Ухвала суду № 56825787, 29.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 197/60/16-к Суддя 1 інстанції Соловйова Л. Я.

Номер провадження 11-кп/774/207/К/16 Суддя-доповідач Мажара С.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мажари С.Б.

суддів Яценко Т.Л., Пістун А.О.

секретар Кузьміна Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 вересня 2015 року за № 12015040610000700, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Широке Широківського району Дніпропетровської

області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, до затримання проживав за

адресою: АДРЕСА_2,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця м. Інгулець Дніпропетровської області, громадянина України,

зареєстрований та до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_3,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України,

повернуто прокурору у зв'язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Троцик С.В.

обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисники обвинуваченого ОСОБА_2, адвокати Буліч Н.В., Голівер П.В.

захисник обвинуваченого ОСОБА_3, адвокат Косенко Н.М.

представник потерпілої, адвокат Андріяшевська М.С.

В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 18.02.2016 року скасувати, у зв'язку з істотними порушеннями кримінального процесуального законодавства, та призначити нове підготовче судове засідання.

Оскаржуваною ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.02.2016 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, та ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України, було повернуто прокурору, у зв'язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України.

Своє рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд першої інстанції мотивував тим, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідають вимогам КПК України, зокрема, копія обвинувального акту, яка була вручена захисникам Буліч Н.В. та Косенко Н.М., і обвинувальний акт, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження, містять розбіжності, що свідчить про порушення права на захист.

В обвинувальному акті не зазначено дату і час смерті потерпілого ОСОБА_8, та він містить протиріччя: щодо адреси домоволодіння, що належить потерпілому; у зазначенні назви АДРЕСА_2 та року народження ОСОБА_3

З обвинувачення не можливо встановити: адресу, за якою ОСОБА_2 отримав поштою вогнепальну зброю і бойові припаси, та місце придбання ОСОБА_3 бойових припасів; адресу та зупинку громадського транспорту, до якої ОСОБА_2 переносив вогнепальну зброю і бойові припаси, для перевезення на громадському транспорті, та спосіб їх переміщення від зупинки громадського транспорту до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, і таким чином не розкрита об'єктивна сторона кримінального правопорушення і не зазначена така кваліфікуюча ознака, як незаконне носіння зазначених предметів, яке є умисними та вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, сумці чи посилці, транспортному засобі). А також, в обвинувальному акті не зазначено, з якою метою зберігалися обвинуваченим ОСОБА_2 виявлені: вогнепальна зброя (автомат) і бойові припаси (патрони), та обвинуваченим ОСОБА_3 - виявлені бойові припаси (патрони).

Окрім цього, в обвинувальному акті невірно розкрита об'єктивна сторона злочину, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 309 КК України, зокрема, невірно зазначено «рослини канабіс», так як канабіс є наркотичним засобом, і загальну масу вилученого особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, яка складає 3224,29 грам.

В порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті містяться лише прізвище та ініціали слідчого і прокурора, а зазначена в обвинувальному акті посада особи, яка його підписала, не відповідає фактично займаній посаді відповідно до Закону України від 07.11.2015 року, яким були створені відділення поліції.

Дата затвердження прокурором обвинувального акту 14 січня 2016 року була передчасною або не відповідає дійсності.

Судом також встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 384 КПК України, а саме, до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування не було долучено письмове роз'яснення обвинуваченим права на суд присяжних, та лише перед початком підготовчого судового засідання прокурором було вручено пам'ятки обвинуваченим про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних.

Крім того, в обвинувальному акті невірно зазначено дані представника потерпілої, адвоката Андріяшевської М.С., а саме, дата видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Формулювання обвинувачення не містить обставин, які підлягають доказуванню, хоча ці обставини мають відповідати вимогам ст. 91 КПК України.

Також, в ході дослідження реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що проведення допиту свідка ОСОБА_9 відбулося 12.01.2015 року, тобто раніше, чим були внесені відомості до ЄРДР про скоєні злочини. В розділі II про прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення вказано, що 01.10.2015 року було допущено адвоката, проте прізвище адвоката не зазначено.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор у кримінальному провадженні посилається на те, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на домислах та не відповідають дійсності, оскільки суд прийняв до уваги дату, яка міститься в обвинувальних актах захисників Буліч Н.М. та Косенко Н.М., не припустивши, що обвинувальні акти захисників могли після вручення їх прокурором зазнати змін, оскільки сторони аркушів не засвідчені ні печаткою, ні підписом уповноваженої особи.

Висновки суду про порушення права на захист, на думку апелянта, є необґрунтованими, так як повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри обвинуваченим вручалось 17.12.2015 року в присутності захисників Буліч Н.М., Косенко Н.М., Голівера П.В.

Прокурор зауважує, що суд першої інстанції, повертаючи обвинувальний акт, вийшов за рамки наданих йому повноважень, досліджуючи під час підготовчого судового засідання питання щодо доведеності вини обвинувачених, встановлення об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації дій обвинувачених, що підлягають вирішенню виключно під час судового розгляду кримінального провадження.

Як зазначає апелянт, питання щодо віднесення рослини конопля (лат. Канабіс) до наркотичних засобів, згідно діючого КПК, вирішується виключно експертним шляхом, а не висновками суду. А твердження суду щодо невідповідності загальної маси вказаного в обвинувальному акті вилученого особливо небезпечного наркотичного засобу не відповідають дійсності та спростовуються висновком експерта.

Прокурор стверджує, що в обвинувальному акті, як того вимагає п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України, повністю вказано посаду і анкетні дані слідчого, у якого знаходились в провадженні матеріали, та посаду і анкетні дані прокурора, який здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні. Обвинувальний акт підписаний Сафоновою І.Г., як заступником начальника слідчого відділення Широківського районного відділу міліції, є технічною опискою, й не ставить під сумнів легітимність особи, яка склала обвинувальний акт.

Також в обгрунтування вимог своєї апеляційної скарги прокурор вказує, що кримінальне процесуальне законодавство не встановлює обмежень щодо часу затвердження обвинувального акту, а лише наділяє обов'язком складання обвинувального акту у найкоротший строк за умови наявності достатніх доказів. При цьому, як зауважує апелянт, складання та затвердження окремих обвинувальних актів стосовно осіб, які підозрюються у скоєнні одного й того ж кримінального правопорушення діючим КПК не передбачено.

Апелянт звертає увагу на те, що згідно вимог ч. 4 ст. 291 КПК України, яка прямо забороняє надання суду інших документів до початку судового розгляду, та вимог ч. 2 ст. 384 КПК України, яка регламентує порядок вирішення клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних, права обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушено не було.

Прокурор посилається на те, що відомості щодо дати видачі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю представника потерпілої Андріяшевської М.С., згідно ч. 2 ст. 291 КПК України, є необов'язковими.

Як зазначає апелянт, в обвинувальному акті містяться технічні описки у році народження обвинуваченого ОСОБА_3 та назві вулиці.

Окрім цього, норми кримінального процесуального законодавства, на думку прокурора, не наділяють суд першої інстанції правом повернення обвинувального акту у зв'язку з наявністю в реєстрі матеріалів досудового розслідування технічної описки у даті допиту свідка та не зазначення в ньому прізвища адвоката.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні захисник обвинуваченого ОСОБА_2, адвокат Буліч Н.В. та захисник обвинуваченого ОСОБА_3, адвокат Косенко Н.М. просять ухвалу суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору залишити без змін, як законну і обґрунтовану, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді провадження прокурор та представник потерпілої, адвокат Андріяшевська М.С. підтримали апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та просили повернути обвинувальний акт на новий розгляд в суд першої інстанції; обвинувачені та їх захисники, кожен окремо, заперечували проти апеляційної скарги та просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, зіставивши їх з наявними матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, дійсно, відповідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні може прийняти рішення про повернення обвинувального акту у випадку, якщо останній не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо він не містить викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність і формулювання обвинувачення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; коли він не підписаний слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджений прокурором; а також якщо до нього не долучено передбачені законом додатки: реєстр матеріалів досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування.

Аналізуючи з урахуванням доводів апеляційної скарги підстави, з яких обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був повернутий прокурору, колегія суддів вважає, що висновок суду про невідповідність цього обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону є обґрунтованим.

Так, обвинувальний акт, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження, та його копії, які були надані захисникам Буліч Н.В., Косенко Н.М., містять розбіжність в даті здійснення письмового повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

А саме, в копіях обвинувального акту зазначено, що така процесуальна дія була здійснена 22.12.2015 року (а.к.п. 190 звор., 194 звор.), а в його оригіналі вказано - 17.12.2015 року (а.к.п. 1 звор.). При цьому, в реєстрі матеріалів досудового розслідування зафіксовано, що повідомлення про заміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_2 було здійснено 17.12.2015 року (а.к.п. 9 звор.).

Окрім цього, в копіях обвинувального акту зазначено, що 22.12.2015 року ОСОБА_3 здійснено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України (а.к.п. 191, 195 звор.), а в його оригіналі вказано - 17.12.2015 року (а.к.п. 2 звор.). Однак, як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, повідомлення про заміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 було здійснено 17.12.2015 року (а.к.п. 9 звор.).

Більш того, згідно вимог ч. 1 ст. 384 КПК України, прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Натомість, прокурором, в порушення зазначених норм закону, не було роз'яснено в письмовій формі право обвинувачених на розгляд кримінального провадження щодо них судом присяжних до передання обвинувального акту в суд першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення вимог кримінального процесуального закону при складанні обвинувального акту відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Такі порушення вимог КПК України колегія суддів вважає істотними та такими, що можуть при судовому розгляді кримінального провадження по суті спричинити порушення кримінального процесуального закону та завадити ухваленню обґрунтованого і вмотивованого судового рішення, а в даному випадку, перешкоджають суду призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Щодо інших порушень, на які суд зауважив в ухвалі, а саме, незазначення в обвинувальному акті дати і часу смерті потерпілого ОСОБА_8 та відсутність в розділі II реєстру матеріалів досудового розслідування прізвища адвоката, якого було допущено до участі у кримінальному провадженні 01.10.2015 року, а також щодо протирічь: в адресі домоволодіння, що належить потерпілому; у зазначенні назви АДРЕСА_2; в році народження обвинуваченого ОСОБА_3; у фактично займаній посаді особи, яка підписала обвинувальний акт; у даті видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю представника потерпілої, адвоката Андріяшевської М.С.; у даті проведення допиту свідка ОСОБА_9, зазначеній у реєстрі матеріалів досудового розслідування, то вони теж мають бути усунутими після повернення обвинувального акту прокурору.

Також потребує уточнення дата затвердження прокурором обвинувального акту, оскільки з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з ними підозрюваного ОСОБА_2 та його захисників Буліч Н.В. і Голівер П.В. було здійснено у період з 28.12.2015 року - 16.01.2016 року, а потерпілої ОСОБА_12 і її представника Андріяшевської М.С. - 05.01.2016 року - 15.01.2016 року (а.к.п. 6 звор.), проте в обвинувальному акті зазначено, що його було складено і затверджено 14 січня 2016 року (а.к.п. 1).

Разом з тим, колегія суддів вважає передчасним аналіз в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції фактичних обставин кримінального провадження, зокрема, щодо об'єктивної сторони інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України, та кваліфікації їх дій, які, відповідно до ст. 314 КПК України, підлягають встановленню під час судового розгляду.

Окрім цього, необґрунтованим є посилання в ухвалі суду першої інстанції на порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті, як того вимагає зазначена норма закону, вказано посаду і анкетні дані слідчого, в провадженні якого знаходились матеріали, та посаду і анкетні дані прокурора, який здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Порушення кримінального процесуального закону під час підготовчого судового засідання судом першої інстанції, на які посилається прокурор в своїй апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду про невідповідність обвинувального акта відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимогам ст. 291 КПК України, і не впливають на рішення суду першої інстанції по суті прийнятого рішення, і відповідно, не є підставами для скасування ухвали суду.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні та скасування ухвали Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прокурору у зв'язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 вересня 2015 року за № 12015040610000700, відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України, повернуто прокурору у зв'язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України, залишити без змін.

Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити у вигляді тримання під вартою, згідно ухвали апеляційного суду, до 13.05.2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

С.Б. Мажара Т.Л. Яценко А.О. Пістун