Рішення № 56868116, 28.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/14555/14 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/783/152/16 Доповідач в 2-й інстанції: Кабаль І. І.

Категорія:45

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Кабаля І.І.,

суддів: Копняк С.М., Монастирецького Д.І.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю: апелянта-ОСОБА_3,

представника апелянта Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» - Віскера С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 липня 2015 року у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ЛКП «Айсберг» про здійснення перерахунку нарахування,-

ВСТАНОВИЛА:

03.12.2014 року Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» звернулось до суду із позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території та уточнивши позовні вимоги в частині відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 вимог вказало, що до них не заявляє та збільшило позовні вимоги до ОСОБА_6, просило стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3 836,74 грн.

ОСОБА_3 звернувся в суд з зустрічним позовом та просив зобов'язати ЛКП «Айсберг» здійснити перерахунок нарахованих кошів відповідно до колективної заяви мешканців будинку, з урахуванням сплачених послуг за спірний період. Крім того, вважає заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості є безпідставними, оскільки ЛКП «Айсберг» не надано доказів надання таких послуг; в будинку тривалий час не проводяться елементарні ремонтні роботи, відсутнє прибирання в підїзді.

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 02 липня 2015 року в задоволенні позову Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та зустрічному позові ОСОБА_3 до Львівського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про здійснення перерахунку нарахувань - відмовлено за безпідставністю.

Рішення суду оскаржили ОСОБА_3 та Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг».

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з тим, що судом недостатньо досліджені та неправильно оцінені докази, які мають вирішальне значення для справи.

У зустрічній позовній заяві наведені незаперечні докази невиконання Львівським ЛМКП «Айсберг» покладених на нього обов'язків та порушення умов договору.

29.12.2010 року була подана заява за підписом усіх мешканців будинку про відмову від частини послуг, які впродовж років не надавалися або надавалися частково чи неякісно. Проте мешканцям регулярно виставляли рахунки на оплату комунальних послуг, згідно з нормами, встановленими на той час рішенням №1431 Львівської міської ради від 26.12.2008 року, та пізнішим рішенням №561 від 31.05.2011 року: щоденне вогке підмітання сходів і маршів до третього поверху (будинок на АДРЕСА_1), триразове щоденне прибирання прибудинкової території (не вулиці, утримання яких покладено на дорожньо-експлуатаційні організації), дворазове щомісячне миття сходів, їх поручень, панелей, обмітання павутиння зі стін і стелі і т.п.

ЛКМП «Айсберг» ні в позовній заяві, ні під час судових слухань не надав жодних доказів своєї участі в обслуговуванні будинку за адресою АДРЕСА_1, крім таблиць складових тарифу, визначених законодавчо, та нарахувань, не підтверджених жодними доказами виконаних робіт з обслуговування будинку.

Просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Судом не дана належна оцінка всім обставинам і доказам у справі.

Зазначає, що між ЛМКП «Айсберг» та ОСОБА_3 виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки підприємство надає житлово-комунальні послуги, а ОСОБА_3 ними користується та зобов'язаний платити. Заборгованість з 01.12.2010 року по 24.03.2015 року складає 3 836,74 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_3

Просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ЛКП «Айсберг» та ухвалити нове рішення, яким позов підприємства задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_3 на підтримання своєї апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу ЛКП «Айсберг», та пояснення представника апелянта Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» - Віскера С.Р. на підтримання своєї апеляційної скарги та заперечення щодо доводів апеляційної скарги відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід відхилити, а апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» суд першої інстанції виходив з відсутності письмового договору про надання послуг, а також з того, що вимоги про стягнення заборгованості є безпідставними, оскільки позивачем не надано доказів щодо надання відповідачу послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» встановлено, що балансоутримувачем будинку є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, квартира АДРЕСА_1, утримання та експлуатацію якого здійснює Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг».

Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі реєстраційного посвідчення НОМЕР_1 від 16.11.2001 року. Квартира складається з 2-х кімнат житловою площею 38,90 кв.м, загальна площа квартири становить 53,70 кв.м.

Відповідно до ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» комунальні підприємства по обслуговуванню та ремонту житла зобов'язані здійснювати обслуговування та ремонт приватизованого житла, надавати мешканцям комунальні та інші послуги за державними розцінками і тарифами. Утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та при будинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них, що врегульовано п. 1 ст. 10 вказаного Закону. Відповідно до п. 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку. Відтак, позивач правомірно проводить нарахування за надані послуги та направляє мешканцям повідомлення про наявну заборгованість.

У склад послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій входить прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкових територій, санітарно - технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо ( п. 2 ч.1 ст. 13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»).

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово- комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово- комунальних послуг, підготовленого на основі Типового договору, а також оплата житлово- комунальних послуг у строки , встановлені договором або законом ( п.п. 1, 5 ст. 20 Закону), а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про житлово- комунальні послуги.

Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року в редакції постанови КМ України від 24.01.2006 року № 45.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надає такі послуги, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами у справі - це правовідносини між виконавцем послуг та споживачами послуг.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» визначені права та обов'язки як споживача так і виконавця послуг, зокрема обов'язком споживача - є укладання договору на надання житлово - комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, та оплата житлово - комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 32 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» встановлено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Таким чином, необхідність укладення договору про надання житлово - комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право споживача таких послуг.

Крім цього, відповідно до змісту зазначених положень Закону споживач може відмовитися від укладення договору на надання житлово - комунальних послуг лише в разі відмови від користування такими послугами, а не через непогодження сторонами умов такого договору.

Відсутність письмового договору на надання житлово - комунальних послуг не є підставою для відмови відповідачки від сплати за фактично надані житлово - комунальні послуги.

Така правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 06.08.2008 року у справі за позовом ДП "Моноліт-Сервіс" до Особи №1 про укладення договору на надання житлово-комунальних послуг та стягнення суми заборгованості з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Оскільки обов'язок споживача житлово-комунальних послуг власника житла ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від оплати житлово- комунальних послуг.

Така правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 08.04.2009 року у справі за позовом Житлово-експлуатаційного ремонтно- будівельного управління ТОВ «Рівненський МЖК» до Особи №1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

У порушення вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України відповідачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено, що позивач не надавав йому послуг з утримання будинку та прибудинкової території або того, що такі послуги були неналежної якості.

Зважаючи на наведене колегія суддів приходить до висновку, що відсутність договору про надання послуг укладеного між ЛМКП «Айсберг» та ОСОБА_3 не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки можливість стягнення заборгованості не пов'язується виключно з наявністю письмового договору між надавачем послуг та їх споживачем, і відсутність письмового договору не може бути підставою для звільнення від сплати за надані послуги.

Як вбачається матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом у грудні 2014 року та у березні 2015 року, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла з грудня 2010 року по березень 2015 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем періодично вчинялось погашення заборгованості, що свідчить про визнання ним заборгованості та є причиною переривання перебігу строку позовної давності відповідно до ст.. 264 ЦК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про достатність правових підстав для задоволення позову ЛКП «Айсберг» про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в період з 01.12.2010 року по 24.03.2015 року в розмірі 3 836 грн. 74 коп.

Одночасно, оскільки позов ЛКП «Айсберг» підлягає задоволенню, слід стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду в розмірі 243 грн. 60 коп.

З урахуванням зазначеного, рішення суду в частині відмови в задоволенні позову ЛМКП «Айсберг», як таке, що не відповідає вимогам матеріального права й не ґрунтується на належно встановлених обставинах справи про дійсні права і обов'язки сторін щодо предмета спору, в силу вимог ч.1 ст.309 ЦПК України залишатися в законній силі не може й підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Що стосуються доводів апеляційної скарги ОСОБА_3, то такі правильних висновків суду першої інстанції щодо відмови у здійсненню перерахунку нарахувань не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

А відтак, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 липня 2015 року в частині відмови у задоволенні позову Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким:

Позов Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.12.2010 року по 24.03.2015 року в розмірі 3836,74 грн. та понесені судові витрати - 243, 60 грн.

В рещті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Кабаль І.І.

Судді: Копняк С.М.

Монастирецький Д.І.