АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Провадження № 22ц/790/2702/16
Справа №645/8140/15ц Головуючий 1 інст. Федорова О.В.
Категорія : захист прав споживача Доповідач - Бобровський В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді Бобровського В.В.,
суддів Черкасова В.В.,
ОСОБА_1,
за участю секретаря Лашаковій Д.І.,
заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08 лютого 2016 року, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» (далі ТОВ «ЛК «Ваш авто») про визнання недійсним договору фінансового лізингу №000313 від 13 серпня 2015 року та в порядку повернення коштів стягнути з відповідача по його користь 48000 грн.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що згідно договору відповідач прийняв на себе за зобовязання придбати у якості предмета лізингу автомобіль TOYOTA AVENSIS BASE, 1.8.АККПП у власність та передати йому у користування протягом строку не більше 120 робочих днів з моменту сплати ним відповідачу адміністративного та авансового платежів, комісії за передання предмету лізингу.
Зазначивши, що всупереч чинного законодавства про фінансовий лізинг, норм ЦК України в умовах договору відсутні відомості про предмет лізингу з індивідуальною визначеністю, включено адміністративний платіж, який не передбачено законом та те. що п.12.1 у випадку його сплати і не отримання предмету лізингу при розірванні договору передбачено повернення лише 60% суми, а також те, що договір лізинг за своєю правовою природою є змішаним договором містить ознаки договору оренди (найму), купівлі-продажу та повинен з фізичною особою нотаріально посвідченим, вважаючи що зі сторони відповідача в порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів» в договір включені несправедливі умови, як підстави до визнання його в цілому недійсним, представник позивача просив задовольнити позов ОСОБА_2
У письмових запереченнях на позов представник ТОВ «ЛК «Ваш авто» з посиланням на укладення договору у відповідності до чинного законодавства, безпідставність позову, просив залишити його без задоволення.
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08 лютого 2016 року позов задоволено.
Визнано договір фінансового лізингу з додатками, укладеного 13 серпня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛК «Ваш авто» недійсним. Стягнуто з ТОВ «ЛК «Ваш авто» на користь ОСОБА_2 48000 грн. сплачених за цим договором та 974,40 грн. сплаченого судового збору при зверненні до суду.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЛК «Ваш Авто» рішення районного суду просить скасувати, новим рішенням у позові відмовити за безпідставністю та не обґрунтованістю заявлених ОСОБА_2 позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення вимогу процесуального права при вирішенні справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення проти них, колегія відповідно до положень ст..309 ЦПК України вирішила апеляційну скаргу представника ТОВ «ЛК «Ваш Авто» задовольнити. рішення районного суду скасувати, у позові ОСОБА_2 відмовити з наступного.
За правилом ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу, які не підлягають доказуванню.
Суд, за нормою ч.1 ст.11 ЦПК України, розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, та під час ухвалення рішення за ч.1 ст.214 цього Кодексу вирішує питання про наявність обставин, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
По справі , згідно наданих доказів встановлено та не оспорюється те, що 13серпня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛК «Ваш Авто» укладено договір фінансового лізингу з додатками, які є невідємними частинами цього договору, за умовами якого на замовлення позивача відповідач прийняв зобовязання придбати автомобіль TOYOTA AVENSIS BASE 1.8 АКПП у власність у якості предмета лізингу та передати його у користування позивачу на строк та на умовах передбачених договором не пізніше 120 робочих днів з моменту сплати ОСОБА_2 адміністративного і авансового платежів та комісії за передачу предмету лізингу.
На виконання умов договору в день укладання цього договору позивачем у якості адміністративного платежу відповідачу було сплачено 48000 грн. еквівалентних 2042,55 доларів США , що складає 10% вартості предмета лізингу.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі про визнання недійсним цього договору та стягуючи з відповідача 48000 грн. сплаченого адміністративного платежу, суд такого висновку дійшов з посиланням на те,що представником компанії не було розяснено позивачу призначення даного платежу, а він в свою чергу був позбавлений можливості ретельно ознайомитися щодо всіх істотних умов договору.
Судом визначено, що відповідачем у обіцяний термін автомобіль позивачу не було передано в користування, всупереч норм Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору про одноразовий адміністративний платіж, про часткове повернення суми платежів при розірванні позивачем порушують принципи добросовісності і справедливості, як підстава визнання договору недійсним у звязку з істотним дисбалансом договірних прав та обовязків сторін на шкоду споживача.
Окрім цього судом було зазначено, що в додатку до договору не вказано який саме транспортний засіб буде передано у власність лізингоодержувача; - за кольором, року виробництва, внутрішньої комплектації, що порушує права позивача на отримання достовірної інформації про предмет лізингу.
З таким висновком суду у звязку з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та вимог процесуального права при розгляді справи, погодитись не можна.
Відповідно до ст..213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим таким, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
За договором лізингу відповідно до ст..806 ЦК України одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікації та умов (непрямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм оренду), з урахуванням особливостей , встановлених § 6 глави 58 цього Кодексу та законом. До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в поряду, встановленому договором та до них можуть бути включені суми на відшкодування частини вартості предмета лізингу, як винагороду лізингодавцю за отримане в лізинг майно, компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, які безпосередньо повязані з виконанням договору лізингу.
Із змісту договору фінансового лізингу вбачається, що сторонами укладено договір непрямого лізингу, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобовязання придбати автомобіль на замовлення позивача у власність відповідної специфікації із зазначенням марки/моделі автомобіля, його комплектації, обємом двигуна класифікації приводу та типу КПП, вартості на дату підписання в доларах США і еквіваленту за курсом НБУ у гривнях, а також сторонами погоджені розмір авансового платежу в 50% вартості автомобіля та його щомісячного розміру на рік, а також суму адміністративного платежу, як першочергового одноразового за перевірку, розгляд та підготовку документації, для укладання договору, незалежно від назви призначення платежу у квитанції про оплату у погодженому 10% розмірі вартості автомобіля, та комісія у розмірі 3% вартості автомобіля за здійснення дій, повязаних з передачею предмета лізингу позивачу.
Окрім цього умовами договору визначені права та обовязки сторін, порядок користування предметом лізингу та внесення лізингових платежів, умови переходу права власності (викуп предмета лізингу), порядок розірвання договору та повернення предмета лізингу, інші умови повязані з гарантійними зобовязаннями, страхування предмета лізингу, форс-мажорні обставини, прикінцевими положеннями, в яких засвідчена, що лізингоодержувач ознайомлений та дає згоду на укладання договору на таких умовах.
Відповідно до п.12.1 договору, лізингоодержувач, який сплатив адміністративний платіж, частково або повністю сплатив авансовий внесок, має право розірвати договір за власним бажанням про що має повідомити лізингодавця у встановленому порядку, якщо не отримав транспортний засіб.
В такому випадку поверненню підлягає 60% від авансового платежу, решту 40% лізингодавець утримує у якості штрафу за дострокове розірвання договору. Також у цьому пункті зазначено що адміністративний платіж в такому випадку поверненню не підлягає.
В інших випадках, не передбачених цим договором, лізингоодержувач у відповідності до п.12.2 має право розірвати даний договір виключно з підстав передбачених чинним законодавством на момент такого розірвання.
Вважаючи несправедливими умови договору про адміністративний платіж як першочерговий лише за перевірку розгляд та підготовку документів для укладання договору, п.12.1 про його неповернення та 40% авансового платежу при достроковому розірванні договору лізингу у випадку неотримання транспортного засобу лізингоодержувачем, суд такого висновку дійшов з підстав, які передбачені ст..18 Закону України «Про захист прав споживачів» про недійсність умов договору, що обмежують права позивача, як споживача послуг, які суперечать принципу добросовісності, його наслідком є істотні дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживча, зокрема встановлення жорстких обовязків споживача, тоді як надання послуги обумовлені лише власним розсудом виконавця, надання йому можливості не повертати кошти на оплату ,здійснену споживачем у разі відмови виконати договір. при цьому суд не звернув уваги та не врахував, що між сторонами укладено непрямий лізинг, за умовами якого компанія прийняла на себе зобовязання придбати у власність зазначеної позивачем модифікації і комплектації автомобіль, та протягом 120 днів передати його у користування, строк, який не сплинув , та на те, що окрім перевірки, розгляду та підготовки документів для укладання договору, адміністративний платіж включає у відповідності до ст..16 закону України «Про фінансовий лізинг» витрати лізингодавця безпосередньо повязані з виконанням цього договору в цілому.
Про відсутність дисбалансу прав та обовязків сторін на шкоду позивача свідчить й умови договору про викуп предмета лізингу за п.11.1 договору, оскільки після остаточного погашення позивачем всіх належних до сплати платежів, купівельна ціна предмета лізингу буде вважатися належним чином сплаченою.
За таких обставин, виходячи і недоведеності позивачем будь-якими доказами відсутності у нього можливості для детального ознайомлення з умовами договору до його укладання, передчасність заявлених вимог про недійсність договору в цілому та про повернення 48000 грн. здійсненого платежу в день укладання, колегія вважає рішення суду про повне задоволення позову ухваленим без дотримання норм матеріального і процесуального права, враховуючи, що у спірному договорі відсутні ознаки договору приєднання, передбачені ст..634 ЦК України, та те,що лізингоодержувач за умовами договору фінансового лізингу не позбавлений права вимагати його розірвання з підстав, що передбачені за чинним законодавством, а також те, що за наявності у ньому ознак договору найму транспортного засобу до передання його у користування лізингоодержувачу у відповідності до ч.2 ст.806 та ч.2 ст.799 ЦК України не вимагає його нотаріального посвідчення, як підстава для визнання недійсним.
З огляду на викладене та керуючись ст..ст 303, 304 , 309, 313 керуючись ст..ст. 303, 304, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника ТОВ «ЛК «Ваш Авто» задовольнити.
Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08 лютого 2016 року скасувати.
У позові ОСОБА_2 до ТОВ «ЛК «Ваш Авто» про захист прав споживача, про визнання недійсним договору фінансового лізингу № 00313 від 13 серпня 2015 року та про стягнення 48000 грн. відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили після проголошення але протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий В.В.Бобровський
судді В.В.Кокоші
ОСОБА_3
Судове рішення № 56860286, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 31.03.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 645/8140/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: