Постанова № 56861249, 16.03.2016, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/247/16-а

Провадження № 2-а/147/8/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2016 року смт Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Костюк Г.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Вінницької області про визнання неправомірними дії субєкта владних повноважень та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом і просила визнати протиправними дії УПФ України у Тростянецькому районі Вінницької області щодо відмови у поновленні та виплаті пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», за період з 01.06.2015 року по 15.12.2015 року. Зобовязати УПФ України у Тростянецькому районі Вінницької області поновити та виплачувати призначену пенсію за віком за період з 01.06.2015 року по 15.12.2015 року.

11.03.2016 року відповідач надав суду свої заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово суддею без проведення судового засідання та виклику сторін.

Дослідивши докази та давши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до приписів ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч.3 ст. 8 ОСОБА_2 Закону, норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі №1-9/2015 від 13.05.2015 року Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності у старості та в інших випадках, передбачених законом. В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Відповідно доабзацу сьомого пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.06.2001 року №10-рп/2001 ОСОБА_2 України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права.За Конституцією України, Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту (пункти 1,3 статті 116).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу призначена та виплачується пенсія за віком.

Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону від 02.03.2015 року, яка набрала чинності з 01.04.2015 року, тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України, «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Станом на 01.04.2015 року посада, на якій працювала позивач до 16.12.2015 року, дійсно, давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу з 01.04.2015 року.

Разом з тим, згідно пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу».

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Особи, які підпадають під дію вказаних Законів України, зокрема Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи, що з 01.06.2015 року посада, на якій працювала позивач до 16.12.2015 року, не дає право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у звязку з чим передбачені ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» правові підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону відсутні.

За таких обставин, позивач має право на поновлення та отримання пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне забезпечення» з 01.06.2015 року по 15.12.2015 року.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.

Згідно ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 87, 94, 183-2, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Вінницької області щодо відмови у поновленні виплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Вінницької області поновити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне забезпечення», за період з 1 червня 2015 року по 15 грудня 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя