Рішення № 56836210, 29.03.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/919/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"29" березня 2016 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Вуїва О.В., при секретарі Заблоцькій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі ПАТ «Акцент-Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором лізингу,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2016 року ПАТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором лізингу в якому вказував, що 21 жовтня 2014 року між ним та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу №АВ00А+28539198.

За умовами договору позивач зобовязався передати ОСОБА_1 в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб «Богдан 211120-81-4», 2014 року випуску, реєстр. номер НОМЕР_1 вартістю 116 900 грн. взамін зобовязання останнього внести аванс в розмірі 21 300 грн., а в подальшому щомісячно (з 21 по 25 число) протягом наступних 60 місяців вносити щомісячний платіж, що включає в себе платіж по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу, винагороду за користування предметом лізингу, винагороду за проведення щомісячного моніторингу предмета лізингу, а також вносити платежі по відшкодуванню витрат лізингодавця на страхування, проведення додаткових моніторингів тощо.

Внесення коштів здійснюється в розмірах, порядку та в строки, узгоджені сторонами у відповідному графіку, який є частиною договору.

Строк внесення останнього лізингового платежу листопад 2019 року.

Після повної сплати вартості право власності на транспортний засіб переходить до ОСОБА_1

У випадку порушення лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань в частині внесення щомісячного або інших платежів останній зобов'язався сплачувати пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення.

Оскільки ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання належним чином не виконував, а тому станом на 09 лютого 2016 року виникла заборгованість в загальному розмірі 147 179,68 грн., в тому числі:

-заборгованість по сплаті залишку вартості предмета лізингу 99 391,31 грн.;

-заборгованість по сплаті винагороди за користування предметом лізингу 22 486,05 грн.;

-заборгованість по сплаті винагороди за проведення моніторингу предмета лізингу 4 551,95 грн.;

-заборгованість по відшкодуванню витрат лізингодавця на страхування 8 124,56 грн.;

-нарахована пеня за порушення зобов'язання в розмірі 12 625,81 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не зявився, проте надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомленим за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві не заперечував проти такого порядку вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних в ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 21 жовтня 2014 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір фінансового лізингу №АВ00А+28539198.

Договір складається з заяви про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу з додатками, а також умов та правил надання банківських послуг (далі - Умов), банківських тарифів, тобто є договором приєднання, діє з моменту укладення до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

За умовами договору позивач зобовязався передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб «Богдан 211120-81-4», 2014 року випуску, реєстр. номер НОМЕР_1 вартістю 116 900 грн. взамін зобовязання останнього внести аванс в розмірі 21 300 грн., а в подальшому щомісячно (з 21 по 25 число) протягом наступних 60 місяців вносити щомісячний платіж, що включає в себе платіж по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу, винагороду за користування предметом лізингу, винагороду за проведення щомісячного моніторингу предмета лізингу, а також вносити платежі по відшкодуванню витрат лізингодавця на страхування, проведення додаткових моніторингів тощо.

Внесення коштів здійснюється в розмірах, порядку та в строки, узгоджені сторонами у відповідному графіку, який є частиною договору.

Строк внесення останнього лізингового платежу листопад 2019 року.

Після повної сплати вартості право власності на транспортний засіб переходить до ОСОБА_1

У випадку порушення лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань в частині внесення щомісячного або інших платежів останній зобов'язався сплачувати пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення.

Відповідно до положень ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» (далі Закон) фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону).

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (ст. 16 Закону).

Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі (п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Разом з тим положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 взяті на себе за договором лізингу зобов'язання належним чином не виконував, щомісячні платежі у передбаченому договором розмірі не вносив.

Станом на 09 лютого 2016 року у нього існує заборгованість, яка складається з:

-платежів щодо відшкодуванню частини вартості предмета лізингу, строк внесення яких настав (прострочені платежі) 13 446,29 грн.;

-заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу 22 486,05 грн.;

-заборгованість по сплаті винагороди за проведення моніторингу предмета лізингу 4 551,95 грн.;

-заборгованість по відшкодуванню витрат лізингодавця на страхування 8 124,56 грн.;

-пені за порушення зобов'язань в розмірі 12 625,81 грн., а всього в розмірі 61 234,66 грн., що підтверджується детальним (помісячним) розрахунком боргу, а тому вказана заборговансіть підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент-Банк».

Що стосується вимоги позивача про дострокове стягнення з відповідача платежів по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу, строк внесення яких не настав (дострокове стягнення частини боргу) в розмірі 85 945,02 грн., то суд виходить з того, що дострокове стягнення коштів за грошовим зобов'язанням або одноосібна зміна кредитором строків виконання зобов'язання можливі лише у випадках та в порядку, передбачених договором або законом. Проте закон, що регулює питання лізингу (Цивільний кодекс України, Закон України «Про фінансовий лізинг») такого не передбачає, а вказує лише на можливість лізингодавця в разі порушення лізингоодержувачем умов договору лізингу відмовитися від договору, вимагати його розірвання, а також повернення предмета лізингу, стягнення неустойки, збитків.

Аналогічні наслідки встановлює й договір при порушенні лізингоодержувачем умов договору лізингу.

Зокрема, згідно п.п. 2.8.4.8-2.8.4.9 Умов при порушенні зобов'язання лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю неустойку (штраф, пеню), а також відшкодувати завдані збитки. В разі настання події дефолту до якого відносяться затримання сплати лізингоодержувачем щомісячних платежів частково або в повному обсязі щонайменше на один календарний місяць, перевищення заборгованості більш як на 10 % від вартості предмета лізингу, зазначеної в специфікації, невідшкодування лізингодавцю чергових страхових платежів за договорами страхування чи інше істотне порушення умов договору лізингоодержувач зобов'язаний протягом 10 календарних днів усунути подію дефолту. В разі, якщо подія дефолту в цей строк не усунута, лізингоодержувач зобов'язаний повернути в повному обсязі заборгованність за цим договором та повернути предмет лізингу. При цьому заборгованість в контексті п. 2.8.4.1. Умов означає грошові зобовязання лізингоодержувача перед лізингодавцем, строк сплати за якими настав або (і) суму коштів за такими грошовими зобовязаннями (тобто обмежується простроченою заборгованістю). Лізингодавець має право здійснити одностороннє розірвання договору. Одностороннє розірвання договору не звільняє лізингоодержувача від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.

Таким чином суд вважає вимоги ПАТ «Акцент-Банк» в частині дострокового стягнення платежів по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу, строк внесення яких не настав, безпідставними, передчасними, а тому позов цій частині не підлягає задоволенню.

В силу вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент-Банк» (згідно розміру задоволених позовних вимог) підлягає стягненню 612,35 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором лізингу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за договором лізингу №АВ00А+28539198 від 21 жовтня 2014 року, що утворилася станом на 09 лютого 2016 року, а саме заборгованість по платежам по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу, строк внесення яких настав в розмірі 13 446 (тринадцять тисяч чотириста сорок шість) гривень 29 копійок, заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу 22 486 (двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят шість) гривень 05 копійок, заборгованість по сплаті винагороди за проведення моніторингу предмета лізингу 4 551 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 95 копійок, заборгованість по відшкодуванню витрат лізингодавця на страхування 8 124 (вісім тисяч сто двадцять чотири) гривні 56 копійок, неустойку (пеню) за порушення зобов'язань в розмірі 12 625 (дванадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень 81 копійку, а всього в загальному розмірі 61 234 (шістдесят одна тисяча двісті тридцять чотири) гривні 66 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29090829000010, МФО 307770, код ЄДРПОУ 14360080), а також в повернення 612 (шістсот дванадцять) гривень 35 копійок судового збору, перерахувавши вказану суму на цей же рахунок.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Вуїв