Ухвала суду № 56842797, 29.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13893/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

29 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправними бездіяльності і рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року ОСОБА_3 (далі - Позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни (далі - Відповідач, Уповноважена особа») про:

- визнання протиправними бездіяльності та рішення Уповноваженої особи щодо невключення ОСОБА_3 до реєстру кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк»;

- зобов'язання Відповідача внести вимоги Позивача до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2016 року позов задоволено частково - визнано протиправним рішення Уповноваженої особи щодо невключення вимог Позивача до Реєстру акцептованих кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», які викладено в листах №15-6566 від 10.04.2015 року та №15-12118 від 21.05.2015 року; зобов'язано Відповідача включити вимоги ОСОБА_3 до Реєстру акцептованих кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем було своєчасно та у межах встановленого законом тридцятиденного строку подано заяву про включення до реєстру кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», у зв'язку з чим відмова Уповноваженої про включення Позивача до реєстру акцептованих кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» є безпідставною. Разом з тим, відсутність доказів допущення Відповідачем пасивної поведінки свідчить, на переконання суду першої інстанції, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у вказаній частині нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Наголошує на неврахуванні судом першої інстанції неможливості подання заяви про задоволення вимог кредиторів до опублікування оголошення про початок ліквідації банку та факту реєстрації банком другої заяви Позивача про задоволення вимог кредиторів після закінчення тридцятиденного строку.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, явку представника не забезпечив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення повноважних представника відповідача, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що між Позивачем та ПАТ «ВіЕйБі Банк» укладено договори банківського вкладу від 07.08.2013 року №631580/2013 (а.с. 11), від 07.08.2013 року №26205050004261 (а.с. 12), від 07.08.2013 року №631593/2013 (а.с. 13), від 07.08.2013 року №26203050004263 (а.с. 14), від 21.01.2013 року №515594/2013 (а.с. 15), від 21.01.2013 року №26208050003560 (а.с. 16), від 19.06.2013 року №60086/2013 (а.с. 17), від 19.06.2013 року №26200050004052 (а.с. 18), від 19.06.2013 року №600855/2013 (а.с. 19), від 19.06.2013 року №2620505001703 (а.с. 20), від 07.08.2013 року №631585/2013 (а.с. 21), від 07.08.2013 року №26204050004262 (а.с. 22), від 22.07.2013 року №621597/2013 (а.с. 23), від 22.07.2013 року №26205050004205 (а.с. 24), від 07.05.2014 року №788687/2014 (а.с. 25), від 07.05.2014 року №26202050005229 (а.с. 27). Крім того, між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та Позивачем укладені договори банківського рахунку від 24.03.2011 року №040000060272 (а.с. 28) та від 18.06.2013 року №040000329901 (а.с. 29).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 року № 733 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 року № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно якого з 21.11.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 128 з 24.11.2014 року у зв'язку з сімейними обставинами провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування Джуса Юрія Микитовича повноваження уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк» передано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування Славкіній Марині Анатоліївні.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «ВіЕйБі Банк», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення № 35 від 17.02.2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» до 20.03.2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до 20.03.2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи ФГВФОу на ліквідацію банку», згідно якого було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно.

Крім того, у подальшому виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 22.02.2016 року № 213 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» на два роки до 19.03.2018 року включно. При цьому відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк» - Відповідача, на два роки до 19.03.2018 року включно.

У лютому 2015 року Позивач звернувся до Уповноваженої особи із заявою про повернення депозитних коштів в сумі, що перевищують 200 000,00 грн. (а.с. 30).

Листом від 10.04.2015 року №15-6566 (а.с. 32) Відповідач повідомив ОСОБА_3, що оскільки кредиторські вимоги подані Позивачем до дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідації банку та призначення уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку, останньому рекомендується повторно подати кредиторські вимоги у строк до 24.04.2015 року включно у будь-який зручний спосіб.

У зв'язку з отриманням зазначено листа ОСОБА_3 21.04.2015 року (а.с. 34) направлено на адресу Уповноваженої особи заяву про задоволення вимог кредитора, яку, згідно наявних у матеріалах справи копій транспортної накладної №КМЕ-155110 (а.с. 34) та довідки ТОВ «Планета-БСВ» від 03.07.2015 року №07 (а.с. 39), отримано представником Відповідача 22.04.2014 року.

Водночас, листом від 21.05.2015 року №15-12118 (а.с. 35) Уповноважена особа повідомила ОСОБА_3, що оскільки ПАТ «ВіЕйБі Банк» отримано зареєстроване за №012342-г звернення лише 28.04.2015 року, заява є такою, що подана з порушенням встановленого ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тридцятиденного терміну, а відтак вимоги, викладені в останній, вважаються погашеними.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 2, 26, 27, 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. 228 ЦК України, ст. ст. 1, 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а також затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки рішення Уповноваженої особи про віднесення договору до нікчемного прийнято без достатніх на те підстав, а тому позовні вимоги до Відповідача-1 є правомірними.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон).

Частиною першою статті 3 Закону визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Частина 1 ст. 26 Закону визначає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно ч. 5 ст. 27 Закону протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Приписи ст. 45 Закону визначають, що Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону 1. Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що положеннями чинного законодавства у сфері гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано порядок звернення кредиторів із вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами, що перевищують розмір гарантованої суми відшкодування, зокрема, щодо включення їх до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів і відсотків, та правові підстави задоволення Фондом таких вимог.

Колегія суддів погоджується з твердженням Апелянта, що порушення кредитором установленого законодавством тридцятиденного строку для звернення з вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами виключає наявність правових підстав для їх прийняття уповноваженою особою Фонду за умови дотримання Фондом порядку оповіщення кредиторів про ліквідацію банку.

Водночас, зі змісту вищевикладених норм вбачається, що останні не містять обмежень щодо подання заяв про внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів раніше строку розміщення інформації про початок процедури ліквідації банку, а лише встановлює наслідки пропуску строку.

Аналогічна позиція підтримується Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 06.11.2014 року у справі №К/800/16114/14.

Крім того, відповідно метою Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що подання позивачем заяви раніше обумовленого строку не може бути підставою для позбавлення її законних прав на включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів як вкладника банку.

Як було встановлено раніше та не заперечується сторонами, останнім днем заявлення кредиторами своїх вимог до ПАТ «ВіЕйБі Банк» було 24.04.2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 Цивільного кодексу України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Відтак, подання до служби кур'єрської доставки 21.04.2015 року заяви про задоволення вимог кредиторів свідчить про безумовне дотримання Позивачем встановленого чинним законодавством строку заявлення своїх вимог до банку. При цьому, як вірно підкреслив суд першої інстанції, матеріалами справи підтверджується отримання ПАТ «ВіЕйБі Банк» вказаної заяви 22.04.2015 року.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що несвоєчасна реєстрація Уповноваженою особою заяви Позивача, поданої до відділу зв'язку 21.04.2015 року та отриманої Відповідачем 22.04.2015 року, не може породжувати жодних негативних правових наслідків для ОСОБА_3, яким положення Закону щодо строку заявлення кредиторських вимог дотримані у повному обсязі.

Посилання Апелянта на те, що зобов'язання Уповноваженої особи включити вимоги Позивача до Реєстру акцептованих кредиторів матиме наслідком порушення порядку відшкодування та повернення коштів вкладникам, що встановлені Законом, судова колегія оцінює критично, регламентовані законодавцем строки формування Реєстру акцептованих вимог кредиторів не можуть позбавити особу права на доступ до правосуддя, а вирішення спорів щодо акцептування вимог кредиторів імперативним приписом Закону покладено на суд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Крім іншого, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 року задоволено клопотання Уповноваженої особи та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2016 року у розмірі 80,39 грн. до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписи ч. 2 ст. 88 КАС України визначають, що витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Відповідача суми відстроченого до ухвалення рішення судового збору у розмірі 80,39 грн.

Керуючись ст.ст. 88, 94, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправними бездіяльності і рішення та зобов'язання вчинити дії - без змін.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни (код ЄДРПОУ 19017842) суму відстроченого до ухвалення рішення у справі судового збору у розмірі 80 (вісімдесят) гривень 39 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.