П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого2009 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Величко О.В.
при секретарі - Мітюхіної О.В.
за участі позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Управління
праці та соціального захисту населення Шаповалової В.В.
Красно армійської міської ради Донецької області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноармійську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2008 рік, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради про стягнення заборгованості з недоотриманої компенсації на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2010,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на ст..48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої вона має право на щорічну компенсаційну виплату за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Позивачка зазначила, що вона має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є інвалідом 3 групи, у зв»язку з цим Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради виплатило їй компенсацію на оздоровлення за 2008 рік в сумі 90 грн.
Позивачка вказує на те, що Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради при виплаті спірної компенсації в розмірі меншому, ніж передбачено ст.48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», значно звужує її право на отримання матеріальної допомоги.
Позивачка надає розрахунок недоотриманої щорічної компенсації за шкоду, заподіяну здоров»ю за 2008 рік, яка відповідно до наданого розрахунку становить 2010,00 грн.
Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради, з адміністративним позовом не погодився та надав заперечення на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на ст..ст.62,63 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , яка передбачає, що витрати, пов»язані з реалізацією цього закону фінансуються за рахунок державного бюджету. Виходячи з фінансових можливостей, держава гарантує виплату допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених постановами Кабінету міністрів № 562 від 12.07.2005 року та № 836 від 26.07.1996 року.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача Шаповалова В.В. позовні вимоги не визнала, пояснила, що виплати допомоги на оздоровлення виплачувались позивачу відповідно до вимог діючого законодавства. Просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, що з»явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне:
ОСОБА_1 має статус учасника громадянина, який постраждав внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС , що підтверджено посвідченням НОМЕР_1 від 22.12.2000 року ( а.с.4), згідно довідки НОМЕР_2 є інвалідом 3 групи ( а.с. 16).
Позивачка як учасниця ліквідації наслідків аварії на Чорнобильсокої АЕС щорічно отримує від Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст.. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно Положення про Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради , затвердженого рішенням міської ради від 22.08.2007 р. № 5/ 16-32 основними задачами управління є призначення та виплата соціальної допомоги, компенсації і інших соціальних виплат, встановлених законодавством.
На звернення позивачки Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради повідомило, що компенсація на оздоровлення виплачена в розмірах за 2008 рік- 90,00 грн. ( а.с.6) , а також листом № 09/3037 від 18.06.2008 року ( а.с. 6) відмовило у виплаті компенсації на оздоровлення в розмірі, передбаченому ст..48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказана відповідь ( а.с. 6) стала підставою для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Як вбачається з довідки про розмір отриманих позивачем сум щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в травні 2008 року позивачка отримала допомогу на оздоровлення в розмірі 90,00 грн. Отримання вищевказаних сум підтверджує сама позивачка.
Право на щорічну допомогу ( соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст.. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Встановлений законом розмір допомоги не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно правовими актами ( ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади) , оскільки ст..22 Конституції України прямо це забороняє.
Відповідач, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, які фактично зменшили розмір допомоги, порушив ст.113 ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивача на спірну допомогу.
У відповідності із ст.. 9 КАС України в разі невідповідності будь-якого нормативно - правового акту Конституції або закону України, суд повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, відповідно до положень частини 4 статті 48 Закону № 796- Х11 від 28.02.1991 року щорічна допомога на оздоровлення громадянам, які визнані учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС , інваліди 3 групи - виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Таким чином, право позивачки на спірну виплату прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст..17 Законом України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», в якій зазначено, що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Тобто при виплаті спірної допомоги за 2008 рік Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради повинно було керуватися ст.48 спеціального закону, а саме Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного Суду України № 10- ра/2007 р. від 22.05.2008 р. по справі № 1-28/2008 ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) встановлено, що ухвалюючи рішення від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 ( справа про соціальні гарантії громадян) Конституційний Суд України ст.. 38 Бюджетного кодексу України та ст.. 95 Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасувати чи змінювати обсяг прав і обов»язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. У зв»язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що « зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів передбачено законами України не відповідає ст..ст. 1,3, ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст.19, ст..ст. 21,22, п.1 ч. 2 ст.92, ч.1,2,3 ст. 95 Конституції України». Отже, Конституційний суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет, підзаконними нормативними актами не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з обєктивних причин це створює протиріччя у законодавстві , і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Враховуючи зазначене, виплата позивачці щорічної допомоги на оздоровлення, здійснена відповідачем у розмірі 90 грн., передбаченому Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є такою, що порушує норми спеціального закону.
Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107 ( 107-17) розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2008 року становить 525 грн., з 01.10.2008 року -545 грн., з 01.12.2008 року 605 грн.
Таким чином, позивачка повинна була отримати щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 525 х 4 = 2100.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо виплати компенсації на оздоровлення позивачці за 2008 р у розмірах менших від чотирьох мінімальних заробітних плат є протиправними.
Позивачка фактично отримала за 2008 рік 90,00 грн . Отже виплаті позивачці підлягає заборгованість зі сплати щорічної допомоги у розмірі 2100 - 90 = 2010,00 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст..88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
Керуючись ст..ст.11,17-20, 69-72, 86, 94, 158-163,167,185,186,254 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красно армійської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2008 ріки задовольнити .
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2008 рік.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України з реєстраційного рахунку 35214011001530, КЕКВ 1341, МФО 834016, ЗКПО 25953161, в ГУДКУ в Донецькій області КПК 2501150, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2010,00 грн.( дві тисячі десять грн.)
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складання в пов ному обсязі, з подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційного суду, або у порядку ст.186 КАС України.
Суддя:
Судове рішення № 5682907, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 09.02.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-43. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: