Ухвала суду № 56864648, 01.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1860/16 Головуючий у 1 інстанції: Нагорний А.О.

Є.У. № 313/1799/15-ц Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Маловічко С.В.,

при секретарі: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Веселівської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на ухвалу Веселівського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом. Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її баба ОСОБА_5, після смерті якої залишилася земельна ділянка, площею 10,25 га на території Веселівської селищної ради, Запорізької області, яку спадкодавець заповіла в рівних частках своїм дітям ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - батькові позивача, який помер до відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Посилаючись на те, що після смерті батька і бабусі тяжко захворіла її мати, яка потребувала стороннього догляду і допомоги, просила суд на підставі ст.1272 ЦК України визначити додатковий строк на прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_5, визнавши причини пропуску поважними.

4 лютого 2016 року ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити Веселівській державній нотаріальній конторі вчиняти будь-які дії з видачі свідоцтва про право на спадщину померлої ОСОБА_5

Ухвалою Веселівського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2016 року заяву про забезпечення позову повернуто заявнику.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В силу ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №6 «Про практику застосування судами Цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Повертаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що заявником не дотримано вимог ч.4 ст.151 ЦПК України щодо сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову і не додано її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову.

Проте такі висновки суду не ґрунтуються на нормах процесуального права, оскільки ч.4 ст.151 ЦПК України передбачає порядок забезпечення позову до подання позовної заяви у спорах про захист права інтелектуальної власності.

Предметом позову у справі, що знаходиться в провадженні суду, являється не захист інтелектуальної власності, а визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Поза увагою суду залишилися роз'яснення, викладені у п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» N 10 від 17.10.2014 ( з подальшими змінами і доповненнями), згідно яким у випадку неподання заявником доказів сплати судового збору в установленому порядку і розмірі, судом застосовуються наслідки, передбачені статтями 119, 121 ЦПК.

З огляду на викладене ухвала суду про забезпечення позову підлягає скасуванню відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.307,312 п.3 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Веселівського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2016 року по цій справі скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: