Рішення № 56848332, 24.03.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/11/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2016 Справа № 908/302/16

За позовом: Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129А)

до відповідача: Комунального підприємства Бердянськводоканал Бердянської міської ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Пролетарський, буд. 97)

про стягнення 2709975 грн. 91 коп. основного боргу за договором № 4/13 від 26.12.2012 р., 126826 грн. 88 коп. пені, 26060 грн. 32 коп. річних процентів, 51489 грн. 54 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Попова І.А.

Представники сторін:

Позивача ОСОБА_1, дов. № 12/0208 від 09.03.2016 р.

Відповідача ОСОБА_2, дов. № 3310 від 19.09.2014 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 2709975 грн. 91 коп. основного боргу за договором № 4/13 від 26.12.2012 р., 126826 грн. 88 коп. пені, 26060 грн. 32 коп. річних процентів, 51489 грн. 54 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Розгляд справи, призначений на 25.02..2016 р., відкладався до 24.03.2016 р. за клопотанням відповідача.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 24.03.2016р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.ст. 20, 173, 174, 193, 218, 230, 231 ГК України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 611, 622, 625 ЦК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору № 4/13, укладеного з відповідачем 26.12.2012 р. надав останньому послуги з водопостачання в серпні 2015 р. на суму 2709975 грн. 91 коп., що підтверджується двосторонніми актами про надання послуг по відпуску питної води та рахунком на сплату цих послуги. У відповідності до п. 8.1 договору № 4/13 від 26.12.2012 р. розрахунок за послуги повинен проводиться відповідачем до 25 числа місця, наступного за розрахунковим. Зобов'язання по сплаті наданих послуг відповідач не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за серпень 2015 р. в розмірі 2709975,91 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до п. 9.2 договору до стягнення заявлено 126826,88 грн. пені, нарахованої за період з 26.09.2015 р. по 20.01.2016 р. Відповідно до ст. 625 ЦК України до стягнення також заявлено 26060 грн. 32 коп. річних процентів, нарахованих за період з 26.09.2015 р. по 20.01.2016 р., та 51489 грн. 54 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з вересня 2015 р. по січень 2016 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав. У звязку із скрутним фінансовим становищем підприємства та значною кредиторською заборгованість відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені та розстрочку виконання рішення на 3 роки.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

26 грудня 2012 р. Комунальним підприємством Бердянськводоканал Бердянської міської ради (споживач, відповідач у справі) та Комунальним підприємством Облводоканал Запорізької обласної ради (виробник, позивач у справі) укладено договір № 4/13 про надання послуг з водопостачання, відповідно до умов якого виробник зобовязується надавати споживачу, який є оптовим споживачем, безперебійне надання послуг із питного водопостачання в обсягах, передбачених пунктом 2.1 договору та якісними нормативами, передбаченими в пункті 2.3 договору, а споживач зобовязується прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку та на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до положень розділу 3 договору послуги з водопостачання надаються споживачу на підставі укладеного договору про надання послуг з водопостачання (п. 3.1). Кількісний та якісний обсяг послуг із водопостачання оформляється щомісячним актом прийомупередачі води, який складається на підставі акту про зняття показників водолічильника, який підписується представниками виробника та споживача в останній календарний день звітного місяця. Виробник направляє споживачу акт прийомупередачі води, а споживач зобовязаний підписати його не пізніше 3-х робочих днів із моменту його отримання. В разі відмови споживача від підписання акту, про це вказується в акті та він підписується виробником одноособово (п. 3.3). Акти прийому передачі води та акти про зняття показників водолічильника є підставою для остаточних розрахунків за надані послуги (п. 3.4).

Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 договору про надання послуг з водопостачання № 4/13 від 26.12.2012 р. передбачений обовязок споживача своєчасно вносити оплату за спожиті послуги відповідно до встановлених тарифів.

Пунктами 7.1, 7.2 договору сторони узгодили, що тариф на послуги водопостачання (для оптових споживачів) становить 3,13 грн. за 1 куб м., в тому числі ПДВ. Тариф на послуги водопостачання, вказаний в п. 7.1 даного договору, може бути змінений на підставі рішення органу, уповноваженого встановлювати тарифи. Виробник при зміні тарифу зобовязаний повідомити споживача та надати копію такого рішення.

