Постанова № 56848114, 28.03.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.03.2016 справа №905/2158/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3За участю представників сторін: від позивача від відповідача не зявився; не зявився; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Пролетарська", м. Макіївка, Донецька областьна ухвалу господарського суду Донецької області про повернення зустрічної позовної заявивід19.10.2015 р.у справі№ 905/2158/15 (суддя Подколзіна Л.Д.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", м. Донецькдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Пролетарська", м. Макіївка, Донецька областьпростягнення 4 357 313,63 грн.В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", м. Донецьк (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Пролетарська", м. Макіївка, Донецька область (Відповідач) про стягнення 4 357 313,63 грн.

Ухвалою від 16.09.2015 р. господарський суд Донецької області прийняв вказану позовну заяву до розгляду та порушив провадження по справі № 905/2158/15, розгляд справи призначено на 19.10.2015 року.

В процесі розгляду справи, 15.10.2015 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Пролетарська", м. Макіївка, Донецька область звернулось із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", м. Донецьк.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.10.2015 р. зустрічну позовну заяву було повернуто відповідачу без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, через недодання до зустрічної позовної заяви доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також недодання доказів надсилання позивачу копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідач, не погодившись із ухвалою господарського суду від 19.10.2015 р., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірну ухвалу. В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на порушення судом норм процесуального права.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті спірної ухвали порушено приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Зокрема, відповідач посилається на те, що підприємство відповідача знаходиться в зоні проведення АТО, через що унеможливилося здійснення економічної діяльності підприємства, а отже суд першої інстанції безпідставно не знайшов підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору.

Крім того скаржник також посилається на неможливість направлення копії зустрічної позовної заяви позивачу, оскільки місцезнаходження останнього також знаходиться на території проведення АТО (м. Донецьк), де не здійснюється приймання та відправка кореспонденції.

Сторони, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином, правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції не скористались, про причини неявки судову колегію не повідомили, через що судова колегія вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи.

Від позивача надійшло клопотання про необхідність направлення йому копії апеляційної скарги відповідача, оскільки він позбавлений права надати заперечення проти доводів відповідача.

Судова колегія позбавлена можливості відкласти розгляд справи через короткий строк розгляду справи цієї категорії, а ухвала судової колегії від 30.10.2015р., якою була повернута апеляційна скарга відповідача через відсутність доказів надіслання її копії позивачу скасована постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2016р. через існування іншого порядку дотримання відповідної норми процесу відносно осіб, що зареєстровані в зоні АТО.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

До господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Пролетарська", м. Макіївка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", м. Донецьк про розірвання договору.

Ухвалою суду від 19.10.2015 р. позовна заява повернута без розгляду у звязку з невідповідністю її вимогам п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, через недодання до зустрічної позовної заяви доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також недодання доказів надсилання позивачу копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів.

За приписами ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За вимогами ст.ст. 42 43 ГПК України господарське судочинство базується, зокрема, на принципах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також на засадах змагальності, за змістом яких сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Одними із засобів, що забезпечують дотримання таких засад є основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, які визначені ст. ст. 54 - 57 ГПК України.

Частиною 2 статті 60 ГПК України встановлено, що подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно п.п. 1, 4 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 р., за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає стягненню 1 розмір мінімальної заробітної плати, яка станом на 15.10.2015 р. складала 1 218,00 грн.

Як вбачається до зустрічної позовної заяви не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, але заявник просив звільнити його від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, посилаючись на те, що підприємство відповідача знаходиться в зоні проведення АТО, через що, унеможливилося здійснення економічної діяльності підприємства, а отже його майновий стан у звязку з виниклою нестабільною ситуацією не дозволяє сплатити судовий збір.

Будь-яких доказів в підтвердження заявлених обставин скаржник не надав.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виходячи з того, що заявником до матеріалів позовної заяви не було додано жодних доказів в підтвердження викладених в клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставин щодо складного фінансового стану, а сам факт знаходження особи в зоні АТО таким доказом не є, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Докази виконання вимог вказаної норми, в силу п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, додаються до позовної заяви.

Як вбачається заявником не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні, зокрема, за адресою, вказаною у позовній заяві, за якою позивач прохав здійснювати листування: 49101, м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 11, оф. 411.

Вимогами процесуального закону передбачений вичерпний перелік підстав до повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду, зокрема, на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст.63 ГПК України у разі, коли до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також коли позивачем не надано господарському суду доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Отже виконання таких вимог не є суто формальним, а забезпечує реалізацію іншою стороною своїх процесуальних прав в суді.

Оскільки відповідачем не було надано суду першої інстанції доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, судова колегія вважає висновок господарського суду про наявність підстав для повернення позовної заяви у відповідності до п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України законним та обґрунтованим.

Відповідача не позбавлено права повторно звернутись до господарського суду із зазначеною зустрічною позовною заявою в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Порушень норм матеріального або процесуального права при винесенні спірної ухвали з боку господарського суду не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 19.10.2015 року у справі № 905/2158/15 є законною та обґрунтованою, відповідає нормам процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Пролетарська", м. Макіївка, Донецька область залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Донецької області 19.10.2015 року у справі № 905/2158/15 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

СуддіК.І. Бойченко

ОСОБА_3

Надр.5 прим:

1 у справу;

2 позивачу

3- відповідачу;

4 ДАГС;

5 ГС.