Рішення № 56828521, 31.03.2016, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/58/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року м.Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Тімченко Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Люботин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 до про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 31.05.1997 р., зареєстрований Люботинським міським відділом РАГС Люботинського міського управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 61.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, у сторін виявились різні погляди на життя та взаємовідносини в сім'ї з цих причин стали погіршуватись, що призвело до взаємного відчуження та небажання підтримувати шлюбно-сімейні відносини.

Відповідачем подано зустрічну позовну заяву, в якій вона просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_1 31.05.1997 р., зареєстрований Люботинським відділом РАГС Харківської області, актовий запис № 61.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що спільне життя з позивачем не склалось, з жовтня 2015 року відношення ОСОБА_1 до відповідача як до дружини почало погіршуватись. Крім того, відповідач зазначила, що ОСОБА_1 за його словамимає стосунки з іншою жінкою.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вказав, що збереження сім'ї неможливе, час для примирення не потрібен, час для підготовки заперечень на зустрічну позовну заяву не потрібен, справу просив розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнала, однак зазначила, що заперечує проти доводів позивача, якими він обґрунтовує позовні вимоги. Крім того, в поданій заяві ОСОБА_2 підтримала зустрічну позовну заяву в повному обсязі, вказала, що збереження сім'ї неможливе, час для примирення не потрібен, справу просила розглядати без її участі.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

31 травня 1997 року сторони уклали шлюб, що підтверджує свідоцтво про одруження, видане Люботинським міським відділом РАГС Харківської області, актовий запис № 61.

В період шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Судом встановлено, що у 2015 році відносини подружжя погіршились, що призвело до небажання підтримувати шлюбно-сімейні відносини. Спільне господарство сторони не ведуть, шлюбно-сімейні відносини сторони припинили з грудня 2015 року, спору про поділ майна між сторонами не має.

Бажання відновити шлюбні відносини сторони не виявили,виходячи з чого суд дійшов висновку про те, що подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам сторін.

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Крім того, відповідачем у зустрічному позові заявлена вимога про реалізацію її права іменуватись прізвищем «ОСОБА_2» після розірвання шлюбу.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Даною нормою встановлено, що залишення шлюбного прізвища в результаті розірвання шлюбу є виключним правом позивача, однак позивачем не надано доказів порушення цього права, тому така позовна вимога не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд вважає недоцільним стягувати судовий збір, сплачений кожною стороною, на користь іншої сторони, оскільки розмір судового збору, сплачений сторонами та який підлягає стягненню є рівним, а саме 551,20 грн. Судовий збір у розмірі 551,20 грн., сплачений відповідачем за позовну вимогу про реалізацію права іменуватись шлюбним прізвищем стягненню з позивача не підлягає, оскільки в задоволенні даної вимоги суд відмовляє.

Керуючись ст.ст.208, 209, 213-215, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2., та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3., зареєстрований 31 травня 1997 року Люботинським міським відділом РАГС Харківської області, актовий запис № 61.

В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Зінченко