Ухвала суду № 56850852, 22.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/17760/14-ц Головуючий у І інстанції Протасова О. М.Провадження № 22-ц/780/1806/16 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 26 22.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

22 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Іванової І.В., Касьяненко Л.І.,

при секретарі: Говорун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що 03.04.2013 року між ним та ПАТ ''Дельта Банк'' було укладено договір банківського рахунку № НОМЕР_1 на банківське обслуговування клієнта, на підставі якого 06 травня 2013 року між сторонами укладено договір банківського вкладу (депозиту) в доларах США № 003-28185-060514 строком до 02.11.2014 року. .

31.10.2014 року позивач звернувся до банку із заявою про повернення належних йому коштів у сумі 3300 доларів США з власного рахунку у такій послідовності: 4, 5, 6 листопада 2014 року повертати по 1100 доларів США, що залишилося без виконання.

Також 06.11.2014 року позивач звернувся із заявою про повернення суму вкладу у такій послідовності: 07.11.2014 року - 1100 доларів США, 10.11.2014 року - 1100 доларів США та 11.11. 2014 року - 916,81 доларів США, що також залишилося без виконання.

Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, позивач просив стягнути вказані суми, а також 3% річних за прострочення грошового зобов'язання.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь ОСОБА_2 6490 доларів США в рахунок виконання зобов'язань за договором банківського рахунку НОМЕР_2 від 03.04.2013 р. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 32,46 доларів США, а всього - 6522 (шість тисяч п'ятсот двадцять два) долари США 46 центів.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь ОСОБА_2 1350 (одну тисячу триста п"ятьдесят) грн. судових витрат.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в дохід держави 1090 (одну тисячу дев'яносто) грн. 55 коп. судового збору.

В апеляційний скарзі відповідач просить рішення суду скасувати у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права і в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.04.2013 року між ним та ПАТ ''Дельта Банк'' було укладено договір банківського рахунку № НОМЕР_1 на банківське обслуговування клієнта, на підставі якого 06 травня 2013 року між сторонами укладено договір банківського вкладу (депозиту) в доларах США № 003-28185-060514 строком до 02.11.2014 року. .

31.10.2014 року позивач звернувся до банку із заявою про повернення належних йому коштів у сумі 3300 доларів США з власного рахунку у такій послідовності: 4, 5, 6 листопада 2014 року повертати по 1100 доларів США, що залишилося без виконання.

Також 06.11.2014 року позивач звернувся із заявою про повернення суму вкладу у такій послідовності: 07.11.2014 року - 1100 доларів США, 10.11.2014 року - 1100 доларів США та 11.11. 2014 року - 916,81 доларів США, що також залишилося без виконання.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що в порушення договірних умов, вимог ст. 1066 ч.ч. 1-3, ст. 1074 ЦК України банк безпідставно обмежив право позивача на розпорядження своїми сумами.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи, які визнаються сторонами в частині їх договірних відносин та розміру банківського вкладу та вимогам положень ст. 1066 ч.ч. 1-3, ст. 1074 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що на заяву від 31.10.2014 року про повернення суми вкладу частинами відповідач надав відповідь консультативного характеру про те, що постановою № 540 НБУ від 29.08.2014 року ''Про проведення додаткових механізмім для стабілізації крошово-кретного та валютого ринків України'' встановлено обмеження на видачу коштів в іноземній валюті через каси та банкомати у межах 15000 грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ.

На інші заяви позивача була надана така сама відповідь консультативного характеру.

Заперечуючи проти заявлених вимог, банк посилався на те, що направлені на адресу банку заяви позивача не є заявами про видачу готівки.

Проте такі доводи апеляційної скарги спростовуються самим змістом заяв, в яких зазначено необхідні договірні реквізити, конкретні суми, які підлягають до виплат за добу, особу, якій це необхідно виплатити і щодо такої форми та змісту звернення законодавство обмежень не встановлює.

Також вбачається, що суми заявлені позивачем до виплати були розраховані відповідно до вимог постанови № 540 НБУ від 29.08.2014 року ''Про проведення додаткових механізмім для стабілізації грошово-кретного та валютого ринків України'', якою встановлено обмеження видачу коштів в іноземній валюті через каси та банкомати у межах 15000 грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ.

З викладеного та зазначеного в апеляційній скарзі вбачається, що будь-яких обмежень у виплаті позивачу суми вкладу судом не встановлено, таким чином невиплата банком грошей фактично є типовою бездіяльністю щодо неналежного виконання своїх обов'язків по поверненню належних позивачу сум.

Інші доводи апеляційної скарги правового значення для вирішення справи не мають.

Виходячи з характеру правовідносин сторін, їх прав та обов'язків, на заяви позивача, для виконання своїх обов'язків про повернення вкладу відповідач мав надати відповідь про час та місце прибуття клієнта до каси банку для здійснення зазначених вимплат.

За відсутності таких дій, відсутності обмежень для здійснення виплат по поверненню депозиту, такі дії банку є неналежним виконанням договірних обов'язків у зв'язку з чим рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга як необгрунтована підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді