Постанова № 56844740, 30.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2016 р. Справа№ 910/28784/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

за участю секретаря судового засідання: Бовсунівської Л.О.,

представників:

від позивача Філатова Н.А., дов. від 06.11.2015 №625/15,

від відповідача Павліченко С.І., дов. 27.01.2016 б/н,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Техноком - 3»

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 (підписане 08.02.2016)

у справі №910/28784/15 (суддя Босий В.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Техноком - 3»

про стягнення 352 211,06 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», або відповідач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Техноком-3» (далі - ТОВ фірма «Техноком-3», або відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 330 402,83 грн, яка складається з: 252 160,27 грн заборгованості за кредитом, 66 722,48 грн заборгованості за процентами та 11 520,08 грн пені.

27.01.2016 позивач подав заяву, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), про збільшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 352 211,06 грн, яка складається з: 242 276,15 грн заборгованості за кредитом, 89 512,68 грн заборгованості за процентами та 20 244,23 грн пені.

Місцевий господарський суд прийняв вказану заяву до розгляду, виходячи з якої розглядав судовий спір.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 позов задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту у сумі 242 276, 15 грн, заборгованість за процентами у сумі 89 512, 68 грн, пеню у сумі 20 422, 23 грн та судовий збір у сумі 5 283, 16 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ фірма «Техноком-3» не надано доказів на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості по поверненню кредиту, а також сплаті процентів за його користування, а відтак, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно застосовано приписи п. 8.3 договору та скасовано максимальний та поточний ліміти. В частині стягнення пені суд позовні вимоги задовольнив на заявлену суму, а саме 20 422,23 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що позичальник має право використовувати овердрафт для здійснення платежів з поточного рахунка до 13.01.2017 включно і зобов'язаний погасити овердрафт до 14.01.2017. З огляду на те, що позивач на направляв відповідачу повідомлення про скасування лімітів, у відповідності до п.8.3 договору овердрафту, дата скасування максимального та поточного лімітів вважається такою, що не настала, а згідно з умовами договору розділу «визначення термінів» дата закінчення строку овердрафту залишилась 14.01.2017.

За твердженнями апелянта оскаржуване рішення не містись посилань на конкретні докази, які підтверджують обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Крім того, скаржник вказує на те, що суд не надав оцінку його ключовим аргументам та не навів жодного правового обґрунтування їх відхилення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2016 прийнято апеляційну скаргу та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 30.03.2016. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28.

Доказом належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали суду від 26.02.2016) - 03.03.2016 (позивачу та відповідачу), долучені до матеріалів справи.

21.03.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач подав відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 30.03.2016 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2014 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та ТОВ фірма «Техноком-3» (позичальник) укладено договір про надання овердрафту №015/322904/192161 (далі - договір), за умовами якого кредитор на умовах договору надає позичальнику протягом строку доступності овердрафту можливість використання овердрафту з поточного рахунка в межах діючого поточного ліміту, внаслідок чого за зазначеним поточним рахунком виникає дебетове сальдо.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що позичальник зобов'язується використовувати овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.7 договору з дотриманням вимог законодавства України, погасити овердрафт, сплатити проценти за користування овердрафтом та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.

Максимальний ліміт за договором складає 450 000 грн у межах якого встановлюється поточний ліміт. Визначення розміру поточного ліміту та порядок його встановлення здійснюється відповідно до п.2.4, 2.5 договору. Поточний ліміт за договором не може перевищувати 90% від середньомісячних надходжень за останні дванадцять календарних місяців на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора (якщо строк наявності відкритого поточного рахунка становить менше дванадцяти місяців, то розрахунок середньомісячних надходжень проводиться з урахуванням фактичного строку наявності відкритого поточного рахунка).

На дату укладання договору поточний ліміт дорівнює максимальному ліміту. Позичальник має право використовувати овердрафт при наявності встановленого максимального ліміту та поточного ліміту. У разі скасування максимального та поточного лімітів позичальник не має право використовувати овердрафт (п.1.3 договору).

Згідно з п.1.4 договору з моменту виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку, кредитор є таким, що надав позичальнику овердрафт. Дебетове сальдо, зафіксоване на поточному рахунку на кінець кожного календарного дня, є заборгованістю позичальника за овердрафтом.

Процентна ставка за користування овердрафтом становить 20% річних. У разі скасування максимального та поточного лімітів згідно підстав, зазначених в п.п.8.2.1-8.2.7 п.8.2 договору, в порядку, передбаченому п. 8.3 договору, з дати скасування лімітів - процентна ставки становить 40% річних (п.4.1 договору).

Відповідно до п. 4.4 договору позичальник сплачує проценти щомісяця в день, що відповідає календарному дню відкриття поточного рахунка, а саме 28 числа (якщо календарний день відкриття поточного рахунка у поточному місяці відсутній, то таке погашення відбувається в останній календарний день поточного місяця) з врахуванням періодів, що зазначені у цьому пункті.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що протягом строку овердрафту позичальник зобов'язаний здійснювати погашення овердрафту не пізніше останнього дня максимального строку безперервного дебетового сальдо.

Якщо останній день максимального строку безперервного дебетового сальдо не є банківським днем, то таке дебетове сальдо має бути погашено в останній банківський день, що передує останньому дню максимального строку безперервного дебетового сальдо.

Всі зобов'язання позичальника щодо погашення будь-якої заборгованості за договором повинні бути виконані не пізніше дати закінчення строку овердрафту.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання ст.ст.1046 - 1057 § 1, 2 «Позика. Кредит» Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частина 1 ст.1049 ЦК країни визначає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору позивачем надавався відповідачу кредит (овердрафт), що підтверджується: звітом №2 оборотно-сальдової відомості по рахунку №26004392079 за період з 14.01.2014 по 03.11.2015, випискою по рахунку ТОВ фірми «Техноком-3» за період з 14.01.2014 по 03.11.2015 за здійсненими операціями.

За умовами договору дата закінчення строку доступності овердрафту - 13.01.2017 включно або інший передостанній день закінчення строку овердрафту (розд. І договору).

За змістом п. 8.1 договору у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за даним договором, обставин, передбачених п. 8.2 договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані, максимальний та поточний ліміти скасовуються, а дата закінчення строку овердрафту є такою, що настала.

Максимальний та поточний ліміт скасовуються при настанні будь-якої з обставин, але не обмежуючись, зокрема, перевищенням позичальником наявності максимального строку безперервного дебетового сальдо (п.п.8.2.6 договору).

Максимальний строк безперервного дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника, що встановлюється в межах строку овердрафту та становить 90 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2014 максимальний та поточний ліміти було скасовано у зв'язку з перевищенням позичальником максимального строку безперервного дебетового сальдо (п.п.8.2.6 п.8.2 договору) та кредитор втратив право користування кредитними коштами у строк до 14.01.2017.

Про скасування максимального та поточного лімітів кредитор повідомляє позичальника шляхом відправлення письмового повідомлення рекомендованим листом. У разі настання обставин, передбачених п.п.8.2.2, 8.2.6-.8.2.8 п.8.2 договору, максимальний та поточний ліміти скасовуються в дату настання однієї з таких обставин. У разі скасування максимального та поточного лімітів з інших підстав, датою скасування максимального та поточного лімітів є дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв'язку при відправленні повідомлення (п.8.3 договору).

Тобто, виходячи з умов договору, у разі настання обставин, передбачених п.п.8.2.6 п.8.2 договору максимальний та поточний ліміти скасовуються з дати настання обставини, а не з моменту направлення та отримання позичальником повідомлення про скасування лімітів.

20.04.2015 позивач звертався до відповідача з претензією №140-0-0-00/8/1046, якою у зв'язку з порушенням позичальником умов договору в частині своєчасного виконання зобов'язань вимагав протягом 30-календарних днів виконати грошове зобов'язання, а саме погасити заборгованість за договором в сумі 261 855,90 грн.

Факт направлення на адресу відповідача претензії від 20.04.2015 №140-0-0-00/8/1046 підтверджується наявними у справі копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чека від 20.04.2015 №9625.

Відповідач зобов'язання по поверненню кредиту, а також сплати процентів за користування ним не виконав, а відтак, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно було застосовано приписи п.8.3 договору та скасовано максимальний та поточний ліміти.

За таких обставин, враховуючи зазначене вище, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами настав.

З доводами скаржника, викладеними в апеляційній скарзі, колегія суддів не погоджується, оскільки вказаний строк користування овердрафтом (до 14.01.2017) передбачений у разі належного виконання позичальником усіх умов договору.

Статтею 629 ЦК передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором та наявності заборгованості по кредиту та процентах за користування кредитом, перевіривши наданий позивачем розрахунок і відповідність його умовам договору та вимогам законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та правомірно стягнув з відповідача 242 276,15 грн заборгованості за кредитом та 89 512,68 грн заборгованості за процентами.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за процентами в сумі 20 422,23 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими Законами та договором.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У п.11.2.1 договору визначено, що позичальник на вимогу кредитора сплачує останньому, в тому числі за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором (крім випадку порушення максимального строку безперервного дебетового сальдо та непогашення овердрафту в кінцеву дату строку овердрафту) - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаних, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

Судом встановлено, що банком проведено нарахування пені за процентами з урахуванням здійснених позичальником часткових оплат, в тому числі з 07.12.2015 по 19.01.2016.

Перевіривши розрахунок, суд першої інстанції задовольнив вимогу позивача повністю та стягнув з відповідача пеню в сумі 20 422,23 грн, з чим погоджується колегія суддів.

Враховуючи викладене вище, виходячи з заявлених позивачем вимог та наведених скаржником заперечень, з огляду на наявні у справі докази та встановлені судом обставини, доводи апелянта спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Техноком - 3» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 у справі №910/28784/15 - без змін.

2. Матеріали справи №910/28784/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.М. Ропій

Н.Ф. Калатай