Рішення № 56843235, 23.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.03.16р. Справа № 904/566/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрніхром", (м. Дніпропетровськ)

до 1) Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект", (м. Миколаїв)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вутмарк-Україна", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 615 363,73 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 45 від 17.02.16р.)

від відповідача-1: ОСОБА_2 - юрисконсульт (дов. № 17/1-6461 від 20.07.15р.)

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (далі-відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вутмарк-Україна" (далі-відповідач-2) про стягнення 615 363,73 грн.

Сума позову складається з наступних сум: за договором № 2 від 23.11.12р. стягнути з Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" 554 688,96 грн. - основний борг, 42 125,96 грн. - пеня, 14 976,59 грн. - інфляційних втрат, 2 872,22 грн. - 3% річних за користування чужими грошовими коштами, за договором поруки стягнути солідарно з Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вутмарк-Україна" суму у розмірі 700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-1 зобов'язань за договором № 2 від 23.11.2012р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар. При цьому, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 перед позивачем, між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки № 01/12/15 від 01.12.15р., відповідно до умов якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання у повному обсязі зобов'язань за договором № 2 від 23.11.12р.

Представник відповідача-1 подав до канцелярії суду відзив (заперечення) на позовну заяву № 17/1-1311 від 16.02.16р., в якому зазначено, що позовні вимоги в частині стягнення боргу у сумі 554 688,96 грн. з відповідача-1 підлягають припиненню, у зв'язку із відсутністю предмету спору у цій частині, а в іншій частині позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. Також, в додатках до відзиву на позов надає заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 17/1-1293 від 16.02.16р., в яких заявляє про припинення зобов'язань по договору № 1 від 20.12.12р. і по договору № 2 від 23.11.12р. шляхом часткового зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме, зобов'язання по договору № 2 від 23.11.12р. зараховується повністю у сумі 554 688,96 грн. і є таким, що припинене повністю, а по договору № 1 від 20.12.12р. лише в частині на суму 554 688,96 грн. і в цієї частині є таким, що припинене, а в частині на суму 6 554 154,45 грн. є не припиненим, тобто не виконаним, по якому існує право вимоги.

Позивачем 04.03.16р. подано до канцелярії суду заперечення № 65 від 04.03.16р. по суті відзиву на позовну заяву № 17/1-1311 від 16.02.16р., в яких зазначає, оскільки у позивача ще не виникло зобов'язання щодо повернення попередньої оплати за договором поставки № 1 від 20.12.12р., а за змістом такого договору, обов'язок позивача полягає у поставці товару, на сьогодні відсутня така умова як однорідність зустрічних зобов'язань відповідача-1 і позивача. Так, зобов'язання з поставки товару з одного боку та перерахування грошових коштів з іншого не є зустрічними однорідними вимогами, а тому не підлягають зарахуванню.

Також, представником позивача у судовому засіданні надано копію відмови від зарахування зустрічних однорідних вимог № 59 від 01.03.16р. з доказами поштового відправлення відповідачу-1. В даній відмові позивач не визнає заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 17/1-1293 від 16.02.16р. вважає даний правочин недійсним. Вказаною заявою де позивач є боржником хоче зробити залік по договору № 1 від 20.12.12р., де Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" взагалі не боржник, а постачальник товару і зобов'язання щодо повернення здійсненої передоплати у сумі 5 614 425,84 грн. по вказаному договору на момент розгляду даної справи у позивача ще не виникло. Також, вказані вимоги товар і гроші не є однорідними, та строк виконання зобов'язання у позивача ще не настав. Останній наполягає на тому, що вказана угода про залік між відповідачем-1 та позивачем є недійсною та такою, що є односторонньою угодою, яка направлена на припинення певних зобов'язань, між вищенаведеними сторонами не існує дві зустрічні однорідні вимоги по двох зобов'язаннях.

23 березня 2016 року Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" подало до суду зустрічну позовну заяву № 17/1-1165 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" про стягнення штрафних санкцій у сумі 18 002,36 грн., з яких 12 545,20 грн. - сума штрафу, 5 457,16 грн. - розмір неустойки.

Розглянувши зустрічну позовну заяву, а також матеріали справи, суд зазначає, що в судовому засіданні 18.02.16р. сторонам, які брали участь у розгляді справи, роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки, в тому числі заявляти відводи, відводи не заявлені. Клопотання про здіснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу від представників позивача та відповідача-1 не подано. Також, від відповідача надано до канцелярії суду відзив (заперечення) на позовну заяву № 17/1-1311 від 16.02.16р. Крім того, в судовому засіданні заслухані пояснення представників позивача та відповідача-1.

Отже, з викладеного вбачається, що розгляд справи № 904/566/16 розпочато по суті, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с. 91).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.16р. у прийнятті зустрічної позовної заяви відмовлено.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, але 23.03.16р. подав до канцелярії суду клопотання № 167 від 22.03.16р., в якому просить розглядати справу без участі уповноваженого представника.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача-1, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрніхром", як постачальник, та Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект", як покупець, було укладено договір № 2.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.15р. включно, а в частині взаємозаліків до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 9.1. договору).

Згідно п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити покупцеві металеву стрічку і дріт, а покупець прийняти та оплатити такий товар на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.п. 2.3., 2.4. договору, якість поставленого товару підтверджується сертифікатом якості. Кількість товару має відповідати зазначеному в узгодженої обома сторонами специфікації та вказано у видатковій накладній.

Пунктом 3.4 договору передбачено, сума договору на момент його підписання становить 78 120,00 грн. в т.ч. ПДВ 13 020,00 грн., згідно специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору. В подальшому сума Договору збільшується при підписанні подальших специфікацій, але при цьому загальна сума договору, складається з сум підписаних обома сторонами специфікацій, не повинна перевищувати 5 000 000, 00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.2. договору та п. 1. додаткової угоди № 4 від 08.04.15р., оплата за кожну партію товару, зазначеної в специфікації № 4/1, виробляється на наступних умовах; 20% передоплати й протягом 5-ти банківських днів від дати виставлення рахунку постачальником, 30% передоплати - після письмового повідомлення постачальника про готовність товару до відвантаження протягом 5-ти банківських днів, що залишилися 50% протягом 10-ти банківських днів з дати поставки товару на склад покупця.

У відповідності до п. 5.1. договору, товар поставляється партіями в кількості, узгодженому сторонами за відповідною специфікацією на поставку партії товару, згідно Правил ІНКОТЕРМС (в редакції 2010р.), на умовах СРТ, Україна, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 42-А, ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект».

Згідно п. 5.2. договору та п. 2. додаткової угоди № 4 від 08.04.15р., термін поставки товару - 45 календарних днів з дати зарахування 20% передоплати на розрахунковий рахунок покупця.

Пунктом 5.3. договору та п. 3. додаткової угоди № 4 від 08.04.15р. встановлено, що на поставлену партію товару разом з товаром постачальник зобов'язаний передати покупцю оригінали наступних документів:

- відвантажувальна накладна - 1 екз.;

- податкова накладна - 1 екз. (в електронному вигляді);

- рахунок-фактура - 1 екз.;

- копію сертифіката якості заводу виробника завірену постачальником - 1 екз. З метою забезпечення можливості формування та подання покупцем податкової звітності у встановлені законодавством терміни. Постачальник зобов'язаний надавати покупцеві в електронній формі податкової накладної, а також розрахунки-коригування до податкових накладних, за якими здійснюється збільшення вартості товарів, оформлені і зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в строк не пізніше 15 календарних днів з, дати виписки (дати виникнення податкових зобов'язань або дати збільшення податкових зобов'язань).

У разі зменшення вартості товарів, постачальник зобов'язаний надати покупцеві розрахунки-коригування до податкових накладних для їх реєстрації в ЄРПН протягом 7 календарних днів з дати виписки таких розрахунків-коригувань до податкових накладних (дати зменшень податкових зобов'язань).

Відповідно до п. 5.4. договору, датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, що підтверджується документами, перерахованими в п. 5.2. договору.

У відповідності до специфікації № 4/1 від 08.04.2015 року, № 4/2 від 24.07.2015 року, № 4/4 від 20.08.2015 року, що є додатками до вищезазначеного договору передбачена поставка товару, а саме: дріт Х20Н80-Н, дріт ХН60ВТ, дріт ХН75МБТЮ.

З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2015 року, на підставі видаткових накладних № 71004 від 07.10.15р. на загальну суму 289 002,00 грн., № 71003 від 07.10.15р. на загальну суму 323 204,16 грн. постачальником був поставлений товар покупцю у відповідній кількості згідно вищевказаних специфікацій.

В свою чергу, Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" взяло на себе зобов'язання сплатити решту суми у розмірі 50% за одержаний товар на протязі 10-ти банківських днів від дати поставки товару, як зазначено в п. 4.2. договору та п. 1. додаткової угоди № 4 від 08.04.15р.

Як зазначено вище, дата передачі товару у повну власність покупцю 07 жовтня 2015 року, відповідно останнім днем по оплаті поставленого товару є 21 жовтня 2015 року, але станом на 02.02.16р. покупець не здійснив оплату за поставлений товар.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача-1 перед позивачем складає у загальному розмірі 554 688,96 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача-1 заборгованість за поставлений товар у загальному розмірі 554 688,96 грн.

Доказів виконання по оплаті на загальну суму 554 688,96 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено наступне: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

01 грудня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрніхром", як кредитор, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вутмарк-Україна", як поручитель, було укладено договір поруки № 01/12/15.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016 року (п. 6.1. договору).

Згідно п. 1.1. договору поруки, за даним договором поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Державним підприємством "Науково-виробничим комплексом газотурбобудування "Зоря-Машпроект" щодо зобов'язань згідно основного договору, укладеного між кредитором та боржником.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки, строк виконання зобов'язання, забезпеченого цим договором, відповідно п. 5.3. до основного договору.

Згідно п. 3.1. договору поруки, передбачений цим договором обов'язок поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми 700,00 грн.

Пунктом 4.2. договору поруки встановлено, що поручитель зобов'язаний сплатити кредитору несплачену боржником суму в строк протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги кредитора шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.

В свою чергу відповідач-2 не виконав умови договору поруки № 01/12/15 від 01.12.2015 року та, на час пред'явлення даного позову - не провів оплату забезпеченого зобов'язання.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 суму у розмірі 700,00 грн.

18 лютого 2016 року представник відповідача-1 подав до канцелярії суду відзив (заперечення) на позовну заяву № 17/1-1311 від 16.02.16р., в якому зазначено, що позовні вимоги в частині стягнення боргу у сумі 554 688,96 грн. з відповідача-1 підлягають припиненню, у зв'язку із відсутністю предмету спору у цій частині, а в іншій частині позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. Також, в додатках до відзиву на позов надає заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 17/1-1293 від 16.02.16р., в яких заявляє про припинення зобов'язань по договору № 1 від 20.12.12р. і по договору № 2 від 23.11.12р. шляхом часткового зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме, зобов'язання по договору № 2 від 23.11.12р. зараховується повністю у сумі 554 688,96 грн. і є таким, що припинене повністю, а по договору № 1 від 20.12.12р. лише в частині на суму 554 688,96 грн. і в цієї частині є таким, що припинене, а в частині на суму 6 554 154,45 грн. є не припиненим, тобто не виконаним, по якому існує право вимоги.

04 лютого 2016 року позивачем подано до канцелярії суду заперечення № 65 від 04.03.16р. по суті відзиву на позовну заяву № 17/1-1311 від 16.02.16р., в яких зазначає, оскільки у позивача ще не виникло зобов'язання щодо повернення попередньої оплати за договором поставки № 1 від 20.12.12р., а за змістом такого договору, обов'язок позивача полягає у поставці товару, на сьогодні відсутня така умова як однорідність зустрічних зобов'язань відповідача-1 і позивача. Так, зобов'язання з поставки товару з одного боку та перерахування грошових коштів з іншого не є зустрічними однорідними вимогами, а тому не підлягають зарахуванню.

Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" не доведено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" спростовано факт наявності зустрічних однорідних вимог між сторонами, а також факт зарахування таких вимог в сумі основного боргу 554 688,96 грн.

У разі порушення більш ніж на 30 календарних днів, терміну оплати товару, покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період нарахування пені, від суми заборгованості (п. 6.2. договору).

У відповідності до п. 6.8. договору, неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором, нараховуються на протязі всього періоду порушення.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 42 125,96 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача-1 інфляційні втрати у сумі 14 976,59 грн. та 3 % річних у сумі 2 872,22 грн., згідно розрахунку, який доданий до позовної заяви (а.с. 12).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідають вимогам чинного законодавства, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а саме: 3% річних у сумі 2 872,22 грн. та інфляційні втрати у сумі 14 976,59 грн.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (54018, м. Миколаїв, пр-т. Жовтневий, 42 а; ідентифікаційний номер 318213814011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" (49006, м. Дніпропетровськ, пр-т. Пушкіна, 40-Б; ідентифікаційний номер 326139204622) - 554 688 (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім ) грн. 96 коп. основного боргу, 42 125 (сорок дві тисячі сто двадцять п'ять) грн. 96 коп. пені, 14 976 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 59 коп. інфляційних втрат, 2 872 (дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 22 коп. 3% річних, 9 230 (дев'ять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 46 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути солідарно з Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (54018, м. Миколаїв, пр-т. Жовтневий, 42 а; ідентифікаційний номер 318213814011) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вутмарк-Україна" (49006, м. Дніпропетровськ, пр-т. Пушкіна, 40-Б; код ЄДРПОУ 38114320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" (49006, м. Дніпропетровськ, пр-т. Пушкіна, 40-Б; ідентифікаційний номер 326139204622) - 700 (сімсот) грн. 00 коп. - боргу (згідно п. 3.1. договору поруки).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.03.16р.

Суддя ОСОБА_3