У розділі 8 договору сторонами встановлено порядок та умови проведення розрахунків. Так, відповідно до п. 8.1 оплата за послуги водопостачання проводиться споживачем грошовими коштами на підставі отриманого рахунку та акту про надані послуги до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 15.1 договір набирає чинності з 01.01.2013 р. та діє до 31.01.2013 р.

До договору вносились зміни шляхом підписання додаткових угод від 29.04.2013 р., 12.02.2014 р., якими продовжувався строк дії договору.

Як свідчать вивчені матеріали, в серпні 2015 р. позивачем надано відповідачу послуги з водопостачання, про що сторонами підписано акт № 8 від 31.08.2015 р., У вказаному акті зазначено, що позивачем у серпні 2015 р. відпущено води в обсязі 865807 куб.м. На оплату вартості води предявлено рахунок № 438 від 31.08.2015 р. на суму 2709375 грн. 91 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затв. наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р., встановлено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору № 4/13 від 26.12.2012 р. сторони узгодили порядок проведення розрахунків до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати боргу, суму заборгованості визнав, суд вважає, що вимоги про стягнення 2709375 грн. 91 коп. основного боргу за серпень 2015 р. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті відпущених обсягів води.

Розрахунок заявлених до стягнення 26060 грн. 32 коп. річних процентів, нарахованих за період з 26.09.2015 р. по 20.01.2016 р., та 51489 грн. 54 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з вересня 2015 р. по січень 2015 р., судом перевірено. Суд вважає вимоги про стягнення річних процентів такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 26048 грн. 14 коп., нарахованих за період з 26.09.2015 р. по 20.01.2016 р., внаслідок невірного арифметичного розрахунку позивача. Щодо вимог про стягнення втрат від інфляції грошових коштів суд зазначає, що відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальністю за порушення грошових зобов'язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція. Судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строку оплати послуг з водопостачання, але враховуючи строк виконання зобов'язань, передбачений п. 8.1 договору № 4/13 (до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим), позивачем невірно визначення початок періоду нарахування втрат від інфляції грошових коштів (з вересня 2015 р.). Таким чином, втрати від інфляції грошових коштів в даному випадку мають нараховуватися з жовтня 2015 р. Проте, здійснивши перерахунок втрат від інфляції за допомогою інформаційної системи Законодавство, судом встановлено, що за період з жовтня 2015 р. по січень 2016 р. розмір втрати від інфляції грошових коштів складає 62088,97 грн. Однак, враховуючи приписи ст.ст. 22, 83 ГПК України, суд не виходить за межі позовних вимог і стягує заявлену позивачем суму 51489 грн. 54 коп.

Вимоги про стягнення 126826 грн. 88 коп. пені, нарахованої за період з 26.09.2015 р. по 20.01.2016 р., позивачем заявлено з посиланням на п. 9.2 договору № 4/13 грн., яким передбачено, що якщо оплата у вказаний термін не проведена, споживач зобовязаний сплатити пеню у розмірі 0,04% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом, відповідач оплату послуг з водопостачання за серпень 2015 р. не здійснив. Перевіривши розрахунок суми заявленої до стягнення пені, суд вважає вимоги про стягнення пені такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 100% та розстрочення виконання рішення строком на 36 місяців із оплатою боргу щомісячно рівними частинами, починаючи з травня 2016 р.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідачем не здійснено оплату за надані послуги у звязку з тим, що підприємство має збитки за звітний період у розмірі 248830000 грн., що підтверджується балансом станом на 31.12.2015 р. Відповідач є субєктом природних монополій на ринку з товарними межами «централізоване водопостачання», «централізоване водовідведення» у територіальних межах м. Бердянськ та визначений виконавцем послуг водопостачання та водовідведення, що підтверджується рішеннями виконавчого комітету Бердянської міської ради. Тарифи на послуги КП Бердянськводоканал встановлено постановою Національної комісії № 800 від 16.12.2014 р. Зазначені тарифи відшкодовують лише частину дійсних витрат відповідача, а саме: 66,5% по водопостачанню, 66,9% по водовідведенню. Внаслідок вказаного, відповідач станом на 2015 р. має заборгованість з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведенню, що надані населенню 3622793 грн. Різниця в тарифах підприємству не відшкодована. Станом на 01.03.2016 р. підприємство має кредиторську заборгованість у розмірі 24451982,90 грн. Органом ДВС відкрито виконавчі провадження з виконання наказу у справі № 908/2216/14, Також, рішеннями господарського суду Запорізької області у справах № 908/6278/14, № 908/4709/14 стягнуто заборгованість за послуги водопостачання за попередні періоди, яка не погашена. Ці обставини свідчать, що КП Бердянськводоканал має тяжкий фінансово-економічний стан, у звязку з чим не має можливості сплатити борг одноразово та в короткий строк. Одночасне стягнення боргу призведе до зупинення діяльності відповідача, яка є соціально важливою. До складу тарифів не включаються суми штрафів, пені, неустойки. До клопотання позивачем долучено, зокрема, баланс підприємства на 31.12.2015 р., відповідно до якого підприємство є збитковим.

Позивач заперечив проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення та зменшення неустойки.

За визначенням приписів ст.. 549 ЦК України неустойка за своєю правовою природою є не тільки видом забезпечення виконання зобов'язань, а також може бути однією з форм цивільно-правової відповідальності або правовим наслідком порушення зобов'язання.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які виявляються у позбавленні його певних прав, або заміні невиконаного обов'язку новим обов'язком, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового, додаткового, оскільки кредитор відповідно до ст. 617 ЦК України не має права на неустойку лише в разі, коли боржник не відповідає за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно із ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Стаття 83 Господарського процесуального Кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, тому зменшення розміру неустойки це право суду, а не його обов'язок, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість,

Дослідивши матеріали справи, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан і ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що відповідачем не надано доказів винятковості випадку для зменшення розміру пені, яка у даних зобовязаннях не є занадто значною.

Щодо клопотання про надання розстрочки виконання рішення у даній справі суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Розстрочка виконання рішення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Розстрочка виконання судового рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України.

Суд бере до уваги викладені відповідачем у клопотанні обставини, специфіку підприємства позивача та відповідача, які мають велике соціальне значення, оскільки є комунальними і створені з метою надання послуг із водопостачання, водовідведення населенню та іншим споживачам; фінансовий стан обох сторін. Також, суд зважає на те, що на час винесення рішення у даній справі відкрито виконавчі провадження у відношенні КП «Бердянськводоканал» БРМ про стягнення заборгованості за попередні періоди, на виконання раніше постановлених судових рішень. При цьому рішеннями судів боржнику надано розстрочку у виконанні, встановлено графіки, зокрема, до лютого 2017 р. Частина наказів в даний час відповідно боржником виконані. Таким чином, сплата суми боргу за даним рішенням частинами будь-яким чином не обмежує прав позивача (стягувача), є обґрунтованою відповідачем щодо можливості щомісячної сплати суми боргу з урахуванням фінансового стану. Крім того, стягнення боргу є забезпеченим арештом майна та коштів за відкритими виконавчими провадженнями.

Суд також враховує, що загальними засадами цивільного законодавства згідно з ст. 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання відповідача про розстрочку та надання розстрочення виконання рішення на 36 місяців, починаючи з травня 2016 р., з урахуванням строку набрання рішенням чинності, рівними частинами щомісяця.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Бердянськводоканал Бердянської міської ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Пролетарський, 97, ідентифікаційний код 37622628) на користь Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-а, ідентифікаційний код 03327115) 2709975 (два мільйони сімсот девять тисяч девятсот сімдесят пять) грн. 91 коп. основного боргу, 126826 (сто двадцять шість тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 88 коп. пені, 26048 (двадцять шість тисяч сорок вісім) грн. 14 коп. річних процентів, 51489 (пятдесят одна тисяча чотириста вісімдесят девять) грн. 54 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення суми 2914340 грн. 47 коп. строком на 36 місяців шляхом стягнення щомісячно рівними частками по 80953 (вісімдесят тисяч девятсот пятдесят три) грн. 90 коп. до 30 (31) числа кожного місяця, починаючи з травня 2016 року, останній платіж сплатит у сумі 80953 грн. 97 коп. Видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства Бердянськводоканал Бердянської міської ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Пролетарський, 97, ідентифікаційний код 37622628) на користь Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-а, ідентифікаційний код 03327115) 43715 (сорок три тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 11 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 29 березня 2016 року.

Суддя І.А. Попова