Ухвала суду № 56840610, 28.03.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 676/5302/15-ц

Провадження № 22-ц/792/654/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Янчук Т.О.,

суддів: Кізюн О.Ю., Карпусь С.А.,

за участю секретаря: Дубової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 на рішення Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 січня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської міської ради, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок плюс» про визнання незаконним та скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кам'янець-Подільської міської ради, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок плюс», у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення міської ради від 04 жовтня 2014 року №25\69 "Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул.Суворова,1 ОСББ «Затишок Плюс»", яким ОСББ «Затишок Плюс», надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення на умовах оренди земельної ділянки орієнтовною площею 2031 кв.м. за адресою вулиця Суворова,1, за рахунок земель Кам'янець-Подільської міської ради з земель житлової та громадської забудови для обслуговування багатоквартирного жилого будинку, а також належних до нього будівель, споруд.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 січня 2016 року у задоволені позовних вимог відмовлено. Скасовані накладені ухвалою суду від 25.08.2015 року заходи забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосуванням судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає ________________

Головуючий у першій інстанції: Стельмах Д.В. Категорія: 59

Доповідач: Янчук Т.О

розглядові справи.

Заслухавши доповідача, доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, виходив з того, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак з такими висновками суду погодитися не можна.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суду першої інстанції, перш за все треба було з'ясувати юрисдикційність спору суду загальної юрисдикції.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 122 ЗК передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК).

За правилами частини першої статті 123 ЗК надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 ЗК).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина третя статті 123 ЗК).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду). В цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 19 січня 2016 року (справа№21-3690а15), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, що зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, суд не врахував, що відносини між сторонами є публічно-правовими, а тому зазначений спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених ч.1 ст.310, п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Керуючись статтями 307, 310, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 14 січня 2016 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської міської ради, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок плюс» про визнання незаконним та скасування рішення закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня його проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук