Постанова № 56848092, 29.03.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.03.2016 справа №908/4151/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_4, за довіреністю ОСОБА_5, за довіреністю не зявився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська олійножирова компанія", м. Мелітополь Запорізької областіна рішення господарського суду Запорізької областівід16.12.2015р.у справі№ 908/4151/15 (суддя Давиденко І.В.)за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", м. Мелітополь Запорізької області Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська олійножирова компанія", м. Мелітополь Запорізької областітретя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача проДержавне підприємство Придніпровська залізниця, м.Дніпропетровськ визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» звернулося до господарського суду Запорізької області м. Мелітополь з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирнова компанія», за участю третьої особи на боці позивача, Державне підприємство «Придніпровська залізниця», про визнання права власності на обїзний залізничний шлях № 6 та зєднальний залізничний шлях № 2 довжиною 62 м, 1 стрілковий залізничний перевод, 1 залізничний переїзд, розташовані на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія».

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги (а.с.65 т.с.1) та просив:

- Визнати право спільної часткової власності ОСОБА_7 акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на 368/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні ТОВ «Таврійська олійножирова компанія» у складі колії № 1 від вістря вістряків стрілочного переводу № 7 до стику рамних рейок стрілкового переводу № 6 довжиною 219,32 м, ділянку колії № 2 довжиною 56,2 м, ділянку колії № 5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 до упору довжиною 56,1 м, підїзні колії № 6 довжиною 36,68 м, стрілочний переводи № 1,6,

- Визнати право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» на 159/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: м. Мелітополь вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі частини підїзної колії №7 довжиною 158,80 м стрілочні переводи № 1, 6;

- Встановити ОСОБА_7 акціонерному товариству «Мелітопольський олійноекстракційний завод» безоплатне право земельного сервітуту залізничною колією № 1, належної на праві спільної часткової власності ТОВ «Таврійська олійножирова компанія», яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, а саме: встановити право проїзду залізничним транспортом по залізничній колії № 1, проїзду рухомого складу та проходу працівників ОСОБА_7 акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та Державного підприємства «Придніпровська залізниця» для супроводу вагонів, яка знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.07.2015р. № 908/4151/15 (а.с.99-100 т.с.1) місцевим господарським судом заява про уточнення позовних вимог прийнята до розгляду в частині:

- Визнання права спільної часткової власності ОСОБА_7 акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на 368/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні ТОВ «Таврійська олійножирова компанія», у складі колії № 1 від вістря вістряків стрілочного переводу № 7 до стику рамних рейок стрілкового переводу № 6 довжиною 219,32 м, ділянку колії № 2 довжиною 56,2 м, ділянку колії № 5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 до упору довжиною 56,1 м, підїзні колії № 6 довжиною 36,68 м, стрілочний переводи № 1,6.

- Визнання права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» на 159/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі частини підїзної колії №7 довжиною 158,80 м стрілочні переводи № 1, 6.

Зазначене вище уточнення до позовної заяви фактично є зміною предмета позову.

24.11.2015р. ухвалою господарський суд Запорізької області у справі №908/4151/15 здійснив процесуальне правонаступництво: замінивши позивача ОСОБА_6 акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» його процесуальним правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноексракційний завод».

07.12.2015р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноексракційний завод» надійшла заява про виправлення арифметичних та технічних помилок до уточнення позовних вимог у справі № 908/4151/15, в якій просили розглянути позовні вимоги в наступній редакції:

- Визнати право спільної часткової власності ОСОБА_7 акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на 368/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні ТОВ «Таврійська олійножирова компанія» у складі колії № 1 від вістря вістряків стрілочного переводу № 7 до стику рамних рейок стрілкового переводу № 6 довжиною 219,32 м, ділянку колії № 2 довжиною 56,2 м, ділянку колії № 5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 до упору довжиною 56,1 м, підїзні колії № 6 довжиною 137,6 м, стрілочний переводи № 1, № 7

- Визнати право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» на 159/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: м. Мелітополь вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі частини підїзної колії №7 довжиною 146,4 м стрілочні переводи № 1, 7.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.12.2015р. у справі №908/4151/15 місцевий господарський суд прийняв рішення щодо розгляду саме вище зазначених вимог.

15.12.2015р. позивач зменшив позовні вимоги та просив суд:

- визнати право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» підїзної колії, які розташовані на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі: підїзної залізничної колії №7 довжиною 146,4 м,

- визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» залізничної колії № 6 довжиною 62,5 м (від загальної довжини 137,6 м залізничні стрілочні переводи № 1, № 7).

