ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" березня 2016 р. Справа № 926/1683/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Кузь В.Л.
суддів Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
При секретарі судового засідання Петрик К.О.
Розглянувши апеляційну скаргу від 25.01.16 Приватного підприємства "Полекс-Люкс", м. Чернівці
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.01.2016 р.
у справі № 926/1683/15
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ
до відповідача Приватного підприємства "Полекс-Люкс", м. Чернівці
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Чернівці
про передачу предмета іпотеки в управління іпотекодержателя
представники сторін та третьої особи не з'явились (належним чином повідомлені про час та місце судового засідання)
Автоматизованою системою документообігу суду справу № 926/1683/15 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., суддя Галушко Н.А. та суддя Орищин Г.В.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13.01.16 у справі № 926/1683/15 (суддя Т.І.Ковальчук) позов задоволено частково; передано в управління ПАТ КБ "ПриватБанк" предмет іпотеки за договором іпотеки № E/V082737 від 18.07.2008 р. та додатковим договором від 20.01.2010 р. до договору іпотеки № E/V082737 від 18.07.2008 р., а саме: торговельний комплекс, загальною площею 1178.10 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить на праві приватної власності ПП "Полекс-Люкс" (58001, м. Чернівці, вул. Авіаційна, буд. 9-а, кв. 1, код ЄДРПОУ 34026519), на період до реалізації предмета іпотеки або повного виконання умов кредитного договору № E/V082737 від 18.07.2008 р. для отримання доходів від здійснення основної діяльності, які спрямовувати для задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя (ПАТ КБ "ПриватБанк"), шляхом: - здійснення дій, пов'язаних із зміною, розриванням, укладанням правочинів, договорів, угод оренди, суборенди, найму, піднайму, користування відносно нерухомості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;- отримання всіх орендних, суборендних, будь-яких інших платежів за користування нерухомістю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;-отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, а також Державній реєстраційній службі, нотаріусів будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів, з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління, укладення договорів найму, оренди, суборенди нерухомості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; Прийнято відмову позивача від вимоги про зобов'язання ПП "Полекс-Люкс" вивільнити від будь-якого майна предмет іпотеки на період до його реалізації або повного виконання умов кредитного договору № E/V082737 від 18.07.2008 р. та припинено провадження у справі в цій частині; стягнуто з ПП "Полекс-Люкс" на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір на суму 1218 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.01.16 у справі № 926/1683/15 і відмовити в задоволенні позовної заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПП "Полекс-Люкс".
При цьому, скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та незаконним, з огляду на наступне:
- в оскаржуваному рішенні суду відсутні умови передачі в управління предмета іпотеки у відповідності до вимог ст. 34 Закону України «Про іпотеку» та глави 70 ЦК України;
- позивачем не доведено своїх намірів щодо отримання доходів від предмета іпотеки та забезпечення належного господарського призначення цього майна, тобто не доведено необхідності передачі в управління предмету іпотеки;
- судом не вирішено питання щодо тягаря утримання предмета іпотеки, оскільки спірне майно вибуває з фактичного володіння власника (іпотекодавця);
- передача предмета іпотеки за умов отримання позивачем права на реалізацію предмета іпотеки відповідно до судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу та отримання доходів, які будуть направлятися на погашення боргу за договором кредиту, є незаконною, оскільки розмір такого доходу перевищує вартість предмета іпотеки, а відповідальність майнового поручителя виходить за межі вартості предмета іпотеки і включатиме ще й дохід, який отримає іпотекодержатель до моменту реалізації предмета іпотеки;
- суд першої інстанції не врахував, що іпотечне майно належить відповідачу на праві власності і передача такого майна в управління фактично позбавляє його правомочностей щодо користування та володіння , а позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» виходять за межі захисту його прав та інтересів.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зважаючи на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду. Зокрема, позивач зазначає про те, що апелянтом з 2012 року не було направлено жодних коштів на погашення кредитної заборгованості, в тому числі і тих, які отримуються підприємством від здачі предмета іпотеки в оренду. Також позивач зазначає, що звернення з позовом до суду в даній господарській справі зумовлено тим, що предметом іпотеки є торгівельний комплекс площею 1178,10 м кв., частина якого перебуває на праві оренди в різних суб'єктів господарювання , а знайти покупця такого торгівельного комплексу в теперішній час є проблематичним.
