Рішення № 56840841, 25.03.2016, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/227/16 Справа № 734/279/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 березня 2016 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Бузунко О.А.,

при секретареві Пономар В.В.,

у присутності представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до військової частини польова пошта В0934 про визнання незаконним та скасування наказу,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до військової частини польова пошта В0934, в якому зазначає, що 27 вересня 2006 року вона була прийнята на посаду музичного керівника дошкільного навчального закладу № 2 «Малятко», на якій працює і на даний час. Наказом № 2634 командира військової частини пп В0934 ОСОБА_4, начальником штабу військової частини пп 0934 ОСОБА_5, т.в.о. начальника штабу військової частини пп В0934 ОСОБА_6 від 31.12.2015 року вона була притягнута до дисциплінарної відповідальності за порушення вимоги пункту 7.7 Статуту дошкільного навчального закладу № 2, пунктів 2.2, 2.7, 3.8 посадової інструкції музичного керівника та в порядку статті 147 КЗпП України на неї було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Обовязки визначені посадовою інструкцією вона не підписувала та не бачила. З умовами внутрішнього трудового розпорядку її не ознайомлювали. Вона була ознайомлена з наказом лише 11.01.2016 року, тобто з пропуском строку передбаченого законодавством, що в свою чергу, свідчить про порушення порядку застосування дисциплінарного стягнення. Тому, позивач змушена була звернутись до суду з вимогою про визнання незаконним та скасувати Наказ № 2634 від 31.12.2015 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності музичного керівника дошкільного навчального закладу № 2 ОСОБА_3 та стягнення судових витрат.

На адресу Козелецького районного суду 09 лютого 2016 року було надіслано клопотання позивача (в порядку усунення недоліків), в якому остання говорить про те, що жодних пояснень від неї по даній ситуації не відбиралось. Наказів про винесення дисциплінарного стягнення немає. Ступінь тяжкості та заподіяної шкоди нею та обставини, за яких вчинено проступок у наказі не вказано. Також, ОСОБА_3 є членом профспілки, а значить даний наказ повинен був розглядатись на зібранні профспілкового комітету з її присутністю. Цього зроблено не було. У керівництва відсутня згода на накладення на неї дисциплінарної відповідальності. Від неї не було відібрано письмових пояснень. Крім того, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен також містити обставин вчинення допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із обґрунтуванням обрання певного виду стягнення, який застосовується до порушника, з урахуванням передбачених у законі обставин.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2016 року до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, було залучено командира військової частини польова пошта В 0934 - ОСОБА_4 та начальника штабу військової частини польова пошта В 0934 ОСОБА_5.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених в ньому. Пояснити в чому полягає незаконність пунктів 2-5 оспорюваного наказу представник позивача не змогла.

Представник відповідача військової частини польова пошта В 0934 ОСОБА_2 в судовому засіданні з вимогами позову не погодився, підтримав свої письмові заперечення і пояснив, що звільнення ОСОБА_3 з посади музичного керівника дошкільного навчального закладу № 2 є законним та обгрунтованим, а тому просить в позові відмовити.

Треті особи - командир військової частини польова пошта В 0934 - ОСОБА_4 та начальник штабу військової частини польова пошта В 0934 ОСОБА_5 в судові засідання не зявлялися, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, від них не надходило клопотань про відкладення розгляду справи, призначеного на 25 березня 2016 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Змагальність, як одна з засад цивільного судочинства, передбачена статтею 10 Цивільного процесуального кодексу України, полягає в тому, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При судовому розгляді цивільної справи встановлено, що відповідно до наказу № 187 від 27.09.2006 року позивача було прийнято на посаду музичного керівника дошкільного навчального закладу №2 «Малятко» з 27 вересня 2006 року.

Згідно з посадовою інструкцією музичного керівника дошкільного закладу, посадову інструкцію було отримано ОСОБА_3, про що мається її підпис.

Згідно акту, який було складено у складі: голови комісії заступника командира ІНВР ПОРОС ст. лейтенанта ОСОБА_7, членів комісії завідувача ДНЗ № 2 ОСОБА_8, вихователя ОСОБА_9 щодо відмови керівника музичного ОСОБА_3 писати пояснювальну по факту порушення трудової дисципліни, яке відбулося 18.11.2015 року та неадекватної, і нетактовної поведінки щодо вихователя методиста ОСОБА_10.

