Ухвала суду № 56831548, 28.03.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/4688/16-к

Провадження № 1-кс/234/1777/16

У Х В А Л А

28 березня 2016 року м. Краматорськ

Слідчій суддя Краматорського міського суд Донецької області Карпенко О.М.

при секретарі - Аксеніної В.М.,

за участю прокурора Шалата А.В.

адвоката Гур'єва В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту майна, яке мотивує тим, що 14 серпня 2015 року ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області задоволено клопотання старшого слідчого першого ВКР СУФР ДПІ у м.Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області Пилипенко А.Ю. відповідно до матеріалів досудового розслідування , внесеного до ЄРДР за № 32015050390000045 від 03 липня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України.

На підставі вказаної ухвали суду було накладено арешт та тимчасове вилучене майно, а саме: печатку ТОВ «Астер-Інвест» (код ЄДРПОУ 39826649) чорного кольору з автоматичним механізмом, статутні документи ТОВ «Астер Інвест», грошові кошти у сумі 325000 грн, які належать на праві власності ТОВ «Астер Інвест».

З винесеною ухвалою слідчого судді вона не згодна і вважає її винесеною без врахування фактичних обставин справи та вважає , що ця ухвала підлягає скасуванню з наступних підстав.

Судом не встановлювалося джерела та підстави отримання ТОВ «Астер Інвест» арештованих грошових коштів, що унеможливлює висновок про приналежність їх до вчинення кримінального правопорушення. Крім того, ТОВ «Астер Інвест» не має жодного відношення до діяльності службових осіб ТОВ «Міга-76» (код ЄДРПОУ: 34626855, юридична адреса: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Попова, буд. 74), які на думку слідчого, діючи умисно, шляхом здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентами, безпідставно формували податковий кредит. Також ТОВ «Астер Інвест» не являється контрагентом ТОВ «Міга-76», та ніяких господарських дій з вказаним підприємством не здійснював. Право власності ТОВ «Астер Інвест» на зазначені кошти підтверджується договором № 05.08.юр-15 від 05 серпня 2015 року та банківською випискою з особового рахунку підприємста у АТ «ОТП БАНК» за проміжок часу з 05.08.2015 року та 20.08.2015 року. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Астер Інвест» поставило ТОВ «Зерно-15» сільськогосподарську продукцію (пшеницю). В свою чергу ТОВ «Астер Інвест» має укладені договори з декількома постачальниками та покупцями сільгосппродукції, та відповідно придбало вказану продукцію у ПП «ГІГА». Відповідно до договору 02/08/2015, ПП «ГІГА» поставило ТОВ «Астер Інвест» сільськогосподарську продукцію (пшеницю). Закупівля зазначеної продукції підтверджується також товарними накладними. Податкові накладні щодо даних операцій відсутні, оскільки підприємство ПП «ГІГА» не є платником податку ПДВ. Знаходження в офісі ТОВ «Юридична компанія «МОНОЛІТ-ЦЕНТР» за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Соціалістична, буд. 45, оф. 317, зазначених грошових коштів, печатки та документів, пояснюється тим, що зазначена компанія здійснювала юридичне та бухгалтерське супроводження нашої компанії. Так співробітники ТОВ «Юридична компанія «МОНОЛІТ-ЦЕНТР» виступали як представники ТОВ «Астер Інвест», в державних та банківських установах та інше. Зокрема, за нашим дорученням працівник ТОВ «Юридична компанія «МОНОЛІТ-ЦЕНТР» двічі знімав грошові кошти ТОВ «Астер Інвест» в банківській установі. Крім грошових коштів, також було вилучено майно, яке належить ТОВ «Астер Інвест»: печатка ТОВ «Астер Інвест» (код ЄДРПОУ 39826649) чорного кольору з автоматичним механізмом, статутні документи ТОВ «Астер Інвест». Вилучене майно передане на відповідальне зберігання СУ ФР ДПІ у м. Краматорську. Вважає, що арешт на належне їй майно був накладений необґрунтовано та на теперішній час відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу відносно належного їй майна.

Крім того зазначила, що жодній особі у вищевказаному кримінальному провадженні не було повідомлено про підозру, тому суд не мав повноважень накладати арешт на її майно, тому що їй не було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні, в межах якого було винесено ухвалу про арешт її майна.

В зв'язку з чим просить скасувати ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 14 серпня 2015 року по кримінальному провадженню № 32015050390000045, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України про арешт майна, а саме: печатку ТОВ «Астер-Інвест» (код ЄДРПОУ 39826649) чорного кольору з автоматичним механізмом, статутні документи ТОВ «Астер Інвест», грошові кошти у сумі 325000 грн, які належать на праві власності ТОВ «Астер Інвест».

В судовому засіданні адвокат Гур'єв В.М. повністю підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Прокурор Шалата А.В. заперечував ав проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Вказав, що на теперішній час не відпала потреба у накладенні арешту на вказане у клопотанні майно.

Вислухавши пояснення адвоката, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Тобто арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згадана теза підтверджується й позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною у пп. 2 п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 р.

При цьому, таке майно, на думку ВСС України, може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Прокурор в судовому засіданні не довів, що посадові особи ТОВ «Астер Інвест» є підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а з матеріалів справи взагалі не вбачається, що відносно ТОВ «Астер Інвест» здійснюється будь-яке провадження.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

На думку ВСС України, викладену у згаданому Узагальненні, слідчим суддям та суду слід враховувати, що обов'язок доведення існування зазначених обставин КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.

З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A). Однак вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови", № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)".

Водночас КПК встановлює загальне положення, відповідно до якого для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Таким чином, оскаржуваною ухвалою накладено арешт на майно юридичної особи, процесуальний статус якої в межах кримінального провадження № 32015050390000045 не визначено, що виключає її законність та обґрунтованість.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

4. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

5. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

6. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

7. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

8. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

9. У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.

10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

12. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частина 5 ст. 9 КПК України проголошує, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Суд вважає, що дії слідчого та суду щодо арешту коштів суб'єкта господарювання, що займається законною підприємницькою діяльністю та жодним чином не пов'язаний із вчиненням кримінально караного діяння іншими суб'єктами, свідчать про порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка гарантує кожному право мирно володіти своїм майном та закріплює принцип пропорційності та ефективності втручання у право власності.

Так, у рішенні у справі «Seryavin and Others v. Ukraine» від 10.02.2010 р. Європейський суд з прав людини визнав, що для цілей ст. 1 Першого протоколу оцінювати справедливість доцільно лише тоді, коли відповідне втручання відповідає нормам застосованого закону.

Таким чином, безпідставне втручання зі сторони держави не відповідає нормам КПК України, що слід кваліфікувати як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Судом встановлено, що ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 14 серпня 2015 року накладений арешт на майно, яке було вилучено 12 серпня 2015 року під час проведення обшуку, зокрема, на: печатку ТОВ «Астер-Інвест» (код ЄДРПОУ 39826649) чорного кольору з автоматичним механізмом, статутні документи ТОВ «Астер Інвест», грошові кошти у сумі 325000 грн, які належать на праві власності ТОВ «Астер Інвест», відповідно до матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 32015050390000045 від 03 липня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України.

Приймаючи рішення про арешт майна слідчий суддя виходив з того, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України. Також арешт був накладений з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Враховуючи наведене, та те, що на момент розгляду клопотання ОСОБА_3 або інші посадові особи ТОВ «Астер Інвест» не є підозрюваними у даному кримінальному провадженні та не відносяться до третіх осіб, майно яких може бути арештовано, те, що під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, прокурором не надано суду достатніх доказів, які б давали суду розумні підозри вважати, що вказане у клопотанні майно є знаряддям злочину, передбаченого ст. 212 ч.3, 205 ч.2 КК України, а також те, що арештоване майно не відноситься до майна, яке підлягає спеціальній конфіскації, відповідно до ст.96-1 КК України, слідчий суддя вважає необхідним скасувати арешт на: печатку ТОВ «Астер-Інвест» (код ЄДРПОУ 39826649) чорного кольору з автоматичним механізмом, статутні документи ТОВ «Астер Інвест», грошові кошти у сумі 325000 грн, які належать на праві власності ТОВ «Астер Інвест», який був накладений ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 14 серпня 2015 року по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №32015050390000045 від 03 липня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України.

Керуючись ст.ст.174,376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 14 серпня 2015 року по кримінальному провадженню № 32015050390000045 від 03 серпня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України про арешт майна скасувати частково, а саме: в частині арешту печатки ТОВ «Астер-Інвест» (код ЄДРПОУ 39826649) чорного кольору з автоматичним механізмом, статутних документів ТОВ «Астер Інвест», грошових коштів у сумі 325000 грн, які належать на праві власності ТОВ «Астер Інвест».

В іншій частині ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 14 серпня 2015 року у кримінальному провадженні за №32015050390000045 від 03 липня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України про накладення арешту залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Краматорського

міського суду О.М. Карпенко