Ухвала суду № 56854959, 28.03.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №1-кс/760/3694/16

760/3606/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кізюн Л.І., при секретарі Рахімовій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання сторони кримінального провадження - детектива Національного бюро Першого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гейко О.В., погоджене із начальником першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Генеральної прокуратури України Омельченко О.М. про накладення арешту на майно в рамках досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000025 від 27 січня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в:

25 березня 2016 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гейко О.В. про накладення арешту на тимчасово вилучене майно: 15 000 гривень, 1000 канадських доларів, 700 доларів США та 300 Євро, які належать ОСОБА_3, вилучені 16 лютого 2016 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1. Також, детектив просив поновити строк на подання зазначеного клопотання.

Обґрунтовуючи своє клопотання, детектив зазначив, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесені 27 січня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 23.03.2015 року вироком Козівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 як особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України, начальником Козівського РС КВІ УДПтСУ в Тернопільській області 22.01.2016 року до Козівського районного суду Тернопільської області направлено подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно ОСОБА_4

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що адвокат ОСОБА_8, голова Козівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_3 вимагали у ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США за винесення рішення про відмову у задоволенні судом подання кримінально-виконавчої інспекції про скасування звільнення від покарання у зв'язку із ухиленням останнього від відбування покарання.

16.02.2016 року суддею Козівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_3 винесено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні подання кримінально-виконавчої інспекції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_4

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились в одержанні неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України.

Заступником Генерального прокурора України - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. 02.03.2016 року складено письмове повідомлення про підозру голові Козівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, яке того ж дня йому вручено.

В ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року про надання дозволу на проведення обшуку за адресою реєстрації та фактичного мешкання судді ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_7, 16 лютого 2016 року детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук вказаного приміщення.

Під час проведення обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 15 000 гривень, 1000 канадських доларів, 700 доларів США та 300 Євро, які згідно положень ч. 7 ст. 236 КПК України, є тимчасово вилученим майном, тому враховуючи факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення вказаним майном може бути забезпечена можлива конфіскація майна, або можлива спеціальна конфіскація передбачена санкцією ч. 3 ст. 368 КК України.

Постановою детектива НАБУ від 17.02.2016 року зазначені грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №52016000000000025.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.02.2016 року на зазначені грошові кошти накладено арешт.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2016 року ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2016 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гейко О.В. та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме грошові кошти, які належать ОСОБА_3, вилучені 16 лютого 2016 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, скасовано.

Постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гейко О.В. про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме грошові кошти, які належать ОСОБА_3, вилучені 16 лютого 2016 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначене рішення Апеляційного суду м. Києва мотивоване тим, що вирішення питання про арешт майна з підстав можливої конфіскації передбачено законом лише за наявності у кримінальному провадженні підозрюваного, і враховуючи те, що на момент вилучення коштів та подальшого накладення на них арешту ОСОБА_3 не мав статусу підозрюваного, були відсутні підстави для задоволення клопотання про арешт вказаних грошових коштів.

Враховуючи той факт, що з 02.03.2016 року ОСОБА_3 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №52016000000000025 за підозрою у вчиненні кримінального, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, детектив вважає, що є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту майна, у тому числі з метою забезпечення можливого судового рішення в частині конфіскації майна.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Сторони кримінального провадження у судове засідання не з'явилися, а тому суд, відповідно до ст. 172 КПК України вважає за можливе проводити розгляд клопотання за відсутності осіб на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали клопотання, дослідивши наявні в них докази, слідчий суддя приходить до висновку що у задоволенні клопотанні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Зазначені строки звернення з відповідним клопотанням детективом не були дотримані.

В обґрунтування пропущення строку звернення з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, детектив зазначає, що на вказані грошові кошти раніше накладався арешт ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.02.2016 року, який був скасований ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.03.2016 року, яка до Національного антикорупційного бюро України надійшла лише 25.03.2016 року.

Оскільки, у НАБУ не було правових підстав та об'єктивної можливості звернутися з відповідним клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у строки, визначені ч. 5 ст. 171 КПК України, то строк звернення з клопотанням до слідчого судді пропущено з поважних причин та підлягає поновленню відповідно до ст.117 КПК України.

Разом з тим, детективом не наведено підстав для поновлення строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України.

Крім того, детективом не доведено, що грошові кошти, які вилучені під час обшуку 16 лютого 2016 року за адресою: АДРЕСА_1, відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гейко О.В., погоджене із начальником першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Генеральної прокуратури України Омельченко О.М. про накладення арешту на майно в рамках досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000025 від 27 січня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя Л.І.Кізюн