Сторони та третя особа участі своїх уповноважених представників в судових засіданнях від 02.03.2016 р., від 30.03.2016 р. не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та списком згрупованих рекомендованих відправлень, поданих в поштове відділення № 10 м. Львів від 04.03.2016 р.
Норми статті 22 ГПК України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. З врахуванням того, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З огляду на те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 р. розгляд апеляційної скарги відкладався, участь представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, сторони та третя особа жодних клопотань на розгляд суду не подавали, суд апеляційної інстанції обмежений двомісячним строком (з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження-08.02.2016 р.) розгляду апеляційної скарги, в матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для правильного вирішення спору по суті, а тому суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та третьої особи.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.01.16 у справі № 926/1683/15, з огляду на наступне:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 18.07.2008 р. між ЗАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_3 укладено кредитний договір № E/V082737, відповідно до умов якого ОСОБА_3 надано кредит у розмірі 400000 євро на умовах сплати 18 процентів річних за користування кредитом та повернення кредиту відповідно до графіка, але не пізніше 18.07.2018 р. (а.с. 57-61, 64).
Зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором № E/V082737 від 18.07.2008 р. було забезпечено іпотекою нерухомого майна за договором іпотеки № E/V082737 від 18.07.2008 р., укладеним між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ПП "Полекс-Люкс", який виступив майновим поручителем за зобов'язаннями позичальника (а.с. 15-17).
Відповідно до умов договору іпотеки № E/V082737 від 18.07.2008 р. предметом іпотеки є торгівельний комплекс площею 1178,10 кв. м, що належить ПП "Полекс-Люкс" на праві приватної власності і знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 15-16, 94-101).
Надалі, 20.01.2010 р. між сторонами укладено додатковий договір до договору іпотеки № E/V082737 від 18.07.2008 р., яким внесено зміни до нього в частині розміру забезпеченого іпотекою зобов'язання, а саме - повернення кредиту на суму 400 000 євро до 18.07.2018 р., сплата відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % річних, сплата відсотків за користування кредитом у разі порушення зобов'язань по погашенню кредиту в розмірі 40 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом, сплата пені, штрафу в розмірі 2 % від суми отриманого кредиту за кожний випадок порушення (а.с. 17).
Оскільки порушення кредитного договору ОСОБА_3 не були усунені, що не заперечується відповідачем та третьою особою, позивач звернувся з позовом до суду щодо повного погашення суми кредиту шляхом звернення стягнення на нерухоме майно - предмет договору іпотеки № E/V082737 від 18.07.2008 р.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20.08.2013 р. у справі № 2-423/12 задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступника ЗАТ КБ "Приватбанк", а.с. 13) до ОСОБА_3, ПП "Полекс-Люкс", стягнуто в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № E/V082737 від 18.07.2008 р. в розмірі 5194350,91 грн., що за курсом 11,08 відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.03.2011 р. складає 468697,00 євро, звернено стягнення на нерухоме майно, а саме: торгівельний комплекс загальною площею 1178,10 кв.м, який розташований за адресою АДРЕСА_1, з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації на суму 3835695 гривень, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № E/V082737 від 18.07.2008 р. та додаткового договору до договору іпотеки № E/V08273 від 20.01.2010 р.) ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу (а.с. 54).
За результатами розгляду апеляційної скарги ПП "Полекс-Люкс" та ОСОБА_3 рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 25.12.2013 р. у справі № 22ц-1357/13р. рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20.08.2013 р. змінено в частині розміру заборгованості за кредитним договором на суму 4999056,11 грн., що за курсом 10,665859 відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.08.2013 р. складає 468 697 євро, та в частині вартості початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації на суму 5 332 929,50 грн. В решті рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20.08.2013 р. залишено без змін (а.с. 55-56).
Як вбачається з наявної в матеріалах справи виписки позивача по рахунку ОСОБА_3 за період з 11.02.2009 р. по 09.11.2015 р., після набрання чинності рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 20.08.2013 р. у справі № 2-423/12 сума боргу ОСОБА_3 залишилась незмінною, а погашення боргу не відбулося, предмет іпотеки, на яке звернуто стягнення в судовому порядку - не проданий, що не заперечив ні відповідач, ні третя особа (а.с. 66-67, 132).
Позивач повідомив, що кредитна заборгованість ОСОБА_3 за станом на 03.12.2015 р. складає 1 021 592,74 євро, а предмет іпотеки - торгівельний комплекс загальною площею 1178,10 кв.м по АДРЕСА_1, не проданий у зв'язку з відсутністю покупців та організаційними труднощами банку, незважаючи на те, що оголошення про продаж названого майна за ціною 8 906 000 грн. розміщено на електронному сайті Приватбанку, на якому виставляється на продаж нерухомість клієнтів банку (а.с. 127-131).
Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2015 р. ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до ОСОБА_3 та ПП "Полекс-Люкс" з повідомленням, в якому у зв'язку з наявністю заборгованості за кредитним договором № E/V082737 від 18.07.2008 р. та проблемою виконання рішення суду в частині підготовки предмета іпотеки до реалізації на підставі ст. 34 Закону України "Про іпотеку" просило в п'ятнадцятиденний строк звільнити будинок по АДРЕСА_1 від власних речей, вивільнити його і передати банку в управління разом з ключами та усією правовстановлювальною документацією (а.с. 18).
Проте, дане повідомлення-вимога була залишена відповідачем та третьої особою без належного реагування, що слугувало підставою для звернення з позовом до суду.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Норми статті 34 Закону України "Про іпотеку" передбачають, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.
Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши обставини справи, враховуючи наявність кредитної заборгованості ОСОБА_3 перед позивачем, яка за станом на 03.12.2015 р. складає 1 021 592,74 євро, відсутність погашення суми боргу боржником упродовж тривалого часу (протягом 4 років), той факт, що предмет іпотеки, на який звернуто стягнення в судовому порядку, не продано (оголошення про продаж названого майна за ціною 8 906 000 грн. розміщено на відповідному електронному сайті Приватбанку), судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність та обґрунтованість позовних вимог ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.12.2015 р.) щодо передачі в управління ПАТ КБ "ПриватБанк" предмета іпотеки за договором іпотеки № E/V082737 від 18.07.2008 р. та додатковим договором від 20.01.2010 р. до договору іпотеки № E/V082737 від 18.07.2008 р., а саме: торговельний комплекс, загальною площею 1178.10 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить на праві приватної власності ПП "Полекс-Люкс", на період до реалізації предмета іпотеки або повного виконання умов кредитного договору № E/V082737 від 18.07.2008 р. для отримання доходів від здійснення основної діяльності, які спрямовувати для задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя (ПАТ КБ "ПриватБанк"), шляхом: - здійснення дій, пов'язаних із зміною, розриванням, укладанням правочинів, договорів, угод оренди, суборенди, найму, піднайму, користування відносно нерухомості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;- отримання всіх орендних, суборендних, будь-яких інших платежів за користування нерухомістю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; - отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, а також Державній реєстраційній службі, нотаріусів будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів, з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління, укладення договорів найму, оренди, суборенди нерухомості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Крім цього, суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з задоволенням заяви позивача про відмову від позовної вимоги про зобов'язання ПП "Полекс-Люкс" вивільнити від будь-якого майна предмет іпотеки на період до його реалізації або повного виконання умов кредитного договору № E/V082737 від 18.07.2008 р.
Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне:
Крім того, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі та інший спосіб, встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції обґрунтовано застосовано до спірних правовідносин положення статті 34 Закону України "Про іпотеку" в якій зазначено, що предмет іпотеки на підставі договору або рішення суду може бути переданий в управління на період до його реалізації, а відтак, такий спосіб захисту як передача в управління предмету іпотеки, що передбачений ст. 34 Закону України "Про іпотеку" - відповідає ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Разом з тим, оскільки передача спірного майна в управління на підставі статті 34 Закону України "Про іпотеку" здійснюється для належного збереження і використання іпотечного майна для отримання доходів, які можуть бути спрямовані на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, тобто на погашення заборгованості за кредитним договором № E/V082737 від 18.07.2008 р., позивач правомірно звернувся до господарського суду з даним позовом.
Умови, згідно яких буде здійснюватися управління предметом іпотеки встановлено у рішенні суду, що і передбачено чинним законодавством України, а саме: Законом України "Про іпотеку".
Враховуючи факт непогашення заборгованості ОСОБА_3 перед позивачем за кредитним договором № E/V082737 від 18.07.2008 р. ані самою ОСОБА_3 як позичальником, ані за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачеві, у розмірі, визначеному рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 25.12.2013 р. у справі № 22ц-1357/13 (яке набрало законної сили), оскільки продаж майна не здійснено, незважаючи на публічну пропозицію стосовно такого продажу, доводи відповідача, що позивач не довів свого порушеного права та обрав непередбачений законодавством спосіб його захисту, є безпідставними.
Покликаючись в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не зазначив умов передачі в управління предмета іпотеки у відповідності до вимог ст. 34 Закону України «Про іпотеку» та глави 70 ЦК України, скаржник не зазначив, які саме умови відсутні. При цьому, суд зазначає, що в резолютивній частині оскаржуваного рішення міститься опис предмета іпотеки, яке передається в управління, умови щодо управління цим майном та строк управління майном, що передбачено ст.ст. 1030,1035,1036 ЦК України.
Твердження апелянта про те, що передача предмета іпотеки, яке належить йому на праві приватної власності, в управління позивачу фактично позбавляє його правомочносте щодо користування та володіння цим майном, спростовуються положеннями ст. 34 Закону України «Про іпотеку».
Крім того, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що передача відповідачем вищевказаного майна в іпотеку вже є ознакою обмеження його права власності.
Стосовно посилань відповідача про те, що позовні вимоги виходять за межі захисту законних прав та інтересів позивача, оскільки відповідач, як майновий поручитель відповідає перед позивачем виключно в межах вартості предмета іпотеки, а в разі передачі останнього в управління позивача, останній буде одержувати ще й доходи від управління предметом іпотеки, що перевищить вартість предмета іпотеки, в межах якої (вартості) ПП "Полекс-Люкс" відповідає перед позивачем як майновий поручитель, суд вказує на те, що норми статті 34 Закону України «Про іпотеку» не ставлять право банку на передачу йому в управління предмету іпотеки в залежність від того, чи є іпотекодавцем безпосередньо боржник за основним зобов'язанням чи його майновий поручитель.
Разом з цим, відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» після реалізації майна решта виручки повертається іпотекодавцю.
Твердження апелянта про те, що позивачем не доведено своїх намірів щодо отримання доходів від предмета іпотеки та забезпечення належного господарського призначення цього майна, є безпідставними та не ґрунтуються на нормах законодавства України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про іпотеку» отримані управителем доходи спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, Львівський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги за результатами перегляду рішення суду покласти на скаржника.
Враховуючи вищенаведене та відповідно до ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.01.16 у справі № 926/1683/15 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу від 25.01.16 Приватного підприємства "Полекс-Люкс", м. Чернівці залишити без задоволення.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 01.04.16.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Галушко Н.А.
Суддя Орищин Г.В.
Судове рішення № 56848273, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 30.03.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 926/1683/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: