Рішення № 56837786, 29.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2157/16

Головуючий у першій інстанції Пепеляшков О. С.

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого судді Сидоренко І.П., суддів Погорєлової С.О., Цюри Т.В., при секретарі Колмакові В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2015р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про усунення перешкод в користуванні каналізацією, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2015р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд:

-зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні каналізаційною трубою в квартирі АДРЕСА_1, а саме безкоштовно здійснити детампонування каналізаційної труби;

-стягнути на її користь з ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» моральну шкоду в розмірі 15000грн.;

-зобов'язати відповідача списати незаконно нараховану суму в розмірі 3728грн.26коп.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказала, що є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1, в якій встановлені лічильники холодної і гарячої води, що є справними, працювали і працюють добре, та вірно відображують спожиту воду, за яку вона повністю проводить оплату. Проте відповідачем були нараховані суми для сплати за нормативами в розмірі 3728грн.26коп., які значно перевищують суми необхідні для сплати за лічильником та було здійснено 27 липня 2015р. закриття (томпонування) каналізаційної труби, у зв'язку з чим її сім'я була позбавлена можливості користуватися туалетом, ванною, пральною машиною.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що лічильник холодної води типу КВ-15 № 167298 в квартирі позивача підлягає періодичній повірці кожні 3 роки, але позивачем лічильник холодної води для проходження державної повірки не надавався при тому, що використання показань не повіреного засобу обліку не допускається, у зв'язку з чим розрахунок заборгованості у позивача був проведений по встановленим нормам витрат води тобто водоспоживання та водовідведення холодної води, затвердженим відповідним рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради, виходячи з кількості мешканців, а саме семи осіб. Також представник відповідача зазначав, що він має право відмовитись від виконання зобов'язань, передбачених договором, при виникненні заборгованості, яка перевищує ціну водокористування за останні два місяці, у зв'язку з чим і було здійснено закриття (томпонування) каналізаційної труби в квартирі позивачки.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2015р. у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено (а.с.39-40).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив їй у задоволені позову, не прийняв до уваги усі обставини по справі (а.с.42-43).

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта ОСОБА_2, її представника, а також представника відповідача, яка просила апеляційну скаргу відхилити, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовивши у задоволені позову ОСОБА_2, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги позивача здійснити детампонування каналізаційної труби, зобов'язання відповідача списати незаконно нараховану суму 3728грн.26коп., стягнення моральної шкоди в розмірі 15000грн. є необґрунтованими.

Судова колегія не може повністю погодитися з вказаними висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1, в якій проживають та зареєстровані всього 7 осіб (а.с. 3, 11).

В даній квартирі 24 березня 2003р. був встановлений та повірений лічильник холодної води типу КВ-15 № 167298, актом від 02 липня 2003р. за № 339 було зафіксовано його опломбування із зазначенням дати наступної повірки у І-му кварталі 2005р.

Актом від 30 серпня 2005р. за № 241.В7 було зафіксовано повірку лічильника холодної води типу КВ-15 № 167298 із зазначенням дати наступної повірки у І-му кварталі 2006р.; згідно паспорту вказаний лічильник в останнє пройшов повірку 06 червня 2007р.

Між сторонами 25 травня 2011р. було укладено договір № 45600\5 про надання послуг постачання холодної води та водовідведення, водовідведення гарячої води.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_2 не було направлено відповідне повідомлення про надання наявного у неї лічильнику на чергову повірку, та відповідач звернувся до суду про надання судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 2001грн.24коп. за період з 01липня 2001р. по 01 вересня 2014р.

08 жовтня 2014р. Суворовським районним судом було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 боргу за послуги водокористування в сумі 2001грн.24коп. за період з 01липня 2001р. по 01 вересня 2014р. і судові витрати в сумі 121грн.80коп.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21листопада 2014р. було задоволено заяву ОСОБА_2 і скасовано судовий наказ Суворовського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2014р. (а.с.35-36).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтвердив, що після скасування судового наказу, ТОВ «Інфоксводоканал» не звертався до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості, яка вже складає 3728грн.26коп.

Також представник відповідача пояснив, що у зв'язку з наявністю заборгованості за надання послуг водокористування, вони мали право відмовитись від виконання зобов'язань, передбачених договором, при виникненні заборгованості, яка перевищує ціну водокористування за останні два місяці, у зв'язку з чим і було здійснено 27 липня 2015р. закриття (томпонування) каналізаційної труби в квартирі позивачки, посилаючись на те, що вказані дії зробити не заборонено.

Судова колегія не погоджується з твердженнями представника відповідача, оскільки відносно наявності заборгованості за надання послуг водокористування між сторонами є спір та не встановлено який саме розмір вказаної заборгованості, яку не було стягнуто з позивачки в судовому порядку, та головне те, що дії пов'язання з закриттям (томпонуванням) каналізаційної труби в квартирі позивачки законом не передбачені, проти чого не заперечував представник відповідача.

Суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про те, що застосування лічильника у разі непроходження чергової повірки заборонено законом, оскільки дійсно відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» дозволяється застосовувати лічильник, якщо він пройшов повірку, та за положеннями ч.2 ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ. Однак, не проходження чергової повірки лічильника ні є підставою для закриття (томпонування) каналізаційної труби.

В даному випадку у відповідача є право для проведення розрахунку заборгованості по встановленим нормам витрат води тобто водоспоживання та водовідведення холодної води, затвердженим відповідним рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради, виходячи з кількості мешканців, а саме семи осіб, які мешкають в квартирі, та відсутнє право в одноособовому порядку відмовитись від виконання зобов'язань, передбачених договором, при виникненні заборгованості.

Так, згідно п. 3 Постанови КМУ від 21 липня 2005р. за № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (проведення ремонтних і профілактичних робіт, міжопалювальний період для систем опалення, ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили). Пунктом 23 зазначеної постанови встановлено, що за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах. Однак, діючим законодавством не передбачено право водопостачальних підприємств припиняти водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

За п. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005р., квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Згідно ст. ст. 1, 13, 19 та інших положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; водопостачання і повірка лічильників води в квартирі багатоквартирного будинку відноситься до житлово-комунальних послуг; відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 вищевказаного Закону, якщо виконавцем послуг є водопостачальна організація, то її витрати, пов'язані з періодичною повіркою, обслуговуванням та ремонтом квартирних лічильників холодної води повинні відшкодовуватись власником або балансоутримувачем цього будинку через оплату за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Витрати на періодичну повірку включені до типового переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

З ухвали Верховного Суду України від 19 січня 2011р. у справі № 6-6642св10, яка з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України, вбачається, що періодична повірка, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки відноситься до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Підприємства, які надають послуги населенню з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, повинні включати оплату такої послуги, як періодична повірка, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку води у тариф на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, помилковим посилання суду першої інстанції, що зі змісту укладеного між позивачем і ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" договору № 45600/5 від 25 травня 2011р. про надання послуг постачання холодної води і водовідведення, водовідведення гарячої води вбачається, що у цьому договорі відсутні умови про те, що ТОВ "Інфокс" зобов'язаний проводити періодичну повірку лічильника води у квартирі споживача, в тому числі за свій рахунок.

Передчасним є висновок суду першої інстанції, що є обґрунтованим нарахування відповідачем суми заборгованості за користування послугами водопостачання та водовідведення на підставі діючих тарифів, виходячи з кількості мешканців квартири АДРЕСА_1 оскільки вказане питання є спірним та відповідач не звертався до суду про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Тому вимоги позивача ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача списати незаконно нараховану суму в розмірі 3728грн.26коп. задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача ОСОБА_2 про стягнення на її користь з ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» моральної шкоди в розмірі 15000грн., оскільки між сторонами існують договірні правовідносини, які відповідно до вимог закону не передбачають стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.304, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2015р. - скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про усунення перешкод в користуванні каналізацією, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» усунути перешкоди в користуванні каналізаційною трубою в квартирі АДРЕСА_1 а саме безкоштовно здійснити детампонування каналізаційної труби.

В задоволені інших позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.П.Сидоренко

Судді С.О.Погорєлова

Т.В.Цюра