Ухвала суду № 56842283, 24.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 р. Справа № 876/6749/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Созанського С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 14.04.2015 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Тернопільської митниці ДФС, в якому просив скасувати постанову Тернопільської митниці ДФС України у справі про порушення митних правил №0027/40300/15 від 24.03.15 року.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2015 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову Тернопільської митниці в справі про порушення митних правил № 0027/40300/15 від 24 березня 2015 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 9331 гривня 11 копійок.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Тернопільська митниця ДФС України оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним у справі доказам щодо незаконного переміщення автомобіля позивачем на територію України. Відповідно до абзацу другого та четвертого п. 6 Постанови документами, що містять неправдиві дані, є зокрема такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх-відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку перемішуються не відповідають дійсності. Отже зазначає, що переміщення автомобіля через митний кордон України шляхом надання визначених законодавством документів, без яких не можливо отримати дозвіл органу доходів і зборів на пропуск такого автомобіля, та які містять неправдиві відомості, зокрема, про відправника, отримувача, вартість автомобіля, є незаконним.

У судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що з липня 2013 року згідно з митною декларацією №403000000/2013/904342 від 22 липня 2013 року через пункт пропуску "Краківець - Корчова" Львівської митниці позивач ввіз на митну територію України в митному режимі імпорт вантажний автомобіль RENAULT KANGOO, 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_1. Як підставу для переміщення цього автомобіля він подав фактуру б/н від 22 липня 2013 року.

24 липня 2013 року ПП «ВестТерн-М» в особі директора (керівника) Мацюри Валерія Вілійовича через особу, уповноважену на декларування, - агента з митного оформлення TOB «Ласт Лайн» Бережанського О.М., було заявлено до митного контролю та митного оформлення в митному режимі імпорт вантажний автомобіль RENAULT KANGOO, 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_1, загальною фактурною вартістю 1200 євро, що за курсом Національного банку України на день подання митної декларації митниці становить 12641,73 грн.

Згідно з митною декларацією № 403000006/2013/301750 від 24 липня 2013 року в графі 45 заявлено митну вартість товару 15275,42 грн., а у гр. 47 та гр. В нарахування та сплату митних платежів, що становить по ввізному миту 1527,54 грн., податку на додану вартість 3360,59 грн.

В ході проведеної Тернопільською митницею перевірки, 30 грудня 2014 року органом доходів і зборів отримано лист-відповідь митних органів Республіки Польща від 19 грудня 14 року за № 450000-IMPW-L353010E0031282 та встановлено, що вартість автомобіля RENAULT KANGOO, 2006 року випуску № кузова НОМЕР_1 становить 10000 польських злотих, що за курсом Національного банку України на день подання митної декларації митниці становить 24995,31 грн. На підставі зазначеного нараховані митні платежі повинні становити по ввізному миту 2499,53 грн., по податку на додану вартість - 5 498,97 грн. Загальна сума неправомірного зменшення розміру належних до сплати митних платежів становить 3110,37 грн., у т.ч. по ввізному миту 971,99 грн., по податку на додану вартість - 2 138,38.

Постановою в справі про порушення митних правил № 0027/40300/15 від 24 березня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 9331 гривня 11 копійок.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил є неправомірною , так як позивач виконував лише функцію перевізника і не є суб»єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України для накладення адміністративного стягнення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно з частиною 1 статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення визначені статтями 468 - 485 Митного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 459 Митного кодексу України загальним суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення митних правил вважається особа, яка досягла 16-річного віку, а при вчиненні порушення митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Разом з тим, з врахуванням диспозицій статей 468 - 485 Митного кодексу України суб'єктами певних порушень митних правил можуть бути лише спеціальні суб'єкти, тобто особи, які крім загальних ознак, визначених частиною 2 статті 459 Митного кодексу України, наділені певними додатковими ознаками.

Відповідно до ст. 485 МК України порушенням вважається заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Частиною 1 статті 485 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, за відсутності ознак злочину, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог пункту 8 частини 1 статті 4 та частини 8 статті 264 Митного кодексу України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.

Натомість, позивач до таких не належить, оскільки, як видно із згаданих вище документів, товар - вантажний автомобіль RENAULT KANGOO, 2006 року випуску № кузова НОМЕР_1, ввозився на митну територію України ПП "Весттерн-М" та декларувався вказаним підприємством згідно з митною декларацією № 403000006/2013/301750 через особу уповноважену на декларування - митного брокера ТОВ "Ласт Лайн" Бережанського О.М., а позивач лише виконував функцію перевізника, а відповідно не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та не може нести адміністративну відповідальність за вчинення такого.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи обставини справи, судом першої інстанції вірно встановлено, що надання ОСОБА_1 органу доходів і зборів у пункті пропуску "Краківець - Корчова" фактури б/н від 22 липня 2013 року не може свідчити про спрямованість дій позивача на неправомірне зменшення розміру належних до сплати митних платежів, що є обов'язковою ознакою порушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Окрім цього, не має належних і допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 незаконно ввіз на територію України автомобіль RENAULT KANGOO, 2006 року випуску № кузова НОМЕР_1.

Суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2015 року у справі №607/6314/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 29.03.2016 року.