Рішення № 5685341, 31.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/2731.03.09 За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва

простягнення 2108,66 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивачів Гранацька Л.В.

від відповідача не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація», позивач у справі, звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району в м. Києві, заборгованості в сумі 1879 грн. 80 коп. та пені в сумі 228 грн. 86 коп. за договором № 37 від 11.06.2007.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.09р. подав уточнення позовних вимог, в якому зазначив, що у звязку з тим, що відповідачем сплачено заборгованість в сумі 1879 грн. 80 коп., що підтверджується банківськими виписками, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 228 грн. 86 коп. та судові витрати.

Ухвалою від 20.01.09р. суд відклав розгляд справи на 17.02.2009 р.

Від відповідача 02.02.09р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про заміну первісного відповідача на належного, а саме на Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва».

Судові засідання, призначені на 17.02.09р. та на 24.02.09р. не відбулись, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 01.02.09р. по 13.03.09р. включно перебувала на лікарняному.

Ухвалою від 16.03.09р. суд відклав розгляд справи на 31.03.2009р. та зобовязав позивача висловити свою думку щодо клопотання відповідача про заміну первісного відповідача на належного - на Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва».

Позивачем в судовому засіданні 31.03.09р. подано Клопотання, в якому зазначено, що позивач не заперечує щодо заміни первісного відповідача на належного - на Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва».

Судом встановлено, що з 01.09.2008р. Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва реорганізоване шляхом виділення з його майнової бази та віднесене до сфери управління виконавчого органу Святошинської районної у місті Києві ради і правонаступниками його стали: Комунальне підприємство “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва”, Комунальні підприємства “Ремонтно-експлуатаційні організації 1 10”, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва.

Згідно п. 2.1. Статуту комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва, останнє є самостійним господарюючим субєктом, яке створено Святошинською районною у міста Києві радою шляхом реорганізації Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва і є повноправним правонаступником по всім зобовязанням в частині договорів по комунальних послугах останнього.

Відповідно до Статуту Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва”, останнє є самостійним господарюючим субєктом, яке створене Святошинською районною у місті Києві радою шляхом реорганізації Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва та Комунального підприємства “Галагани” і є повноправним правонаступником майнових прав та зобовязань в частині квартирної та орендної плати останніх.

Враховуючи вищенаведене, судом вирішено відхилити клопотання Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва про заміну відповідача на належного, оскільки відповідно до Статуту Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва”, останнє є самостійним господарюючим субєктом, яке створене Святошинською районною у місті Києві радою шляхом реорганізації Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва та Комунального підприємства “Галагани” і є повноправним правонаступником майнових прав та зобовязань в частині квартирної та орендної плати останніх.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Враховуючи положення Статуту Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва”, суд та з власної ініціативи здійснює процесуальне правонаступництво, замінивши відповідача - Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва, його правонаступником - Комунальним підприємством “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва”.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Позивач у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити, з врахуванням заяви про їх уточнення.

Відзив на позов відповідач не подав.

В судове засідання 31.03.09р. представник відповідача не зявився, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений.

За таких обставин рішення по справі винесене на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, оглянувши надані позивачем оригінали документів, на які він посилаються, як на підставу своїх вимог, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(надалі Позивач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (надалі Відповідач) було укладено договір № 37 від 11.06.2007р., зі змінами від 31.01.08р. та від 01.04.08р. (надалі Договір)

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) Відповідач передає, а Позивач приймає на себе виконання обсягів робіт по перевірці, прочищенню і поточному ремонту вентиляційних каналів і димоходів від газових приладів та разових робіт по ліквідації завалів у вентканалах житлових будинків відповідно до додатків.

Відповідно до розділу 4 Договору, Відповідач зобовязаний проводити оплату за виконані роботи, починаючи зі слідуючого за звітним місяця, після підписання актів ф.2.

До матеріалів справи надано Акт приймання виконаних робіт за березень 2008р. (форма 2), підписаний Позивачем та Відповідачем, вартість робіт з ПДВ за актом складає 1879,80грн.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов не допускається.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.09р. подав уточнення позовних вимог, в якому зазначив, що відповідачем сплачено заборгованість в сумі 1879 грн. 80 коп., що підтверджується банківськими виписками.

Суд дослідив банківські виписки, та дійшов висновку, що дійсно відповідачем, після порушення провадження у даній справі, було сплачено заборгованість в сумі 1879 грн. 80 коп. згідно Договору та Акт приймання виконаних робіт за березень 2008р.

Крім того, позивач просить стягнути з Відповідача пеню за несвоєчасну оплату виконаних робіт за Актом приймання виконаних робіт за березень 2008р., в сумі 228 грн. 86 коп.

Як вбачається з умов Договору (розділ 4) Відповідач зобовязаний проводити оплату за виконані роботи, починаючи зі слідуючого за звітним місяця, після підписання актів ф.2.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, на спростування фактів, викладених в позові.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги, в частині стягнення пені, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Як вже зазначалось, представник позивача в судовому засіданні 20.01.09р. подав уточнення позовних вимог, в якому зазначив, що відповідачем сплачено заборгованість в сумі 1879 грн. 80 коп., що підтверджується банківськими виписками. Суд дослідив банківські виписки, та дійшов висновку, що дійсно відповідачем, після порушення провадження у даній справі, було сплачено заборгованість в сумі 1879 грн. 80 коп. згідно Договору та Акт приймання виконаних робіт за березень 2008р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на те, що станом на момент розгляду справи в судовому засіданні Відповідачем сплачено суму заборгованості, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині.

Проте, оскільки суму заборгованості Відповідачем було сплачено після звернення позивача до суду з позовом та порушення судом провадження у справі, то у відповідності до ст. 49 ГПК України, з Відповідача стягуються судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 1879 грн. 80 коп.

Стягнути з Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва” (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17; код ЄДРПОУ 36037999) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; код 03366500) 228 (двісті двадцять вісім) грн. 86 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.О.Домнічева

Дата підписання та виготовлення повного тексту рішення 08.04.09р.