Ухвала суду № 56852184, 30.03.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/8030/14-ц Номер провадження 22-ц/786/275/16Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Винниченка Ю.М., Корнієнка В.І., при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів дарування, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Полтавиз вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08 липня 2014 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_4 були посвідчені договори дарування земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,037 га, що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Фруктова, 4, (кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:14:004:0403), договір дарування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1 га, що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Фруктова, 4, (кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:14:004:0404) та договір дарування житлового будинку житловою площею 34,7 кв.м, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Фруктова,4, що укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Посилався на те, що під час підписання даних договорів дарування ОСОБА_5 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, та в загалі є сумнів в тому, що їх підписував батько, оформлення договорів проведено з порушенням встановленого порядку. 07.08.2014 року ОСОБА_5 помер. Позивач вказував на те, що він є сином померлого і про факт укладання батьком вищевказаних договорів дізнався лише після смерті ОСОБА_5, а тому просив суд визнати недійсними вищевказані договори.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів дарування відмовлено за безпідставністю.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16 січня 2016 рокустягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 467 грн. 20 коп.

З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач ОСОБА_2, та подав на нього апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2015 рокускасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вважає рішення місцевого суду таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилається на те, що судом неповно зясовані обставини справи, які мають значення для вирішення даного спору.

Судове засідання проводилося за участі відповідача та її представника, за відсутності інших осіб, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не зявилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

ОСОБА_6 ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_5 є батьком позивача ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження від ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис №78 (а.с.4).

08 липня 2014 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_4 були посвідчені договори дарування, земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,037 га, що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Фруктова, 4, (кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:14:004:0403) (а.с.29-30), договір дарування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1 га, що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Фруктова, 4, (кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:14:004:0404) (а.с.27-28) та договір дарування житлового будинку житловою площею 34,7 кв.м, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Фруктова,4, що укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.25-30).

07 серпня 2014 року ОСОБА_5 помер, про що в матеріалах справи мається копія свідоцтва про смерть серії І-КЕ №286015 від 12.12.2014 року, актовий запис №1207 (а.с.6). Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому майно: земельні ділянки та житловий будинок по вул. Фруктовій №4 у м. Полтаві.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що волевиявлення ОСОБА_5 під час підписання договорів дарування було вільним і відповідало його волі, про що свідчить ОСОБА_4 №535 судово-психіатричного експерта від 29.09.2015 року, та допитаних в суді свідків. Доказів на спростування цього позивач суду не надав, тому підстави для задоволення позову відсутні. Оформлення договорів відбулося з дотриманням встановленого законом порядку.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. За змістом ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 717, 719, 722 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобовязується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття.

За змістом ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

ОСОБА_6 ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір був укладений та посвідчений приватним нотаріусом з дотриманням останнім, встановленого законом порядку.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

ОСОБА_6 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правила ст. 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до ст. 145 ЦПК України зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї із сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до ст. 212 ЦПК України.

Так, звертаючись до суду з позовною заявою про визнання недійсними договорів дарування ОСОБА_2 стверджував, що на час укладення договорів дарування його батько не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Посилався на те, що він за життя страждав на серцево-судинні та неврологічні захворювання, а також останнім часом та неодноразово у ОСОБА_5 спостерігалися провали памяті. Крім того, вказував, що його батько неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні в різних медичних закладах. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14.05.2015 року по даній справі було призначено судово-психіатричну експертизу (а.с.116-118).

ОСОБА_6 судово-психіатричного експерта №535 від 29.09.2015 року вбачається, що ОСОБА_5 на час посвідчення договорів дарування від 08.07.2014 року, які були укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, будь-яким психічним розладом не страждав. ОСОБА_5 за своїм психічним станом на 08.07.2014 року міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час укладання договорів дарування нерухомого майна на користь ОСОБА_3 (а.с.144-152).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 04.12.2015 року був допитаний експерт ОСОБА_7, який суду пояснив, що наявність у ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, хвороб облітеруючого синдрому нижніх кінцівок, синдрому Леріша, ІХС, дифузного кардіосклерозу, гіпертонічної хвороби 2 ступеня, генералізованого атеросклерозу судин з враженням кінцівок, серця, головного мозку, гангрени правої кінцівки та відповідне лікування не могли впливати на його психічний стан при укладанні 08 липня 2014 року вищевказаних договорів дарування. За життя згідно наданих довідок з Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру, з Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені ОСОБА_8 ОСОБА_5 на обліку в даних установах не перебував. Під час проходження лікування в Полтавській обласній клінічній лікарні імені ОСОБА_9 з 21.10.2013 року по 14.11.2013 року та під час проходження лікування в Першій міській клінічній лікарні м. Полтави з 01.08.2014 року по 07.08.2014 року ОСОБА_5 згідно записів в медичних картах лікарем-невропатологом чи лікарем-психіатром не консультувався, будь-яке лікування з приводу будь-яких психічних порушень не призначалось. Проведене лікування та застосовані медичні препарати не могли впливати на психічну та розумову діяльність ОСОБА_5 Під час укладання договорів дарування 08.07.2014 року ОСОБА_5 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Таким чином, виходячи зі встановлених обставин, та вищенаведених вимог закону, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними договорів дарування, які були укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з мотивів, визначених ст.ст. 203, 225 ЦК України, оскільки позивачем належними доказами не доведено, що в момент укладення оспорюваних договорів, дарувальник не усвідомлював характер та наслідки вчинюваних ним дій, як і того, що укладення такого договору відбулось під впливом тяжких для дарувальника обставин і на вкрай невигідних умовах через тяжку хворобу.

Доводи апелянта, про сумніви щодо підписання даних договорів особисто його батьком, носять характер припущень, оскільки спростовані матеріалами справи та не мають документального підтвердження, а тому не можуть вплинути на рішення суду.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають. Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_10 /підпис/ ОСОБА_11

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1

З оригіналом згідно: