Постанова № 56841840, 30.03.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/224/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Шембелян В.С.,

при секретарі судового засідання - Олійник О.А.,

за участю

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Ганзій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними дій, скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, (далі - відповідач, Старобільська ОДП ГУ ДФС у Луганській області), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 15.03.2016 № 334/1216/НОМЕР_1 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", в частині недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", наявній податковій інформації про доходи отримані із законних джерел.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона з 04.02.2015 працює на посаді головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій управління Пенсійного Фонду України в Біловодському районі. Старобільською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області відносно позивача проведено перевірку відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади". За результатами перевірки відповідачем складено висновок від 15.03.2016 № 334/1216/НОМЕР_1 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", яким встановлено недостовірність відомостей зазначених в декларації про майно, доходи та витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік з урахуванням письмових пояснень та підтверджувальних документів вартість майна не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Позивач з таким висновком не згодна та вважає, що нею не було приховано факту наявності майна, перевірка здійснена поверхнево, до уваги не було взято пояснення, не враховано правовий режим майна та доходи членів сім'ї.

Позивач вказує, що транспортний засіб NISSAN QASHQAI 2012 року випуску був зазначений в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру в 2013, придбаний за договором купівлі - продажу від 01.03.2013 № БУ-23, автомобіль з моменту купівлі находиться у спільному використані. Чоловік позивачки станом на 01.03.2013 працював на посаді програміста на фармацевтичні фабриці КПЛО «Фармація». На придбання транспортного засобу були витрачені власні заощадження родини за період перебування у шлюбі на момент придбання транспортного засобу, сукупний доход родини позивача становив 308 494,31 грн, Такі ж пояснення були надані позивачем до податкового органу.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові, просила позов задовільнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав заперечення в яких зазначив, що процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки в межах Закону України "Про очищення влади" чітко регламентована Порядком № 563 від 16.10.2014 та № 1100 від 03.11.2014. У відповідності до вказаних Порядків податковим органом направлено запити для перевірки правильності відображення держслужбовцем у декларації належного йому майна та майнових прав. Перевіркою встановлено відповідність зазначення вказаних даних. Другим етапом є перевірка відповідності вартості придбаного майна доходам, отриманим із законних джерел. При цьому перевірка доходів членів сім'ї не здійснюється, так як це не передбачено відповідними Порядками. Вважав, що податковий орган правомірно склав висновок від 15.03.2016, у якому зазначено про невідповідність вартості придбаного майна, доходам, отриманим із законних джерел. У висновку вказано на пояснення ОСОБА_1 про джерела доходу на придбання транспортного засобу, а саме зазначено, що нею використані власні заощадження, а також заробітна плата та інший дохід її чоловіка. У зв'язку із зазначеним просив у задоволенні позову до Старобільської ОДПІ відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Згідно з пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини 2 статті 17 КАС України).

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 09.07.2003 прийнято присягу державного службовця, з 29.07.1996 по 10.11.2014 позивач працювала у Головному управлінні статистики у Луганській області. З 04.02.2015 призначена на посаду головного спеціаліста відділу з призначення пенсій, відповідно до наказу Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі у Луганській області від 18.08.2015 № 21-ос переведена на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій (а.с.72-75).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 30.06.2015 звернулася до начальника Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі у Луганській області із заявою про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682 (далі - Закон № 1682) (а.с. 76).

Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області направило до Біловодського відділення Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області запит про проведення перевірки, передбаченої Законом № 1682-VII, відносно ОСОБА_1 (а.с. 65).

Результати перевірки Біловодським відділенням Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області оформлено у вигляді висновку від 15.03.2016 № 334/1216/НОМЕР_1. У висновку зазначено, що з урахуванням письмових пояснень гр. ОСОБА_1 та підтвердних документів встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, вказаних гр. ОСОБА_1 у декларації (а.с.64).

Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області звернулось до Біловодського відділення Старобільскої ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області із запитом від 16.03.2016 № 557/01-23 щодо проведення додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII стосовно ОСОБА_1 (а.с. 70), на який відповідачем надано відповідь від 28.03.2016 № 612/9/1216-17-09 про відсутність підстав для проведення додаткової перевірки, оскільки додаткової інформації щодо відомостей, які підлягали перевірці згідно із пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII, для проведення додаткової перевірки від гр. ОСОБА_1 до Старобільської ОДПІ не надходило (а.с.59).

Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимогам, з урахуванням викладених нею обставин, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

У частині восьмій статті 3 Закону № 1682 зазначено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої, доходам, отриманим із законних джерел.

Відтак, одним із методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей або ж встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.

Підстави й порядок проведення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб також визначаються Законом України "Про очищення влади".

Так, частиною 1 статті 4 Закону № 1682 встановлено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині 4 статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною 3 або 4 статтею 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Таким чином, посада головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганській області, яку займає ОСОБА_1, відноситься до посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади відповідно до Закону № 1682-VII, та щодо якої проводиться перевірка достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на вказаній посаді, доходам, отриманим із законних джерел, як це встановлено пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682.

Згідно з частиною четвертої статті 5 Закону № 1682 організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Відповідно до частини п'ятої вказаної статті перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно з частиною 10 статті 5 Закону № 1682 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 "Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади" затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 563) та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Відповідно до Переліку органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону № 1682, затвердженого постановою КМУ № 563 від 16.10.2014, обов'язок зі здійснення перевірок відомостей щодо заборон, які можуть бути застосовані до осіб у частині недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у поданих ними деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини 1 статті 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, покладено на Державну фіскальну службу України (надалі ДФС). Зазначене також відповідає повноваженням ДФС, які визначені підпунктом 92-1 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМУ № 236 від 21.05.2014, згідно з яким ДФС відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку достовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 563 перевірки проводяться апаратом ДФС, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка.

Згідно з підпунктами 19, 20 Порядку № 563 з метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи.

Пунктами 27, 28 Порядку № 563 визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у пункті 27 цього Порядку, та підтверджені документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

Пунктом 35 Порядку № 563 передбачено, що якщо відповідь/висновок/копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов'язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

Міністерством фінансів України наказом № 1100 від 03.11.2014 затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 1100), яким визначено процедуру проведення органами ДФС перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частиною п'ятою статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у підпунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону № 1682, у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Відповідно до абз. 2 пункту 1 Порядку № 1100 його дія поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи, визначені частиною 4 статті 5 Закону № 1682. Перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.

Пунктом 3 Порядку № 1100 встановлено загальний алгоритм проведення органами ДФС перевірки, який включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною 4 статті 5 Закону № 1682, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтверджуваних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

- порівняльному аналізі наявної інформації з метою засування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтверджуваних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону № 1682, за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Як передбачено пунктом 4 Порядку № 1100 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна, вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Пунктом 12 Порядку № 1100 також визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджувані документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1100 висновок про результати перевірки, підписаний керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), який проводив перевірку, надсилається керівнику органу, передбаченому частиною 4 статті 5 Закону № 1682, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Статтею 9 Закону № 1682 встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього закону оскаржуються в судовому порядку, а у відповідності до абз. 2 пункту 11 статті 5 цього ж Закону висновок про результати перевірки достовірності відомостей, визначених пунктах 1, 2 частини п'ятої статті 5 може бути оскаржений особою в судовому порядку. Аналогічні положення закріплено у пункті 39 Порядку № 563.

Судом встановлено, що перевірку щодо ОСОБА_1 проведено Біловодським відділенням Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, яка є повноважним органом на проведення такої перевірки, відповідно до приписів частини 7 статті 5 Закону № 1682, пункту 2 Порядку № 563, Переліку органів, що проводять перевірку, підпунктом 92-1 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України.

Дослідженням змісту оскаржуваного висновку встановлено, що для проведення перевірки податковим органом отримано запит про перевірку, копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, а також копії заяви про проведення перевірки, паспорта, трудової книжки, картки фізичної особи - платника податків, надсилалися запити про надання відомостей про ОСОБА_1 до Центральної бази даних ДФС України щодо отриманих доходів та перебування в якості посадової особи чи засновника підприємств, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, відділу Держгеокадастру у Біловодському районі Луганської області, територіального сервісного центру 4443 регіонального сервісного центру МВС України в Луганській області.

У висновку зазначено, що перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 у декларації вказано достовірні відомості щодо наявності майна, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, які відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1 За результатами проведеної перевірки гр. ОСОБА_1 та з урахуванням письмових пояснень також встановлено, що вартість майна, вказаного у декларації, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані гр. ОСОБА_1 із законних джерел, а саме: гр. ОСОБА_1 перебуває на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, з 09.07.2003 по 10.11.2014 та з 04.02.2015. ОСОБА_1 придбано 09.03.2013 автомобіль марки NISSAN QASHQAI, 2012 року випуску, об'єм двигуна - 1997 куб. см вартістю 171 000 грн. Сума нарахованого доходу ОСОБА_1 за період з 01.04.1999 по 31.12.2012 згідно з відомостями ЄДР фізичних осіб ДФС України складає 122046,89 грн, в тому числі податок на доходи фізичних осіб у сумі 11816,03 грн. В поясненнях зазначено, що джерелом доходу на придбання автомобіля є власні заощадження, а також заробітна плата та інший дохід її чоловіка ОСОБА_4.(а.с.64).

Судом установлено, що при проведенні перевірки фіскальним органом на виконання вимог підпункту 5 пункту 3 Порядку № 1100 отримано пояснення ОСОБА_1, в яких зазначено, що з 2003 вона працювала в органах державної влади. Сума заробітку з 2003 по лютий 2013 складає 122658,42 грн. Сума заробітку її чоловіка ОСОБА_4 з реєстрації шлюбу, тобто з 2005 по лютий 2013 складає 194240,11 грн. А загальний дохід родини за вказаний період складає 316898, 53 грн. Також джерелом доходів на придбання автомобіля є продаж попереднього транспортного засобу NISSAN NOTE в 2013, який був зареєстрований за її чоловіком ОСОБА_4 (а.с. 68,69).

Інформація про доходи членів сім'ї декларанта підтверджуються даними, що містяться в індивідуальній відомості про застраховану особу (Форма ОК-5 ПФУ) (а.с. 25-35).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржений висновок фіскального органу у відповідності з вимогами частини третьої статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідачем висновок прийнято без дотримання вимог щодо обґрунтованості та пропорційності рішення суб'єкта владних повноважень.

Податковий орган при проведенні перевірки керувався пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682 та абз. 2 пункту 1 Порядку № 1100, якими не передбачено дослідження розміру та джерел доходів членів сім'ї та близьких родичів особи, щодо якої ведеться перевірка.

Проте, суд зазначає, що обґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень передбачає урахування останнім усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та індивідуальний підхід до особи, стосовно якої прийнято рішення (вчинено дію).

ОСОБА_1 з 22.01.2005 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4, про що зроблено запис № 6 в книзі реєстрації актів про одруження про що відділом реєстрації актів цивільного стану Біловодського РУЮ Луганської області, видано свідоцтво про одруження. (а.с 37).

Сума загального доходу родини ОСОБА_4 з 2005 по лютий 2013 складає 316898, 53 грн, що підтверджується даними, що містяться в індивідуальній відомості про застраховану особу (Форма ОК-5 ПФУ) (а.с. 25-35).

Свідок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 пояснив, що з ОСОБА_1 він перебуває у шлюбі з 2005 року. В 2009 році їхньою родиною було придбано автомобіль NISSAN NOTE 2008 року випуску, який був зареєстрований на нього, дана інформація відображалась ОСОБА_1 у деклараціях з 2009 по 2012рр. Далі їхньою родиною в 2013 року на заощаджені кошти родини та кошти від продажу автомобіля був придбаний інший транспортний засіб марки NISSAN QASHQAI, 2012 року випуску, об'єм двигуна - 1997 куб. см. Дана операція також була відображена ОСОБА_1, в декларації за 2013 рік.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно частиною 1 статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у розділі П "Відомості про доходи" декларації зазначаються відомості про суми одержаного (нарахованого) доходу декларантом та членів сім'ї. Доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у рядку 17 (стовб. 2) декларації зазначається сукупний розмір оподатковуваного доходу одержаного членами сім'ї декларанта від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Враховуючи, що в оскаржуваному висновку не зазначено, сукупного доходу членів сім'ї, отриманого із законних джерел. Відповідно, не проводиться порівняння суми доходу отриманого із законних джерел з сумою витрат на придбання майна.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями частини 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, згідно зі змістом частини другої статті 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) застосовується до осіб, які брали участь в управлінні державними справами своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, тобто до осіб, які підлягають перевірці, повинен застосовуватися принцип індивідуальної вини.

На необхідності дотримання принципу індивідуальної вини при проведенні люстраційних заходів наголошується й у Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 27 червня 1996 року № 1096 "Про заходи щодо позбавлення від спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем". Зокрема, у ній зазначено, що люстраційні заходи можуть бути сумісними з принципами демократичної та правової держави, якщо буде дотримано принцип індивідуальної вини, яка має бути доведена в кожному конкретному випадку, а особі, яка піддається люстраційній процедурі, буде гарантовано право на захист, презумпція невинуватості та право на оскарження до суду (пункти 12, 13).

Установлені зазначеною Резолюцією № 1096 підходи до проведення люстрації знайшли свій розвиток у практиці Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ).

Так, у рішенні "Любох проти Польщі" ЄСПЛ наголошує, що люстраційна процедура не може слугувати покаранням, оскільки це прерогатива кримінального права. Якщо норми національного закону допускають упровадження обмеження прав, гарантованих Конвенцією, то такі обмеження мають бути достатньо індивідуальні. Люстраційні процедури мають відповідати критеріям доступності, а при розгляді справ про люстрацію мають бути дотримані всі стандарти справедливого судового розгляду та вимог, передбачених статтею 6 Конвенції щодо кримінальних проваджень. Зокрема, особі, яка піддається люстрації, мають бути забезпечені всілякі гарантії, притаманні кримінальному переслідуванню. Такою гарантією передусім має бути презумпція невинуватості (пункт 61).

У даному випадку суд приходить до висновку, що фіскальним органом перевірку відносно ОСОБА_1 проведено формально, без дотримання принципів презумпції невинуватості та індивідуальної вини, оскільки при проведенні перевірки, незважаючи на зазначення у оскарженому висновку урахування пояснень ОСОБА_1 та додатково наданих документів, фактично пояснення та документи до уваги не прийнято взагалі, не враховано доходи чоловіка ОСОБА_4, з яким позивачка знаходиться у шлюбі та веде спільний побут, що також було відображено у декларації.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень не доведений належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог антикорупційного законодавства та вимог Закону № 1682 суд вважає висновок Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частиною 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", від 15.03.2016 за № 334/1216/НОМЕР_1 незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем при зверненні з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 551,20 грн за вимоги щодо скасування висновку податкового органу. Позов визнано судом обґрунтованим, а тому судовий збір на користь позивача необхідно стягнути з податкового органу відповідно до вимог ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", № 334/1216/НОМЕР_1 від 15.03.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (код ЄДРПОУ 039890405, адреса: вул. Харківська, 6, м. Старобільськ, Луганська область, 92703) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 551,20 грн (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.С. Шембелян