Постанова № 56848171, 29.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2016 р. Справа№ 911/1711/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

при секретарі судового засідання Богатчук К.І.

від представників сторін :

від позивача - Мамаєв Д.Ю.

від відповідача - Євстігнєєв А.С.

розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства "Велідіт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2015 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Приватного підприємства "Велідіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго"

про стягнення 278930,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.11.2015 по справі №911/1711/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства "Велідіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" 3686,40 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Не погодившись з рішенням, Приватне підприємство "Велідіт" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2015 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також, не погодившись з рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2015 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційних скарг апелянти зазначили, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Велідіт" на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2015 по справі №911/1711/15 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.02.2016.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.02.2016, в зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі №911/1711/15 колегію суддів у складі головуючого судді: Сітайло Л.Г. суддів: Баранець О.М., Калатай Н.Ф.

12 лютого 2016 року, через відділ документального забезпечення суду, від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача.

16 лютого 2016 року, в судовому засіданні оголошено перерву до 15.03.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 відкладено розгляд апеляційної скарги до 29.03.2016 та зобов'язано сторони надати суду, до дня судового засідання, докази на пітвердження своїх доводів та заперечень щодо виконання умов договору про надання юридичних послуг №30/07/12-01 від 30.07.2012 стосовно перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" коштів субвенції з обласного бюджету Київської області бюджету міста Ірпінь, відповідно до підписаних договорів про організацію взаєморозрахунків, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 №517.

Також, Листами Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 надіслано запити до Київської обласної державної адміністрація Департамент фінансів та до Головного управління державної казначейської служби України в Київській області щодо надання інформації про суми та дати перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" коштів субвенції з обласного бюджету Київської області бюджету міста Ірпінь, відповідно до підписаних договорів про організацію взаєморозрахунків, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 №517.

28 березня 2016 року від Київської обласної державної адміністрація Департамент фінансів та Головного управління державної казначейської служби України в Київській області надішли листи у відповідь на запити Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2015. Проти доводів викладених в апеляційній скарзі відповідача заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2015. Проти доводів викладених в апеляційній скарзі позивача заперечив.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

30 липня 2012 року між Приватним підприємством "Велідіт" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" (замовник) укладено договір про надання юридичних послуг № 30/07/12-01 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору виконавець зобов'язується надавати, а замовник приймати та оплачувати послуги по представництву замовника перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" ПАТ "Київоблгаз" Головне фінансове управління Київської облдержадміністрації, Державної казначейської служби в Київській області, по підписанню та проведенню взаєморозрахунків згідно з постановою КМУ №517 від 11.06.2012 р. "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

Згідно з п. 5.1 договору замовник зобов'язується до сьомого числа місяця, наступного за звітним надавати виконавцю інформацію про стан та обсяг погашення заборгованості з різниці в тарифах на підставі постанови Кабінету Міністрів України №517 від 11.06.2012 р. "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

Пунктами 5.2 - 5.4 договору визначено, що виконавець, на підставі наданої інформації, зобов'язується протягом двох днів з моменту їх отримання надавати замовнику акт прийому-передачі послуг, який є невід'ємною частиною цього договору, з зазначенням виду, обсягу та вартості послуг, які були надані замовнику. Замовник, протягом двох днів з моменту отримання акта прийому-передачі послуг, передбаченого п. 5.2 договору, зобов'язаний підписати його та надіслати (вручити) один, екземпляр виконавцю. У разі неотримання виконавцем підписаного акта або мотивованої відмови від підписання акта в термін, зазначений у пункті 5.3. договору, послуги вважаються прийнятими замовником за обсягом, вартістю та якістю.

Згідно з п. 6.1 договору вартість послуг становить 4% від суми субвенції яка надійде на рахунки замовника, відкриті в управлінні Державної казначейської служби України в Київській області з ПДВ.

Відповідно до п. 10.1 договору зі змінами, внесеними додатковою угодою від 01.09.2012 №1 до договору № 30/07/12-01 про надання юридичних послуг, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань, визначених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу юридичні послуги на загальну суму 180137,43 грн. (акт здачі-прийняття робіт від 28.12.2012 №ОУ-0000106 та акт прийому-передачі послуг від 25.06.2013).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Твердження відповідача щодо відсутності доказів надання позивачем юридичних послуг, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи копіями договорів про організацію взаєморозрахунків № 282/517 від 28.11.2012 р., № 844/517 від 07.12.2012 р., № 845/517 від 07.12.2012 р., № 871/517 від 10.12.2012 р., укладених ТОВ "УкрОпт "Мастер-Енерго" з Територіальним органом казначейства в Київській області, Головним фінансовим управлінням Київської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Ірпінської міської ради, Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", копією здійсненого ТОВ "Укропт "Мастер-Енерго" розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання, погодженого Коцюбинською селищною радою та Фінансовим управлінням Ірпінської міської ради; копіями звітів ТОВ "УкрОпт "Мастер-Енерго" про постачання теплоенергії за 2008 - 2010 рр., звітами про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств від надання послуг теплопостачання за 2008 - 2010, 2012 рр., копіями актів звіряння розрахунків заборгованості за природний газ, що виникла на розрахункову дату 01.12.2012 р., підписаних ТОВ "УкрОпт "Мастер-Енерго" з НАК "Нафтогаз України" та ДК "Газ України".

Також, на запити Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 від Київської обласної державної адміністрації Департаменту фінансів та Головного управління державної казначейської служби України надішли листи, згідно з якими відповідачу перераховано субвенцій на суму 4503435,80 грн.

Крім того, Київська обласна державна адміністрація Департамент фінансів в листі від 22.03.2016 №10-06-10/761 повідомила, що в листі Департаменту фінансів Київської обласної державної адміністрації від 21.05.2015 №10/06-10/1203 (який наявний в матеріалах справи) мала місце технічна описка щодо дати перерахування коштів, а саме невірно зазначений рік - 2015 замість вірного - 2012.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання юридичних послуг № 30/07/12-01 від 30.07.2012, в частині оплати отриманих послуг, в зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 165137,43 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення позивачем відповідачу вимоги, в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, в зв'язку з відсутністю в договорі про надання юридичних послуг №30/07/12-01 від 30.07.2012 умови щодо строку (терміну) оплати замовником отриманих послуг.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Так, дослідивши умови укладеного між сторонами Договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суд, що при укладенні договору сторони не погодили строку (термін) виконання грошового зобов'язання замовником, тобто строку оплати отриманих послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивач 25.06.2013 та 02.12.2014 направив відповідачу для підписання акт прийому-передачі послуг від 25.06.2013, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0100106866400, фіскального чеку від 02.12.2014 №8527 та опису вкладення у цінний лист від 02.12.2014.

Так, в акті від 25.06.2013 зазначено, що вартість послуг, яка залишилась неоплаченою становить 165137,43 грн.

Як вбачається з листа відповідача №354 від 24.04.2013 останній, у відповідь на лист позивача №1 від 16.04.2013, просив надати належні докази по факту реального надання послуг, підготувати звіт про надані послуги та скласти акт прийому передачі наданих послуг.

З вищенаведеного вбачається, що позивач направив відповідачу для підписання акт прийому-передачі послуг від 25.06.2013 на вимогу зазначену в листі №354 від 24.04.2013.

Пунктом 9. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 травня 2011 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" визначено, що відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції, згідно з зазначеною нормою ГПК, покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Так, до відзиву на апеляційну скаргу відповідача, позивачем додано копію листа позивача №1 від 16.04.2013 зі змісту якого вбачається, що останній є вимогою, зокрема щодо сплати заборгованості в розмірі 165137,43 грн., протягом 10 днів.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що встановлення обставин щодо пред'явлення вимоги по оплаті за надані послуги встановлювалось місцевим господарським судом лише на останньому судовому засіданні. Крім того, в судовому засіданні 19.11.2015 представник позивача не зазначав про відсутність доказів пред'явлення вимоги, а вказав про відсутність таких доказів у представника в судовому засіданні.

Вищезазначене твердження позивача підтверджуються наявним в матеріалах справи звукозаписом судового засідання від 19.11.2015.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов передчасно висновку про відсутність у позивача доказів надсилання вимоги на оплату (лист №1 від 16.04.2013), в зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку, що така вимога не надсилалась та відсутня взагалі.

Крім того, лист відповідача №354 від 24.04.2013 фактично є відповіддю на лист позивача №1 від 16.04.2013 (вимогу на оплату) та за своїм змістом підтверджує отримання останнього.

Колегія суддів приймає до уваги, що вимогу на оплату позивач надіслав відповідачу після надходження на рахунки останнього коштів субвенції з обласного бюджету Київської області, відповідно до п. 6.1. Договору.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приймає лист позивача №1 від 16.04.2013, як належний, в розумінні ст. ст. 33, 36, ГПК України, 530 ЦК України, доказ надсилання відповідачу вимоги на оплату.

Щодо посилання відповідача, що вимога на оплату надійшла до надсилання позивачем акта прийому-передачі послуг, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 договору замовник зобов'язується до сьомого числа місяця, наступного за звітним надавати виконавцю інформацію про стан та обсяг погашення заборгованості з різниці в тарифах на підставі постанови Кабінету Міністрів України №517 від 11.06.2012 р. "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

Згідно з п. 5.2. Договору виконавець, на підставі наданої інформації, зобов'язується протягом двох днів з моменту їх отримання надавати замовнику акт прийому-передачі послуг, який є невід'ємною частиною цього договору, з зазначенням виду, обсягу та вартості послуг, які були надані замовнику.

В той же час, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем п. 5.1. Договору.

Враховуючи, що надсилання акта прийому-передачі здійснюється після надання відповідачем інформації, зазначеної в п. 5.1 Договору, та беручи до уваги, що перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" коштів субвенції з обласного бюджету Київської області бюджету міста Ірпінь відбулось в грудні 2012, колегія суддів прийшла до висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості (лист №1 від 16.04.2013).

Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що в додатках до листа №1 від 16.04.2013, зазначено три акти прийому передачі робіт (надання послуг) та три рахунки фактури.

Листом від 24.04.2013 відповідач, зокрема зазначив про необхідність складання акту прийому передачі наданих послуг.

Як зазначалося вище, позивач 25.06.2013 та 02.12.2014 повторно направляв відповідачу для підписання акт прийому-передачі послуг від 25.06.2013.

Враховуючи вищевикладене, в силу положень п. 5.4 договору, зазначений акт є прийнятими відповідачем за обсягом, вартістю та якістю.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у зазначеній сфері визначено статтями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивача, останній нараховує інфляційні з жовтня 2013, а 3% річних з 25.06.2013.

Щодо визначення періоду нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, розрахунок 3% річних здійснено з моменту надіслання відповідачу акту виконаних робіт від 25.06.2013. В той же час, як встановлено судом вище, вимога на оплату отримана відповідачем 24.04.2013 (лист відповідача №354 від 24.04.2013). Крім того, колегія суддів враховує, що кінцевою датою перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" коштів субвенції з обласного бюджету Київської області бюджету міста Ірпінь є 27.12.2012.

Таким чином, періоди визначені позивачем не суперечать умовам укладеного Договору та чинному Законодавству.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, який не перевищує розрахунок здійснений судом, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства "Велідіт" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2015 по справі №911/1711/15 - скасуванню. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" на рішення господарського суду Київської області від 19.11.2015 по справі №911/1711/15 залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Велідіт" на рішення господарського суду Київської області від 19.11.2015 по справі №911/1711/15 задовольнити.

3.Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2015 по справі 911/1711/15. Прийняти нове рішення.

4. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, 14, код ЄДРПОУ 33482826) на користь Приватного підприємства "Велідіт" (02068, м. Київ, пр.-т. П.Григоренка, 15 оф. 216, код ЄДРПОУ 37292373) 165137(сто шістдесят п'ять тисяч сто тридцять сім) грн. 43 коп. - основного боргу, 101889 (сто одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 79 коп. - інфляційних втрат, 11903 (одинадцять тисяч дев'ятсот три) грн. 47 коп. - 3% річних та 5009 (п'ять тисяч дев'ять) грн. 65 коп. - судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, 14, код ЄДРПОУ 33482826) на користь Приватного підприємства "Велідіт" (02068, м. Київ, пр.-т. П.Григоренка, 15 оф. 216, код ЄДРПОУ 37292373) 5510 (п'ять тисяч п'ятсот десять) грн. 62 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

5.Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

6.Матеріали справи №911/1711/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді О.М. Баранець

Н.Ф. Калатай