Відповідно до акту службового розслідування, складеного заст. командира 1 НРР по роботі з особовим складом ст. лейтенантом ОСОБА_7 від 29.12.2015 року запропоновано: за порушення вимог п. 7.7 Статуту ДНЗ № 2, п. 2.2, п. 2.7, п. 3.8 посадової інструкції музичного керівника дошкільного закладу, в порядку ст. 147 КЗпП України на музичного керівника ДНЗ № 2 ОСОБА_3 накласти стягнення оголосити догану. Завідуючій ДНЗ № 2 ОСОБА_8 вжити рішучих заходів, спрямованих на попередження та недопущення порушень трудової дисципліни працівниками ДНЗ № 2 в подальшому.

Згідно Наказу командира військова частина польова пошта В0934 № 2634 від 31.12.2015 року за порушення вимоги п. 7.7 Статуту ДНЗ № 2, п. 2.2, п. 2.7, п. 3.8 посадової інструкції музичного керівника дошкільного закладу, в порядку ст. 147 КЗпП України на музичного керівника ДНЗ № 2 ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення догана.

Відповідно до акту, складеного в складі голови комісії полку підполковника ОСОБА_5 та членів комісії: ст. солдата ОСОБА_11, ст. солдата ОСОБА_12 музичному керівнику дошкільного навчального закладу № 2 «Малятко» службовцю ЗСУ ОСОБА_3 було доведено наказ командира військової частини польова пошта В0934 № 2634 від 31 грудня 2015 року про накладене дисциплінарне стягнення, з яким службовець ЗСУ ОСОБА_3 ознайомилась, але ставити підпис відмовилась.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Стаття 149 Кодексу законів про працю України встановлює, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Метою отримання власником або уповноваженим ним органом письмових пояснень порушника трудової дисципліни, які він повинен зажадати від порушника трудової дисципліни до застосування дисциплінарного стягнення є з'ясування обставин, за яких вчинено проступок для врахування цього поряд з іншими обставинами при обранні виду стягнення.

Суд особливо звертає увагу на необхідність обовязкового зазначення в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника час, коли ним вчинено порушення трудової дисципліни, який саме дисциплінарний проступок допущено і чи не закінчився передбачений статтею 148 Кодексу законів про працю України строк застосування дисциплінарного стягнення.

Саме зазначення в наказі часу вчинення дисциплінарного проступку та його суті гарантує працівнику обізнаність про порушення чи відсутність порушення його прав при притягненні до дисциплінарної відповідальності та можливість належного захисту своїх інтересів. Відсутність же в наказі про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності часу, коли ним було допущено порушення трудової дисципліни чи виконання покладених на нього обовязків, створює правову невизначеність, а сам наказ не може вважатися таким, що базується на нормах права.

ОСОБА_3 було оголошено догану, що відображається в Наказі командира військової частини польова пошта В0934 від 31.12.2015 року. В даному наказі не вказано, коли остання допустила дисциплінарний проступок. Тим самим, не вбачається можливим в такому випадку і встановити чи не пропущений роботодавцем строк притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, суд, вивчивши зміст вищевказаного наказу, вбачає, що в останньому не викладено суті вчиненого правопорушення за яким на ОСОБА_3 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани (прогул, невиконання обовязків, порушення трудової дисципліни, вчинення аморального проступку тощо), що в свою чергу позбавляє суд зрозуміти за яке саме діяння останню було притягнено до відповідальності.

Таким чином, оспорюваний наказ в частині притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани не відповідають вимогам закону, тобто, є незаконним та підлягає скасуванню (пункт 1).

З урахуванням того, що позивачем не наведено правового обґрунтування незаконності пунктів 2-5 оспорюваного наказу і таких не було встановлено в судовому засіданні, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року N 10 якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Беручи до уваги частковість задоволення позову та неможливість точно визначити пропорційність з урахуванням того, що позовні вимоги мають немайновий характер, суд вважає за необхідне понесені позивачем судові витрати розділити порівну (половина з відповідача на користь позивача, інша половина відноситься на рахунок позивача).

Керуючись статтями 21, 147-1, 149 Кодексу законів про працю України, статтями 1, 3, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 до військової частини польова пошта В0934 про визнання незаконним та скасування наказу задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини польова пошта В0934 № 2634 від 31 грудня 2015 року в частині накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани (пункт 1).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з військової частини польова пошта В 0934 (смт Десна Козелецького району Чернігівської області) на користь ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, судові витрати у виді судового збору в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А. Бузунко