ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 513/1495/15-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бучацька А.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 05 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
30.11.2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області, в якому (з урахуванням доповнення до адміністративного позову 14.01.2016 року) просила визнати протиправним невключення відповідачем до складу заробітної плати, з якої позивачу призначена пенсія, суми індексації заробітної плати в розмірі 7594,82 грн., допомоги для оздоровлення в розмірі 6328,80 грн., матеріальної допомоги в розмірі 2962,26 грн., всього у загальному розмірі 16885,88 грн., на які нараховано, та з яких утримано страхові внески; зобов'язати відповідача провести з 22.09.2011 року розрахунок пенсії позивача у розмірі 87 % від суми заробітної плати, врахувавши до доходу для обчислення пенсії суми індексації заробітної плати в розмірі 7594,82 грн., допомоги для оздоровлення в розмірі 6328,80 грн., матеріальної допомоги в розмірі 2962,26 грн., всього у загальному розмірі 16885,88 грн., на які нараховано та з яких утримано страхові внески; зобов'язати відповідача провести виплати позивачу з 22.09.2011 року недоотриману пенсію з урахуванням вже виплачених сум; зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату індексації недоотриманої пенсії.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 05.02.2016 року позовні вимоги за період з 22.09.2011 року по 30.05.2015 року залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 05.02.2016 року, ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою. В своїй апеляційній скарзі, апелянт ставить питання про скасування ухвали Саратського районного суду Одеської області від 05.02.2016 року та просить апеляційний суд направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позовні вимоги за період з 22.09.2011 року по 30.05.2015 року, виходив з того, що позивачка знала про порушення свого права, починаючи з призначення пенсії, оскільки пенсійні виплати позивачу проводились щомісячно, однак з позовом до суду звернулась лише 30.11.2015 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Частиною 9 ст. 155 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 22.09.2011 року лише 30.11.2015 року.
Слід відмітити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Таким чином, пенсія є періодичним платежем, а тому позивач повинен був дізнатися про порушення його прав Управлінням Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області ще у 2011 році.
ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі зазначає, що не була обізнана з довідкою про складові своєї заробітної плати, а відтак їй не було відомо про неврахування відповідачем інших виплат до складу її пенсії. На підставі зазначеного, апелянт вважає, що строк звернення до суду нею не пропущено.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що лише пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений. При цьому, поважними можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Однак, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивач не була позбавлена можливості самостійно отримати довідку про складові своєї заробітної плати, однак вказаним правом не скористалась.
В свою чергу, позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду за період з 22.09.2011 року, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для залишення поданого позивачем позову за період, що перевищує шестимісячний строк перед зверненням до суду, без розгляду.
Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 05 лютого 2016 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: Т.М. Танасогло
Суддя: О.В. Яковлєв
Судове рішення № 56844965, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 513/1495/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: