Ухвала суду № 56825623, 22.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/399/16 Справа № 205/2447/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник К. О. Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Максюти Ж.І.,

суддів: Макарова М.О., Прозорової М.Л.,

за участі секретаря: Самокиші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк", ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22 березня 2013 року звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 29.08 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 77/08В R513, згідно з умовами якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 22500,00 дол. США, зі сплатою 15 % річних на строк до 27.08.2021 року. В забезпечення виконання зобов`язань 29.08.2008 року між Банком ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель взяв на добровільних засадах зобов`язання відповідати перед Банком у разі порушення умов договору позичальником. Позивач зазначає, що Банк встановив новий термін повернення кредиту по кредитному договору та на протязі шести місяців не звернуся до суду з позовом про стягнення заборгованості з поручителя на підставі договору поруки. Так?Банк на адресу позичальника 23.04.2009 року направив вимогу про дострокове повернення кредитних коштів. Згідно п. 6.2. кредитного договору, новим терміном повернення кредиту є 05.05.2009 року. Проте, після настання вказаного терміну Банк на протязі шести місяців не звернувся до поручителя з позовом. Шість місяців сплинули 05.11.2009 року. У в зв'язку з вищезазначеним, позивач просив договір поруки № 77/08В- П від 29.08.2008 року, укладений між ПАТ «ВТБ Банк», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнати припиненим з 05.11.2009 року, судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року в задоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилається на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення заявлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги та скасування або зміни рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 серпня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 77/08В R513, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 22500 дол. США, а остання зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі у строки й об'ємі, установлені договором (а.с. 7-9).

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 77/08В-П від 29 серпня 2008 року, за яким поручитель відповідає перед банком за порушення боржником зобов'язань за вказаним вище кредитним договором. (а.с.10).

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором у листі від 23 квітня 2009 року ПАТ «ВТБ Банк» повідомило боржника та ОСОБА_3, що станом на 08 квітня 2009 року заборгованість за кредитним договором складає 22944,42 дол. США та 297,57 грн. і пред'явило вимогу в п'ятиденний строк погасити дану заборгованість (а.с. 11).

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором визначено п.4.1. кредитного договору - 27 серпня 2021 року (а.с.7). У п.3 спірного договору поруки від 29 серпня 2008 року зазначено, що з умовами кредитного договору Поручитель (позивач у справі) ознайомлений, в тому числі про строки виконання зобов'язання за кредитним договором, зауважень та заперечень по його змісту не має (а.с.10).

Таким чином, порука позивача, не припинилася, оскільки момент початку обчислення шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання (27 серпня 2021 року), ще не наступив.

На виконання умов зазначеного вище кредитного договору банк звертався до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вимогами дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування (а.с. 11).

Такі дії банку не суперечать вимогам закону та договору.

В пункті 24 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», роз'яснено, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя -є, як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

З наведеного вище вбачається, що судом першої інстанції надано повну та об'єктивну оцінку правовідносинам які виникли між сторонами, в повній мірі досліджено обставини справи, чітко визначено строк закінчення кредитного договору та договорів поруки, обґрунтовано взято до уваги момент настання вимоги банку до боржника та поручителя.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, що листом-вимогою, в якому банк вимагає достроково повернути заборгованість за кредитним договором в п'ятиденний строк, було встановлено новий термін виконання зобов'язання за кредитним договором, оскільки п. 10.1 кредитного договору передбачено порядок внесення змін до даного договору, а даний лист-вимога цим положенням кредитного договору не відповідає.

Строк виконання основного зобов'язання сторонами не був змінений у встановленому договором порядку, тому доводи апелянта стосовно припинення дії договору поруки у зв'язку із спливом шестимісячного строку для пред'явлення вимоги банком до поручителя, є безпідставними.

Аналогічні доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, були розглянуті судом апеляційної інстанції 26 вересня 2013 року, за результатом розгляду якої рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року було залишено без змін.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази й визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, з додержанням норм матеріального і процесуального права ухвалив законне, обґрунтоване й справедливе рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315,317 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: