Ухвала суду № 56851982, 31.03.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 31.03.2016 Справа № 554/13879/15-к

Справа № 554/13879/15-к

Провадження № 1-кс/554/2669/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Юркіній Ю.Є., за участю слідчого Мороза В.В., прокурора Бондарця Д.І., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на домашній арешт стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, працюючого лікарем-хірургом поліклінічного відділення для дорослих 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтави, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст.369-2 КК України, по матеріалам досудового розслідування №42015170000000362, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю стосовно ОСОБА_1, яке мотивує наступним.

Відповідно до п. 3 наказу головного лікаря 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтава від 02.12.2013 року № 155, ОСОБА_1 02.12.2013 року прийнято на посаду лікаря-хірурга поліклінічного відділення для дорослих № 1.

На виконання вимог Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 641 «Про утворення національної поліції України» з метою належної організації роботи щодо проведення в УМВС України в Полтавській області якісного відбору на службу до патрульної поліції наказом начальника УМВС від 03.09.2015 № 851 створено робочу групу з організації відбору до патрульної поліції, до якої включено голову військово-лікарської комісії, підпорядкованої УМВС, яка діє підставі наказу начальника УМВС від 14.09.2011 № 517 «Про затвердження положень про сектор медичного забезпечення УМВС та його підрозділи», яким затверджено «Положення про сектор медичного забезпечення УМВС», Положення про інші підрозділи, а також «Положення про військово-лікарську комісію, підпорядковану УМВС України в Полтавській області».

У звязку із запланованим у жовтні-листопаді 2015 року в місті Полтаві проходженням військово-лікарської комісії кандидатами на службу до Національної поліції України, наказом завідувача сектору медичного забезпечення УМВС від 19.10.2015 № 14 «Про організацію роботи військово-лікарських комісій» тимчасово створено військово-лікарську комісію № 2 для роботи з 03.11.2015 на базі Сектору медичного забезпечення УМВС в Полтавській області (далі - ВЛК № 2 СМЗ УМВС) у складі голови комісії та членів комісії лікарів-фахівців.

Військово-лікарська комісія № 2, підпорядкована УМВС України в Полтавській області, виконувала функції держави щодо відбору кандидатів на службу до патрульної поліції Національної поліції України, а голова цієї комісії відповідно до кола субєктів визначених п.п.1-3 ч.1 ст.4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави. А тому, відповідно до примітки до ст.369-2 КК України голова ВЛК № 2 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Відповідно до абз. 3 п.1 наказу завідувача сектору медичного забезпечення УМВС від 02.11.2015 № 15 «Про внесення доповнення до наказу СМЗ УМВС від 19.10.2015 № 14», до складу ВЛК № 2 додатково залучено фахівця ОСОБА_1, лікаря-хірурга 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтава.

Відповідно до п. 1 наказу головного лікаря 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтава від 04.11.2015 року № 48 «Про відрядження, направлення», на підставі листа Управління охорони здоровя виконавчого комітету Полтавської міської ради від 04.11.2015 № 01-10-02-13/3478-17 направлено ОСОБА_1 лікаря-хірурга поліклінічного відділення для дорослих № 1, з 02.11.2015 по 20.11.2015 для участі у роботі щодо забезпечення військово-лікарської комісії по прийому кандидатів на службу до Національної поліції України, із збереженням середньомісячного заробітку.

Після призначення до складу ВЛК № 2 СМЗ УМВС у лікаря-хірурга ОСОБА_1, виник корисний умисел на використання своїх службових повноважень та повязаних з цим можливостей, з метою вимагання та одержання від кандидатів на службу до органів поліції неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення головою ВЛК № 2 про їх придатність до служби за станом здоровя.

Так, на початку листопада 2015 року, точна дата слідством не встановлена, в кабінеті № 107 сектору медичного забезпечення УМВС за адресою: м. Полтава, вул. Артема, 64, в ході проведення хірургічного обстеження кандидата на службу інспектором патрульної служби Національної поліції ОСОБА_4, ОСОБА_1 повідомив, що ОСОБА_4 є непридатним до несення служби у Національній поліції через надмірну вагу та плоскостопість, але в ході подальшої бесіди та огляду ОСОБА_1 повідомив, що може вирішити з головою ВЛК питання про визнання ОСОБА_4 придатним для проходження служби в поліції за неправомірну вигоду. Закінчивши огляд ОСОБА_1, наголосив ОСОБА_4 на тому, щоб останній подумав над його пропозицією, щодо вирішення питання про придатність до проходження служби в поліції. У відповідь на це ОСОБА_4 відмовився надавати ОСОБА_1 неправомірну вигоду за вирішення вказаного питання.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 11.11.2015 року близько 14 години в кабінеті № 107 Сектору медичного забезпечення УМВС за адресою: м. Полтава, вул. Артема, 64, за результатами хірургічного обстеження ОСОБА_5, ОСОБА_1 реалізуючи свої злочинні наміри, діючи з корисливих мотивів, встановив дані про травму плеча кандидата у 2009 році і можливі повязані з цим після травматичні зміни, що могло бути підставою для висновку про його непридатність до служби в патрульній поліції. При цьому, на той час інші члени ВЛК № 2, окрім лікаря-хірурга ОСОБА_1 та голови ВЛК № 2, здійснили свої висновки, відповідно до яких ОСОБА_5 був визнаний придатним до служби за станом здоровя. Використовуючи описану вище ситуацію та свої повноваження, ОСОБА_1 висловив вимогу ОСОБА_5 про надання йому неправомірної вигоди у вигляді коштів в сумі 1 500 гривень, погрожуючи тим, що у разі відмови обмежить його законне право на визнання придатним для проходження служби у лавах Національної поліції України і подальшого проходження конкурсу, незважаючи на те, що останній за неодноразовими попередніми медичними обстеженнями визнавався придатним до військової служби. При цьому він запевнив ОСОБА_5, що за неправомірну вигоду, незважаючи на виявлену травму, зможе вплинути на прийняття головою ВЛК № 2 рішення про придатність ОСОБА_5 за станом здоровя до служби в поліції.

ОСОБА_5, усвідомлюючи те, що у звязку з визнанням його ВЛК №2 не придатним до служби, він не зможе продовжити участь у конкурсі на зайняття посад органах Національної поліції України та не бажаючи настання для себе негативних наслідків у вигляді необєктивного визначення стану свого здоровя та обмеження права на службу в указаних органах, оскільки пройшов попередні етапи відбору - тестування та перевірку рівня фізичної підготовленості, погодився надати кошти.

12.11.2015 року, за результатами розгляду акту медичного огляду головою ВЛК № 2 ОСОБА_6, ОСОБА_5 було визнано непридатним до проходження служби в органах патрульної служби Національної поліції України відповідно до ст. 71-в графи ІІ додатку 1 «Розклад хвороб і фізичних вад» Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 06.02.2001 № 85. Указане рішення ним особисто внесено до акту медичного огляду останнього та засвідчено особистим підписом.

Цього ж дня, з департаменту Національної поліції України до ВЛК № 2 надійшла усна вказівка про відбір кандидатів на посаду інспектора патрульної поліції (в офіс) з числа осіб, що були визнані непридатним до служби в патрульній поліції, але при цьому не мали суттєвих вад здоровя. Указана вказівка 12.11.2015 року була доведена до всіх членів ВЛК № 2, в тому числі до ОСОБА_1, на нараді за участю начальника СМЗ УМВС ОСОБА_7

13.11.2015 близько 13 години 40 хвилин ОСОБА_5 прийшов до кабінету № 107 ОСОБА_1 та надав останньому свій паспорт та медичну документацію (рентген-знімок та висновок рентгенологічного дослідження рентгенологічного кабінету «SITEC» по вул. Енгельса, 21-а в м. Полтава) та висловив свою готовність надати кошти, що вимагались ОСОБА_1

Отримавши від ОСОБА_5 документацію та будучи поінформованим про розширення критеріїв придатності кандидатів на службу до лав патрульної поліції для роботи в «офіс», ОСОБА_1, використовуючи надані йому повноваження як члена ВЛК, звернувся до голови ВЛК № 2 ОСОБА_6, якому повідомив, що ОСОБА_5 не погоджується з висновком ВЛК. Після цього вони разом переглянули документи ОСОБА_5, пересвідчились у його непридатності до служби в патрульній поліції. В цей час ОСОБА_1 нагадав ОСОБА_8 про можливість перегляду акту медичного огляду кандидата ОСОБА_5 та відповідної зміни указаного вище висновку на «придатний до служби на посаді інспектора патрульної поліції (офіс)» відповідно до графи ІІІ додатку 1 «Розклад хвороб і фізичних вад» Порядку, затвердженого наказом МВС України від 06.02.2001 № 85. На що ОСОБА_6, не бажаючи мати конфліктної ситуації, достовірно знаючи про наявність в ОСОБА_5 вищої освіти та необхідності підбору кандидатів на службу до лав патрульної поліції в «офіс», погодився за умови згоди з таким висновком самого ОСОБА_5 Таким чином ОСОБА_1 вплинув на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Після цього, 13.11.2015 близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_1 запросив ОСОБА_5 до кабінету № 109 голови ВЛК № 2 ОСОБА_6, де йому було надано розяснення про можливість перегляду висновку ВЛК та зміни рішення на «придатний до служби на посаді інспектора патрульної поліції (офіс)» у випадку надання ним на це згоди. ОСОБА_5 погодився на пропозицію ОСОБА_6, після цього останній особисто вніс зміни до висновку ВЛК та зазначив, що відповідно до графи ІІІ додатку 1 «Розкладу хвороб і фізичних вад» Порядку, затвердженого наказом МВС України від 06.02.2001 № 85 ОСОБА_5 придатний до служби на посаді інспектора патрульної поліції (офіс).

Цього ж дня, близько 15 години ОСОБА_1 у кабінеті № 107 Сектору медичного забезпечення УМВС України в Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Артема, 64, діючи умисно, повторно та з корисливою метою, нагадав ОСОБА_5 про те, що останнього рішенням ВЛК визнано придатним для служби в поліції, та про свої вимоги надання коштів у такому випадку. ОСОБА_5 у відповідь підтвердив свою готовність надати обумовлені кошти. Після цього, поєднуючи свої дії з вимаганням, ОСОБА_1 одержав для себе від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді коштів в сумі 1500 гривень, що вимагалася ним раніше, за вплив на прийняття рішення головою ВЛК № 2 про придатність ОСОБА_5 до служби в поліції «в офісі». Указані кошти ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_1 та у його присутності поклав у шафу, що знаходилась в кабінеті № 107.

Після цього, в ході обшуку кабінету № 107 працівниками правоохоронних органів у черевикові ОСОБА_1, що знаходилися у нижній частині указаної шафи, виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди.

Вказані вище обставини дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, 3 ст.369-2 КК України.

У слідства є підстави вважати, що ОСОБА_1, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також на інших свідків у провадженні, які на даний час встановлюються. Підозрюваний може зустрічатися із головою ВЛК ОСОБА_6 та іншими членами ВЛК з метою узгодження з ними своєї позиції захисту, спотворюючи фактичні обставини злочину.

Крім цього, є ризик, що ОСОБА_1, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності та є підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, може ухилитися від органів розслідування та суду шляхом втечі за кордон, що підтверджується фактами неодноразового виїзду за межі України, наявністю у нього близьких осіб у США та закордонного паспорту.

Стосовно підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду від 05.02.2016 року обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 25 мінімальних заробітних плат. Проте, підозрюваним не виконані зобовязання щодо внесення коштів на відповідний рахунок.

На підставі наведеного, слідчий просить змінити підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави на домашній арешт. Просить заборонити підозрюваному залишати житло у певний час доби з 17.00 год. до 07.00 год. у робочі дні, а у суботу та неділю цілодобово, із застосуванням електронних засобів контролю, а також покласти на підозрюваного обовязки передбачені ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора у провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6, іншими медичними працівниками ГУНП в Полтавській області; залишити на зберіганні відповідного органу Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання, просили змінити підозрюваному запобіжний захід на домашній арешт.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, оскільки ризики не доведені, підозра необґрунтована; у підозрюваного є дружина-пенсіонерка, теща похилого віку, всі вони хворіють та у них існують матеріальні труднощі.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши клопотання та копії матеріалів, якими воно обґрунтовується, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 200 КПК України визначено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обовязків, передбачених частиною пятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Судом встановлено, що 29.01.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 05.02.2016 року підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 25 мінімальних заробітних плат, однак, підозрюваним не виконані зобовязання щодо внесення коштів на відповідний рахунок.

28.03.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої та повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 369-2 та ч.3 ст. 369-2 КК України.

В судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 369-2 та ч.3 ст. 369-2 КК України, що є тяжкими злочинами, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_5 про злочин від 12.11.2015 року; заявою ОСОБА_4; протоколами допитів свідка ОСОБА_5 від 12 та 16 листопада 2015 року, у яких останній надає покази про факт вимагання та отримання ОСОБА_1 від нього неправомірної вигоди у вигляді коштів в сумі 1500 гривень; протоколом допиту свідка ОСОБА_9; протоколом огляду коштів від 13.11.2015 року; двома протоколами обшуку від 13.11.2015 року, яким зафіксовано вилучення медичних документів ОСОБА_5 та предмету неправомірної вигоди; висновком хімічної експертизи № 12348 від 23.12.2015 року, відповідно до якого у змивах з долонь рук ОСОБА_1 маються сліди хімічної речовини, якою помічався предмет неправомірної вигоди; копією повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 29.01.2016 року; іншими матеріалами в їх сукупності;

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: підозрюваний може незаконно впливати на свідків, може ухилитися від органів розслідування та суду;

- жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Стосовно ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, про який зазначає слідчий, то він не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання, оскільки стороною обвинувачення не доведено яким саме чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя, міцність соціальних звязків в місці його проживання, репутацію, майновий стан. Зокрема, ОСОБА_1 хворіє, але продовжує працювати, як він так і його дружина отримують пенсію.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для зміни запобіжного заходу з застави на домашній арешт стосовно підозрюваного.

Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обовязки, передбачені частиною пятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

При цьому, слідчим та прокурором у судовому засіданні не доведеного необхідності покладення на підозрюваного обов'язку у вигляді носіння електронного засобу контролю, а відтак, слідчий суддя, враховуючи його особу, дійшов висновку про відмову у вимозі клопотання щодо покладення обов'язку носити електронний засіб контролю.

В заявленому клопотанні слідчий просить визначити час домашнього арешту в робочі дні з 17 год. по 07 год. ранку, а у вихідні дні - цілодобово. Однак, враховуючи особу підозрюваного, у тому числі його вік та стан здоровя, суд вважає за можливе визначити йому час застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 23:00 години вечора до 06:00 години ранку, що не перешкоджатиме інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню підозрюваного від слідства.

Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196-197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці. Заборонити ОСОБА_1 залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, з 23 годин вечора до 06 годин ранку. Зобовязати підозрюваного зявлятися до слідчого, прокурора та суду за їх першою вимогою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обовязки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора у провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, іншими медичними працівниками ГУНП в Полтавській області; залишити на зберіганні відповідного органу Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

В разі невиконання вищевказаних зобовязань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобовязавши передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Розяснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя Октябрського

районного суду м. Полтави А.М.Чуванова