Постанова № 56848191, 29.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2016 р. Справа№ 927/1440/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

При секретарі судового засідання Богатчук К.І.

від представників сторін :

від позивача - Сиводід О.П.

від відповідача - Душин А.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2016 (суддя Цимбал-Нарожної М.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

до Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини"

про усунення перешкод в користуванні майном та припинення чинити

перешкоди у доступі до трансформаторної підстанції

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2016 по справі №927/1440/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2016 призначено 29.03.2016.

28 березня 2016 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, представником позивача подано клопотання про зупинення провадження по справі.

29 березня 2016 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання 29.03.2016 з'явились представники позивача та відповідача.

Колегія суддів розглянувши клопотання представника позивача про зупинення провадження по справі, прийшла до висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пунктом п.3.16. Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі, а зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку що до відсутності підстав для зупинення провадження у даній справі, оскільки розгляд справи №825/536/16 Чернігівським окружним адміністративним судом, не перешкоджає вирішенню даного спору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2016.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2016.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

07 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем укладено Договір на постачання електроенергії №195 (далі - Договір).

Додатком №2 до Договору затверджено акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

Відповідно до п. 1 Додатку №2 визначено балансову належність трансформаторної підстанції №352 за ПАТ «Чернігівобленерго».

Згідно з п. 4 Додатку №2 до Договору постачальник несе відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію трансформаторної підставнції№352.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач починаючи з листопада 2014 року не допускає представників ПАТ «Чернігівобленерго», до ТП - 352, мотивуючи тим, що територія, на якій знаходиться ТП - 352 є його власністю. Враховуючи вищевикладене, просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні трансформаторною підстанцією № 352 та припинити чинити перешкоди у доступі до трансформаторної підстанції № 352 шляхом надання вільного безперешкодного доступу в установленому порядку до об'єктів електричних мереж, розташованих на території трансформаторної підстанції № 352, для її ремонту, технічного обслуговування та оперативних перемикань.

Стаття 391 ЦК України передбачає порядок захисту права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння. Відповідно до вказаної норми власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

Виходячи з аналізу вказаних норм, лише власник майна може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 2 ст. 331 ЦК передбачено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно та інш.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи свідоцтва на право власності на нерухоме майно та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ПрАТ "Насіння Чернігівщини" зареєстровано право власності на нерухоме майно - виробничий корпус з прибудовами за адресою м. Чернігів вул. Любченка, 3. Зокрема, в якості складової частини зазначеного об'єкта нерухомості вказано «щитову» загальною площею 42,3 кв. м.

Колегія суддів критично оцінює доводи позивача, що на території відповідача знаходиться інший об'єкт нерухомості, а саме трансформаторна підстанція ТП 352.

Так, матеріали справи не містять доказів державної реєстрації права власності на нерухоме майно - Трансформаторну підстанцію ТП-352

Колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи позивач відмовився від пропозиції суду провести огляд території відповідача для визначення окремого об'єкту нерухомості, в порядку ст.39 ГПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що посилання на акт від 20.06.1976 про передачу трансформаторного пункту №352 на баланс позивача є безпідставними, оскільки перебування майна, в тому числі приміщень, споруд, будинків на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності та не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).

Колегія суддів не приймає, в якості доказів реєстрації права власності за позивачем об'єкта нерухомості ТП-352, наказ Міненерго №532 від 26.07.2013, оскільки в переліку майна, що увійшло до статутного фонду позивача, зокрема ТП-352, не повно зазначено місцезнаходження об'єкту, а саме Чернігівська обл. Чернігівський р-н. Також, в державному акті на право користування землею від 22.12.1997, зазначено лише назву вулиці (згідно з планом зовнішніх меж землекористування).

Як вбачається з витягу з інвентарної справи №1 ЗАТ "Насіння Чернігівщини" по вул. Любченка,3 в м.Чернігові та договору оренди земельної ділянки по вул. Любченка,3 за №934 від 02.04.2014 (частина Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки) на території відповідача не знаходиться земельна ділянка та об'єкти нерухомості позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" та скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2016 по справі №927/1440/15.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2016 по справі №927/1440/15 без змін.

2.Матеріали справи №927/1440/15 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

О.М. Баранець