Ухвала суду № 56860847, 29.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №643/1976/15-ц Головуючий І інстанції Довготько Т.М.

Провадження №22ц/790/1897/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія: сімейні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Кіпенка І.С.,

суддів Кіся П.В., Шаповал Н.М.,

за участі секретаря Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку участі у її вихованні,

в с т а н о в и л а:

07 квітня 2015 року ОСОБА_3 в особі свого представника звернувся до суду з позовом в якому просить зобовязати ОСОБА_4 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з донькою - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити дні та час для спілкування між ОСОБА_5 та ним, а саме: дві доби (субота та неділя) на місяць за місцем проживання позивача, без присутності матері ОСОБА_4, а також, один раз на рік, в період літніх канікул під час відпустки батька надавати час строком 20 діб, без присутності матері ОСОБА_4, для сумісного відпочинку.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначив, що він є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу між ним та відповідачкою, вони проживають окремо один від одного, дитина постійно проживає разом із відповідачкою. З весни 2008 року, відповідачка стала усіляко чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, зокрема, шляхом ненадання йому можливості бачитись із дитиною, фактично вона перестала постійно проживати за відомим йому місцем реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1, та переїхала разом із дитиною проживати за невідомою йому адресою, яку йому не повідомила. Враховуючи те, що він і відповідач мають рівні права на участь у вихованні дитини, однак, враховуючи складні стосунки між ними, вік дитини, її стан здоровя, психологічний та емоційний стан, бажання його брати участь у вихованні та спілкуванні із рідною донькою, виходячи із інтересів дитини, просив позов задовольнити.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25 червня 2015 роу позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 липня 2015 року ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 25 червня 2015 року скасовано, справу направлено до того ж суду для продовження розгляду.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в ньому та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання суду першої інстанції не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подала письмові заперечення з проханням відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 у повному обсязі.

Представник Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, в судове засідання суду першої інстанції не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 січня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норма матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2016 року ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Пунктом п.1 ч.1 ст.166 Сімейного кодексу України встановлено правові наслідки позбавлення особи батьківських прав. Особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо її виховання.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.ст.313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: І.С. Кіпенко,

Судді: П.В. Кісь,

ОСОБА_6 .