінця з незалежних від нього причин, оскільки був затриманий працівниками міліції.

Крім того, в середині липня 2015 року у вечірню пору доби ОСОБА_1, зайшовши до господарства знайомої ОСОБА_6, що розташоване за адресою АДРЕСА_2, виявив, що останньої не має вдома, вирішив скористатись її відсутністю та скоїти крадіжку кроля. Реалізовуючи свій злочинний умисел на протиправне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи вчинення своїх дій в умовах таємності, ОСОБА_1 підійшов до клітки та вийняв з клітки кроля породи «Каліфорнієць» вартістю 250,00 грн. ОСОБА_1 виніс кроля за межі господарства. В подальшому разом із знайомими спожили його.

В середині серпня 2015 року в післяобідню пору доби ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7, зайшли в будинок останнього, який розташований по АДРЕСА_3, де в коридорі побачив рибальські снасті. Коли ОСОБА_7 вийшов в іншу кімнату, ОСОБА_1 вирішив їх таємно викрасти вказані снасті. Реалізовуючи свій злочинний умисел, який виник з корисливих мотивів, діючи таємно, ОСОБА_1 взяв з коридору рибальські снасті, а саме - штекерний двохскладовий спінінг із без інерційною котушкою та рибальською жилкою, нижній бланк від штекерного спінінга з руків'ям, телескопічнй спінінг зеленого кольору з безінерційною котушкою, рибальським шнуром та рибальською пружиною на 3 гачки, телескопічний спінінг світлозеленого кольору з безінерційною котушкою, рибальською жилкою, грузилом, поплавком та гачком, телескопічний спінінг темного кольору з безінерційною котушкою, рибальською жилкою, грузилом, поплавком та гачком виніс вказані рибальські снасті за межі господарства, чим спричинив ОСОБА_7 збитків на загальну суму 805,00 грн. Після скоєння крадіжки ОСОБА_1, частину викрадених рибальський снастей продав.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України та цивільний позов визнав повністю та суду пояснив, що протягом липня - серпня 2015 року у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, вирішив скоїти крадіжку разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Десь наприкінці липня 2015 року, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 поїхали на залізничну станцію в смт. Дружба. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перерізали дроти, а ОСОБА_3 спостерігала, щоб їх ніхто не помітив. Однак, того дня викрасти дроти не змогли, так як їх помітив сторонній невідомий чоловік. На початку серпня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знову вирішили скоїти крадіжку, вночі приїхали на залізничну станцію в смт. Дружба, перепиляли мідні дроти. Здали вкрадений дріт в місті Теребовля, отримані кошти використав для власних потреб. ОСОБА_1 також показав, що влітку 2015 року викрав кроля в своєї знайомої ОСОБА_8, якого потім спожив разом з своїми друзями та вкінці літа 2015 року викрав рибальські снасті в ОСОБА_7, частину яких потім продав. Також обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати, не позбавляти волі, зобов'язувався в подальшому не допускати вчинення будь - яких правопорушень.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.

Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності його позиції, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого а також дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, які слід кваліфікувати:

- за ч. 3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України- незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, - за ч.2 ст.185 КК України- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він раніше несудимий, не перебуває на обліку в лікаря психіатра та нарколога, його вік, обставини, які пом'якшують покарання - визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які б обтяжували покарання суд не вбачає.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1, йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі. Разом з тим, суд вважає, що є всі підстави для звільнення обвинуваченого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, оскільки ОСОБА_1 може бути перевихований без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов Державного територіально - галузевого об'єднання «Львівська залізниця» про стягнення завданих збитків задоволити, узвязку з визнанням обвинуваченим позову.

З обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню в доход держави процесуальні витрати за проведення трасологічної експертизи в сумі 153,60 грн. та витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі -245,52 грн.

Керуючись наведеним, а також ст.ст.370,373,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України-2(два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;

-за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України-1(один) рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 2(двох) років 6 (місяців) позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_1 покласти такі обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Цивільний позов Державного територіально - галузевого об'єднання «Львівська залізниця» про стягнення завданих збитків задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 в користь Державного територіально - галузевого об'єднання «Львівська залізниця» - 4830,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 399,12 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільскої області області через Теребовлянський районний суд Тернопільскої області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення. Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Суддя І.Б. Марціцка