Від вимог про визнання права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» на 159/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні ТОВ «Таврійська олійножирова компанія» у складі частини підїзної залізничної колії № 7 довжиною 146,4 м залізничні стрілочні переводи №1, 7, відмовився.

Господарським судом Запорізької області прийнято рішення № 908/4151/15 від 16.12.2015р., яким позов задоволено частково.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» право власності на залізничну колію № 6, довжиною 62,5 м, залізничний стрілочний перевод № 1, № 7, розташовані на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33.

Провадження у справі у відношенні визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» права спільної часткової власності на 159/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні ТОВ «Таврійська олійножирова компанія» у складі частини підїзної залізничної колії № 7 довжиною 146,4 м, залізничні стрілочні переводи № 1, 7 припинено

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати в частині задоволення позовних вимог та відмовити у задоволені позову повністю. Вважає, що рішення по справі прийнято без врахування усіх обставин справи. Посилається, зокрема, що між ним та позивачем відсутній спір щодо права власності на спірне майно.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2016р. порушено апеляційне провадження у справі № 908/4151/15.

В судовому засіданні, представник відповідача підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив рішення по справі залишити без змін.

12.02.2016р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в судове засідання не зявилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2016р., 16.02.2016р., по справі № 908/4151/15 явка сторін не була визнана обовязковою.

19.02.2016р. від Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору), надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ТОВ «Таврійська олійножирова компанія» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відіоконференції.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. у задоволені клопотання було відмовлено.

01.03.2016р. від позивача по справі надійшли письмові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу

10.03.2016р. від заявника апеляційної скарги надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги .

10.03.2016р. від позивача по справі надійшло клопотання щодо залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору первісного позивача по справі ОСОБА_6 акціонерне товариство «Мелитопольский олійноекстракційний завод» з метою дотримання інтересів всіх співвласників нерухомості, розташованої на земельній ділянці в м.Мелітополь, вул. Фрунзе, 33.

Розглядаючи зазначене клопотання, судова колегія приймає до уваги наступне.

Відповідно до приписів ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обовязки щодо однієї із сторін.

Судова колегія зазначає, що під час розгляду справи у місцевому господарському суді ні від ОСОБА_7 акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод», ні від ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» таке клопотання не надходило. Місцевий господарський суд, задовольняючи клопотання про здійснення процесуального правонаступництва позивача ОСОБА_7 акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» також не залучив ОСОБА_6 акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Тобто місцевий господарський суд, як і сторони по справі, не вважав, що рішення по цій справі буде впливати на права та обовязки ОСОБА_7 акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод».

За таких обставин, судова колегія відмовляє у задоволені вище зазначеного клопотання.

29.03.2016р. позивач звернувся з клопотанням щодо залучення до справи документів, які підтверджують, що відповідач не визнає та оспорює права позивача на спірне майно. Судова колегія у задоволені зазначеного клопотання відмовляє, оскільки частина документів датовано 26.02.2016р., тобто вони взагалі не існували на час прийняття рішення по справі, а заява ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» від 30.07.2014р. свідчить лише про дії відповідача щодо конкретних обєктів нерухомості, а саме гаражу, убиральні та навісу, а також щодо не вирішення між сторонами питання сумісного користування та розмежування території.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України, судова колегія вважає за можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників третьої особи.

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін, які зявилися в судове засідання, судова колегія зазначає наступне.

01.02.2010р. між ТОВ «Таврійська олійножирова компанія» (орендодавець та відповідач по цій справі) та ВАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (орендар) підписано договір оренди № 08/0, згідно якого орендар прийняв в строкове платне користування майно: комплекс будівель та споруд та підїзні колії №5 - залізнична гілка; загальною площею будівель та споруд становить 461,1 кв.м, який знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33. Договір укладено строком на 34 місяця з 01.02.2010р. по 30.11.2012р. включно.

Відповідно до п.4.4 договору Орендар має право з дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості.

01.12.2012р. ТОВ «Таврійська олійножирова компанія» (орендодавець та відповідач) та ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (орендар) підписали між собою договір оренди № 09/0, згідно якого орендар прийняв в строкове платне користування майно: комплекс будівель та споруд та підїзні колії № 5 залізнична гілка; загальною площею будівель та споруд становить 461,1 кв.м, який знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33. Договір укладено строком на 34 місця з 01.12.2012 по 31.10.2015 включно.

Відповідно до п.4.4 договору Орендар має право з дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості.

Як зазначено у позовній заяві, залізнична гілка № 5 була недостатня для здійснення господарської діяльності ОСОБА_7 акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (орендаря за договорами оренди 01.02.2010 р. та від 01.12.2012). У 2008р. був розроблений робочий проект будівництва з/д колії. Сумісними актами комісійного обстеження від 16.05.2010р., 25.06.2010р. було встановлено можливість реконструкції з/д шляху шляхом врізки стрілкового переводу №17 в існуючу залізно дорожню гілку № 5 та побудови обїзного залізничного шляху № 6 та зєднального залізничного шляху № 2. Зазначені залізничні шляхи складаються із рельсів, шпал та стрілкового переводу, які були придбані на той час ВАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод». Придбання цих матеріалів підтверджується договором поставки від 18.02.2010р., видатковими накладними, договором № 28/05 від 28.05.2010 та іншими документами, які додано до позовної заяви. Крім того, до матеріалів справи додано Робочий проект будівництва залізничної колії на території ВАТ «Мелітопольський МЄЗ», виконаний Службою капітальних вкладень та проектування Придніпровської залізниця у 2008 році.

ОСОБА_6 акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» звернулося до суду з відповідним позовом, вважаючи, що між ним та відповідачем існує спір про право власності на певні залізничні колії, зокрема на обїзний залізничний шлях № 6 та зєднальний залізничний шлях № 2 довжиною 62 м, 1 стрілковий залізничний перевод, 1 залізничний переїзд, розташовані на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія».

В обґрунтування наявності спору саме про право, ОСОБА_6 акціонерне товариство «Мелітопольский олійноекстракційний завод» надало копію позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» до ОСОБА_7 акціонерного товариства «Мелітопольський олійноексракційний завод» про усунення перешкод в користуванні приміщенням та стягнення боргу, в якому зазначено про розірвання договору оренди № 09 /0 від 01.12.2012р. з 12 серпня 2014р. у звязку з чим необхідно повернути майно, а також сплатити борг, який виник під час оренди.

Як зазначалося вище, ухвалою від 24.11.2015р. у цій справі місцевий господарський суд здійснив процесуальне правонаступництво позивача, а саме первісного позивача ОСОБА_6 акціонерне товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» було замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод», (особа яка під час розгляду справи у суді придбала за певними договорами спірне майно).

Зазначена особа звернулася до господарського суду з заявою від 15.12.2015р. та просила суд:

- визнати право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» підїзної колії, які розташовані на території земельної ділянки за адресою Запорізька область вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі: підїзної залізничної колії №7 довжиною 146,4 м,

- визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» залізничної колії № 6 довжиною 62,5 м (від загальної довжини 137,6 залізничні стрілочні переводи № 1, № 7.

Від вимог про визнання права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» на 159/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні ТОВ «Таврійська олійножирова компанія» у складі частини підїзної залізничної колії № 7 довжиною 146,4 м залізничні стрілочні переводи №1, 7 відмовилася.

Місцевий господарський суд зазначену заяву прийняв до розгляду та за наслідками її розгляду прийняв рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Визнав за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» право власності на залізничну колію № 6, довжиною 62,5 м, залізничний стрілочний перевод № 1, № 7, розташовані на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33.

Провадження у справі у відношенні визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» права спільної часткової власності на 159/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні ТОВ «Таврійська олійножирова компанія» у складі частини підїзної залізничної колії № 7 довжиною 146,4 м, залізничні стрілочні переводи № 1, 7 припинив.

В іншій частині позову відмовив.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.

Проте, судова колегія не може погодитися з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 ЦК України).

Власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Обєктом позову про визнання права власності є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник індивідуально визначеного майна, право якого оспорюється або не визнається іншою особою, з якою власник не перебуває у зобовязальних відносинах, або власник, який втратив документ, що засвідчує його права власності на майно.

Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа яка хоч і не оспорює права власності на майно, але не визнає його.

Предметом цього позову є вимога позивача про визнання його права власності на майно.

Підставою позову є обставини, що підтверджують права власності позивача на майно та ст.16 ЦК України, яка визначає визнання права як способу захисту цивільних прав та інтересів.

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його права власності на майно.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач - ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» просив визнати за ним право власності на спірне майно посилаючись, що ним під час дії договору оренди № 08/0 було побудовано спірне майно, яке він вважає своєю власністю. При цьому, зазначене новостворене майно він вважає нерухомим майном, оскільки воно не може бути відокремлено від комплексу без втрати його цільового призначення (другий аркуш позовної заяви).

Таким чином, новостворене майно було створено підчас дії договору оренди від 01.02.2010р., тобто первісний позивач та відповідач знаходилися у договірних відносинах під час створення спірного майна, що, на думку колегії суддів, взагалі унеможливлює такий спосіб захисту, як визнання права власності, а порушене право позивача підлягало захисту відповідно зобовязальним правовідносинам.

Крім того, згідно приписів ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена особою), набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Доказів реєстрації зазначеного майна саме за первісним позивачем (орендарем за договором оренди від 01.02.2010р.) матеріали справи не містять, хоча первісний позивач наполягав, що новостворене майно є обєктом нерухомості.

Відповідно до приписів ст.778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найма, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речу без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не може відокремити без шкоди для речі, він має право на відшкодування їх вартості.

Крім того з матеріалів справи взагалі не вбачається, що відповідач оспорював або не визнавав право власності первісного позивача як на обїзний залізничний шлях № 6 та зєднальний залізничний шлях № 2 довжиною 62 м., 1 стрілковий залізничний перевод, 1 залізничний переїзд, розташовані на території земельної ділянки за адресою м. Мелітополь, вул. Фрунзе,33, що знаходиться в користуванні ТОВ «Таврійська олійножирова компанія» (первісні позовні вимоги) так і право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» підїзної колії, які розташовані на території земельної ділянки за адресою Запорізька область вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія у складі: підїзної залізничної колії №7 довжиною 146,4 м та право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на підїзну залізничну колію № 6 довжиною 62,5 м. (від загальної довжини 137,6) залізничні стрілочні переводи № 1, № 7 розташовану на території земельної ділянки за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія».

Посилання на справу № 908/4801/14, яка порушена господарським судом Запорізької області (ухвала 27.05.2015р.), не є доказом наявності такого спору, оскільки в рамках справи позивач та відповідач вирішували питання щодо належного або неналежного виконання договору оренди та усунення перешкод в користуванні майном, що належить ТОВ «Таврійська олійножирова компанія», яке було передано ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» за договором оренди від 01.12.2012р. та не повернуто після його розірвання, а також стягнення заборгованості.

Що стосується заміненого позивача, то як вбачається з матеріалів справи він набув право власності на спірні колії на підставі договорів купівлі-продажу.

07.11.2015р. між ОСОБА_6 акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстраційний завод» укладено договір купівлі-продажу , згідно якого продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти належні продавцю залізничні колії: колія №1 довжиною 219,32 м. вартістю 198 333,33 грн., Ділянка колії № 2 довжиною 56,2 вартістю 100 500 грн., підїзна колія №6 довжиною 36,68 м. вартістю 80 333,33 грн., стрілочні переводи № 1, 6 вартістю 30 224,92 грн., що знаходяться по вулиці Фрунзе 33 у місті Мелітополі Запорізької області і сплатити за них визначену за домовленістю сторін грошову суму.

У п.2 договору закріплено, що зазначене майно належить продавцю на праві приватної власності на підставі балансової довідки, виданою ОСОБА_6 акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстракційний завод» 06.11.2015 р.

15.12.2015р. між ОСОБА_6 акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстраційний завод» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (покупець) підписано договір про внесення змін до договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_8 07.11.2015р. № 3917, згідно якого за цим договором продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти належні Продавцю залізничні колії:

- Колія № 1 довжиною 219,32 кв.м. вартістю 198 333.33 грн.,

- Ділянка колії № 2 довжиною 56,2 м. вартістю 100 500 грн.,

- Підїзна колія № 6 довжиною 62, 5 м. вартістю 80 333,33 грн.,

- Стрілочні переводи № 1,6 вартістю 30 224,92, що знаходяться по вулиці Фрунзе 31 Фрунзе, 33 у місті Мелітополь і сплатити за них визначену за домовленістю сторін грошову суму (а.с. 48 т.с.2).

23.12.2014 р. між ТОВ «Елеватори Таврії» (Продавець) та ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Покупець), підписано договір, згідно якого Продавець зобовязується передати у власність Покупця, а покупець зобовязується прийняти обладнання, що знаходиться за адресою: Запорізької область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, б.31, право продажу якого належить продавцю, і сплатити за нього визначену за домовленістю сторін грошову суму.

Опис обладнання викладено в додатку № 1 до цього договору, вартість кожної одиниці майна зазначена у акті приймання передачі майна. У позиці 511 додатку № 1 до договору купівлі-продажу обладнання від 23.12.2014 р. зазначено «Ж\Д стрілочний перевод № 7 інв №2060/6, год в експлуатацію 2010 р.».

14.11.2014р. між Командитним товариством «ОСОБА_9 І КОМПАНІЯ» Комиш-Зорянського елеватора та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (покупець) підписано договір купівлі-продажу, згідно якого продавець зобовязується передати у власність Покупця, а покупець зобовязується прийняти комплекс, що знаходиться за адресою Запорізька область місто Мелітополь, вул. Фрунзе, будинок 31, право продажу якого належить продавцю на підставі договору застави (іпотеки) посвідченого ОСОБА_10 приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області 17.08.2012 за реєстровим номером 1249 та ст. 38 Закону України «Про іпотеку» і сплатити за нього визначену ціну.

Відповідно до п.2 договору до складу обєкту входить, зокрема № 6 залізнична колія без зазначення її довжини.

Відповідно до п.3, комплекс який є предметом договору, належить Власнику ОСОБА_7 акціонерному товариству «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області 25.08.2011р.

Жодного документа, що відповідач по цій справі оспорює або не визнає право власності на спірне майно (майно, що зазначене або у первісному позові, або з врахуванням змінених позовних вимог) саме за ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» матеріали справи не містять.

Відзив або пояснення по справі, дорече, як і подання апеляційної скарги не свідчать про наявність такого спору.

Згідно приписів ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, якій місцевий господарський суд визнав встановленими.

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення по справі прийшов до висновку що відповідач не визнає та оспорює право власності на спірне майно саме за позивачем, що не підтверджується матеріалами справи, що є в свою чергу підставою для скасування рішення по справі в частині задоволення вимог та прийняття в цій частини нового рішення - про їх відмову, а також задоволення апеляційної скарги.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права спільної часткової власності на підїзні залізничні колії розташовані на території земельної ділянки за адресою Запорізька область, Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі: підїзної залізничної колії № 7 довжиною 146,4 м з огляду на наступне.

По-перше, в матеріалах справи відсутні документи, підтверджуючи, що відповідач оспорює або не визнає зазначені права позивач на це майно.

По-друге, в матеріалах справи відсутні документи, підтверджуючи, що зазначене вище майно знаходиться у спільній частковій власності.

Судова колегія також погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав припинення провадження по справі у звязку з відсутністю предмета спору щодо позовних вимог про визнання права спільної часткової власності на колії № 1 від вістря вістряків стрілочного переводу № 7 до стику рамних рейок стрілкового переводу № 6 довжиною 219,32 м ділянку колії № 2 довжиною 56,2 м, ділянку колії № 5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 до упору довжиною 56,1 м, оскільки суд припиняє провадження по справі з зазначених підстав у разі припинення існування предмета спору.

Судові витрати покласти на позивача по справі відповідно до приписів ст.49 ГПК України

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» на рішення господарського суду Запорізької області від 16.12.2015р. по справі №908/4151/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 16.12.2015р. по справі №908/4151/15 скасувати в частині часткового задоволення позовних вимог та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» права власності на залізничну колію № 6 довжиною 62,5 м, залізничний стрілочний перевод №1 та №7 розташовані на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Фрунзе, 33.

В цій частині прийняти нове рішення по відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» у задоволені позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» про визнання права власності на залізничну колію № 6 довжиною 62,5 м, залізничний стрілочний перевод № 1 та № 7, розташовані на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33.

В решті рішення по справі залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Прийняти відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» права спільної часткової власності на 159/527 часток під»їздної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33 що знаходиться в користуванні ТОВ «Таврійська олійножирова компанія» у складі частини підїзної залізничної колії № 7 довжиною 146,4 м залізничні стрілочні переводи № 1, № 7.

Припинити провадження по справі в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» права спільної часткової власності на 159/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні ТОВ «Таврійська олійножирова компанія» у складі частини підїзної залізничної колії № 7 довжиною 146,4 м залізничні стрілочні переводи № 1, № 7

У задоволені інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (код ЄДРПОУ 39376884, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» (код ЄДРПОУ 25222368, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 7) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3191,43 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддяО.І. Склярук

Судді:Н.М. Дучал

ОСОБА_3

Надруковано: 6 прим.:

1. позивачу, 1. відповідачу

1. третій особі

1. ДАГС, 1. до справи

1. ГСЗО