Постанова № 56842306, 24.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року Справа № 876/6838/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Снятинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Снятинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ДПІ у Снятинському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області 25.02.2015 року звернулася в суд з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1, в якому просила стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу в розмірі 10611,60 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в дохід бюджету заборгованість у сумі 610 (шістсот десять) грн. 60 коп. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Снятинському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить частково задоволений позов задовольнити в частині стягнення 10000 грн., визначених рішенням про застосування штрафних санкцій від 29.09.2014 року №000014/0912-22/2529922016.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції не врахував те, що відповідач здійснював реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на горілчані напої.

У судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу від 11.09.2014 року за № 120-П про проведення фактичних перевірок, направлення на перевірку від 11.09.2014 року №235, №236 посадовими особами Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку магазину "Продукти", що розташований за адресою вул. 24 Серпня, смт. Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область, який належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1.

В ході перевірки, встановлено порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування цін товару (послуг) та облік їх кількості (реалізовано горілку "Франківська "Люксова" 0,5 л, а на чеку вибито горілка "Франківська "Срібляста"); не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, які зазначені в денному звіті РРО, порушення порядку використання торгового патенту (торговий патент знаходився у недоступному для огляду та доступу місці); порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями вітчизняного виробництва за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на горілку.

Результати перевірки відображені у акті перевірки №0117/09/19/22/02/26/2529922016 від 12.09.2014 (а.с.9-10) на підставі якого позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.09.2014 року за №0002282201 про застосування штрафних санкцій в розмірі 489, 60 грн., з яких: 1 грн. штрафних санкцій застосована за порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; 403, 60 грн. - штрафних санкцій за порушення п. 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", 85,00 грн. - штрафних санкцій за порушення п. 11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та №0002312201 про застосування штрафних санкцій в розмірі 122,00 грн. за порушення пп. 267.6.1 ст. 261 Податкового кодексу України.

Крім того, за порушення порядку роздрібної торгівлі алкогольними напоями відповідачем згідно ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" прийнято рішення №000014/09-12-22/2529922016 від 29.09.2014 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10000,00 грн.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з правомірності винесених податкових повідомлень - рішень від 29.09.2014 року № 0002282201 та №0002312201. Разом з тим зазначив, що у позивача відсутні належні докази, які б підтверджували факт реалізації горілчаних виробів за ціною, нижчою від встановлених мінімальних оптово - відпускних або роздрібних цін, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій в сумі 10000 грн.. відмовлено за недоведеністю.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується частково, виходячи з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 29.09.2014 року №0002312201 то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 122,00 грн.

Судом встановлено, що штрафна санкція застосована податковим органом в зв'язку з встановленим під час здійснення перевірки фактом порушення порядку використання торгового патенту, а саме - торговий патент знаходився в недоступному для огляду місці.

Твердження відповідача про те, що відповідальність за дане правопорушення скасовано, так як стаття 125 Податкового кодексу України на час розгляду справи в суді виключена на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року, колегія суддів не враховує, оскільки штрафна санкція за зазначене порушення застосована згідно податкового повідомлення-рішення №0002312201 від 29.09.2014 у період, коли положення статті 125 Податкового кодексу України були чинними.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0002282201 від 29.09.2014 року колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Тобто, суть програмування найменування товару полягає в тому, що кожному товару присвоюється слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб'єкта господарювання.

З огляду на викладене, невірне зазначення найменування товару при його продажу є порушенням режиму попереднього програмування та не дозволяє ідентифікувати товар, який продається.

При цьому суд першої інстанції вірно врахував, що Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не містить положень, які б дозволяли звільнити суб'єкта господарювання від відповідальності за порушення використання режиму попереднього програмування найменування товару у разі допущення відповідної помилки безпосередньо при такому попередньому програмуванні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що позовні вимоги в частині стягнення штрафних фінансових санкцій в розмірі 403,60 грн. та застосування до відповідача суми штрафних санкцій в розмірі 85,00 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Надаючи правову оцінку щодо правомірності винесення рішення №000014/0912-22/2529922016 від 29.09.2014 року про застосування штрафних санкцій в сумі 10000,00 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Підставою для винесення оскаржуваного рішення слугував висновок податкового органу про реалізацію відповідачем горілки Франківська «Люксова» 0,75 л. міцністю 40% об. алк. по ціні 12,50 грн. за пляшку; контрольна стрічка №1335 від 03.07.2014 р. згідно чека №1055 о 22:13 год. реалізовано горілку «Немирів» 0,5 л. 40% об. алк. по ціні 5,00 грн.; контрольна стрічка №1341 від 10.07.2014 р. чек №1125 о 18:43 год. реалізовано горілку «Преміум Хортиця» 0,7 л. 40% об. алк. по ціні 11,50 грн., по чеку №1125 реалізовано три пляшки горілки «Преміум Хортиця» 0,7 л. 40% об. алк. на суму 34,30 грн.;

Спірні правовідносини регулюються положеннями Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон № 481/95-BP), № 71-VIII та № 76-VIII та ПК України, а також постановою КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» № 957 від 30.10.2008 (далі - Постанова КМУ № 957).

Колегія суддів зазначає, що торгівля коньяком, алкогольними напоями, виготовленими за коньячною технологією, горілкою та лікеро-горілчаними виробами відповідно до положень Закону № 481/95-BP може здійснюватися лише за цінами, не нижчими від установлених мінімальних роздрібних цін, оскільки за порушення норм цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі цими напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни.

Відповідно до ч.10 ст.18 цього Закону, КМУ надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою КМУ № 957 установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком та зобов'язано Державну фіскальну службу установити в межах своїх повноважень контроль за дотриманням державної дисципліни цін суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, які здійснюють оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями за наявності у них ліцензій.

Згідно постанови КМУ №957 від 30.10.2008р. із змінами та доповненнями за пляшку горілки ємкістю 0,5 л. міцністю 40% об.алк. становить 34,90 грн., за 0,7 л. 40% об. алк. 48,86 грн. та за 0,75 л. 40% об. алк. - 51,35 грн.

В примітках вказаного додатку зазначено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Відповідно до ст.17 Закону № 481/95-BP, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Крім цього, доказів оскарження вищевказаного рішення суду не подано, отже, останнє вважається узгодженим.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відмовивши в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 10000,00 грн.

При вказаних обставинах вимоги апелянта є підставними та підлягають до задоволення.

В зв'язку з наведеним постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року в справі № 809/856/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ДПІ у Снятинському районі в цій частині задовольнити.

У відповідності до ст. 69 ч. 1, 2 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 196, 198 п. 3, 202, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Снятинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року у справі №809/856/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов в цій частині задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в дохід бюджету заборгованість у сумі 10000,00 грн.

В решті постанову залишити без змін.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Постанова у повному обсязі складена 29.03.2016 року.